WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

ряд:кімберлітова-лампроїтова-рівненськітова-іллінцитова формації.
Кімберлітова формація у Кіровоградському блоці представлена дайками біля м. Кіровограда (Щорсівська та Лелеківська ділянки). Їх виявили досить давно [6]. Підтверджено, що це типові кімберліти. Породи мають нижньопротерозойський вік, слабко метаморфізовані, розміщені в масиві гранітової формації. Кімберліти молодшого, палеозойського віку, що їх описали у Криворізькому прогині в районі Тернівської експлозивної структури [7], також мають форму дайок. За наявними даними, і ті, й інші містять дрібні алмази в незначній кількості. Відоме Родіонівське (Кудашівське) поле експлозивних кімберлітоподібних (слюдяних) утворень (пониззя р. Бокової), проте їх ще не достатньо досліджено. Породи метаморфізовані, тому, ймовірніше, належать до відповідних формацій. Брекчієподібні метаультрабазити виявлено також у зоні Девладівського розлому поблизу Криворізької смуги.
Лампроїти як власне лужні (лейцитові) утворення описані сьогодні лише у вигляді дайкоподібних тіл у Руськополянському гранітоїдному масиві, що належить до коростенського комплексу [2]. Як і кімберліти Кіровоградського району, вони слабко метаморфізовані, мають докембрійський вік. Уважають, що перспективи виявлення лампроїтів у Кіровоградському протоні достатньо високі.
Рівненськіти як член кімберлітового ряду - більш лейкократовий і менш лужний - виділені під такою назвою нами [18]. Породи утворюють Рівненське поле трубок і дайок у межах Новоукраїнського масиву трахітоїдних гранітів; за віком - палеозойські. Раніше породи називали мінетами, оскільки вони містять у значній кількості флогопіт (а також звичайну рогову обманку, діопсид і гранати різного складу). Наявні брекчії, однак більшу частину порід ми зачислюємо до флюїдизитів [18]. У них виявлено дрібні алмази трубкового типу. Подібні породи описали також у Криворіжжі, як і кімберліти поблизу Тернівської вибухової структури.
Іллінцити як формація ряду, який розглядають, його найкисліший член, також виділені вперше. Породи названо за проявами у Вінницькій області (смт Іллінці). На описуваній території вони виявлені у складі деяких "астроблем", ними виповнені трубки (Зеленогайська, Лебедівська та ін.) і дайки Тясминського поля. Час прояву - від пізньої крейди до неогену. Це флюїдизити, туфоподібні, склуваті, брекчієподібні, зазвичай інтенсивно звітрілі породи. Алмази в подібних утвореннях знаходили, проте наразі цю проблему ще вирішують.
Наведений ряд формацій - це не послідовність виділення (кристалізації) магматичних формацій; члени ряду пов'язані парагенетично. Вони звичайно містять спільні породотвірні мінерали глибинного походження (піроксени, олівін, гранати,
слюди), проте в різній кількості. Уламковий породний матеріал - глибинний і коровий, наявний також у різних співвідношеннях, кількість його зменшується від кімберлітів до рівненськітів. Спільними ознаками є певні акцесорні мінерали (алмаз, муасаніт, корунд, шпінелі, циркон, апатит, різноманітні гранати, мінерали титану тощо) і некогерентні елементи. Формації складені брекчіями або флюїдизитами, які були пересичені газами, що й зумовило інтенсивний розвиток експлозивних процесів. Флюїдизити часто слугують цементувальним матеріалом брекчій.
Метаморфічні алмазоносні формації можна розділити на достатньо високометаморфізовані та метаморфогенні [15]. Метаморфізовані містять видозмінені утворення описаного вище ряду й осадові.
Метаморфізовані (амфіболітова фація) кімберлітоподібні породи наявні у Клинцівській тектонометасоматичній золотоносній зоні у складі дорудного метаморфізованого комплексу дайок. У породах подекуди збережені брекчієподібні текстури, уламки різного складу й основності, акцесорні мінерали, у підвищеній кількості трапляється графіт; наявні некогерентні елементи. Вік метаморфічних утворень - нижній протерозой. Брекчії виявлено й у Звенигородському прогині, однак стосовно можливої належності їх у минулому до кімберлітів вони ще мало досліджені.
Метаморфізовані породи кисліших членів ряду (лампроїти, рівненськіти, іллінцити) наявні у прогинах і зонах розломів (тектонофлюїдизитові структури) і мають здебільшого протерозойський вік. Вони всюди розсланцьовані; їм властиві мінеральні асоціації амфіболітової та нижчих фацій метаморфізму, зазвичай поширені новоутворені слюди.
У розрізі відкладів Криворізького прогину часто трапляються талькові, тальк-карбонатні, тальк-серицитові й інші сланці. Це головно метаморфізовані осадові утворення або метаультрабазити, однак є й дискордантні лінзоподібні тіла брекчієподібних серицитових, гранат-серицитових, ставроліт-талькових та інших філітоподібних сланців, які мають валовий хімічний склад, петрологічні й геохімічні ознаки експлозивних порід. Одне таке тіло розкрили на глибині (св. № 18152) між олігоміктовою конгломератовою (скелеватська світа) та джеспілітовою формаціями. Трапляються подібні утворення й серед відкладів Правобережних магнітних аномалій. Більшість проявів близькі за будовою і складом до дометаморфічних лампроїтів і рівненськітів. Брекчії схожих метаморфічних порід виявлено в районі Тернівської трубки вибуху та Криворізької надглибокої свердловини. Серед уламків у них наявні слюдисто-карбонатні сланці з лужним амфіболом.
Філітоподібні сланці також характерні для тектонофлюїдизатних зон, де вони асоціюють із залізистими утвореннями, кварцитоподібними пісковиками, кварцитами, фібролітовими сланцями. Представницькою з цього погляду є Трояно-Карбівська зона на р. Чорний Ташлик. Тут із філітоподібних сланців виділено частинки глибинних порід і мінералів. Первинно ж це були флюїдизити, можливо, члени формацій кімберлітового ряду. Подібні зони характерні для Середнього Побужжя (Хащевато-Улянівська, Завалівська та ін.) й Волинського блока (сланці у бортах Овруцького та інших прогинів).
Описувані зоні поновлювалися неодноразово, вкорінення повторювалися. Поряд із метаморфізованими утвореннями наявні й молоді, аж до неогенових, прояви. У філітоподібних сланцях виявлено мінерали-супутники алмазу, хоча з погляду алмазоносності "філіти" Кіровоградського блока майже не вивчені.
До алмазоносних метаморфізованих відкладів належать конгломерати скелеватської світи (формація олігоміктових кварцових конгломератів), які залягають в основі розрізу. В них у складі галькового матеріалу домінує кварц, однак суттєва частина уламків представлена гірше обкатаними філітоподібними сланцями. Трапляються фуксит, хроміт, проте алмазів поки не знайдено, хоча за багатьма ознаками ці метаконгломерати подібні до відповідних порід Вітватерсранда.
Метаморфогенні алмазоносні породи наявні в тектонометасоматичних зонах, Клинцівській [19] та Марківській [3], які належать до різних систем глибинних розломів - відповідно, Кіровоградської та Первомайсько-Звенигородської. Тут в еклогітоподібних, амфіболо- і піроксеновмісних та інших супутніх сланцях виявлено алмази кокчетавського типу [4].
Зони бластомілонітів, мілонітів
Loading...

 
 

Цікаве