WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

закладення, та ін.).Важливе значення для локалізації вибухових апаратів і дайок мали структури перетинання розломів та їхні зони (Кіровоградського з Девладівським, Кіровоградського з розломами на межі з ДДЗ).
Кіровоградському блоку властиві знижені значення потужності земної кори (40-45 км), однак у прилеглих прогинах, особливо у Криворізькому, вона дещо вища. В основі блока розміщений астеноліт [10].
У межах Кіровоградського протона й у зонах його зчленування з сусідніми архонами відомі й виявлені конкретні ділянки розвитку алмазоносних і потенційно алмазоносних формацій (див. рисунок), які тяжіють до названих вище структур другого рангу.
Звенигородський прогин містить давню конгломерато-брекчієву, алмазоносну еклогітоподібну формації, лампроїтові, метаморфізовані кімберлітові(?) прояви, пеліканітову та галечникову формації (табл. 1, 2).
До Криворізького прогину й ділянок, що примикають до нього, приурочені прояви метаморфізованих кварцових конгломератів, Родіонівське (Кудашівське) поле метаморфізованих кімберлітів(?), філітова, кімберлітова, рівненськітова формації, Високопільське поле бокситів брекчієподібної та оолітової будови, формація манганоносних кір звітрювання експлозивних порід (Інгулецький прояв).
Кіровоградська зона розломів з синклінальними структурами протоплатформного чохла містить прояви алмазів, пов'язані з еклогітоподібними породами, іллінцитову формацію в експлозивних структурах, кімберлітову - у межах Знам'янсько-Устинівського пояса, бокситову Смілянського поля. Поблизу розташоване Руськополянське поле дайок(?) метаморфізованих лейцитових лампроїтів. Воно також тяжіє до Тясминського грабена, як і поля неоген-палеогенових експлозивних структур типу Зеленогайської та бокситоподібних порід Смілянського району.
Одноранговою за розміром структурою є виявлений геоморфологічно Новоукраїнський купол трахітоїдних гранітів, у межах якого розташоване поле рівненськітів з трубками й дайками брекчієподібних порід, флюїдизитів, які називають мінетами, іноді - лампроїтами. До великих кільцевих структур близького рангу (діаметр 30 км) належить Бовтиська вулканотектонічна депресія. Менші розміри мають такі купольні структури, як Захарівська, Усть-Тікицька (діаметр від 30 до 12-10 км), Тернівська на Синюсі; вони також виявлені геоморфологічно. Ці структури містять дайки і трубки вибуху, виповнені брекчієподібними та флюїдизитовими породами різноманітного складу, головно сублужного.
Таблиця 1
Алмазоносні структури та формації центральної частини Українського щита
(Кіровоградський протон)
Структури Кіровоградський блок
(протоплатформа) Криворізький прогин (примежовий)
Виступи основи Інгулецький вал
Синкліналі Інгульська, Райгородська, Казанківська, Братська Криворізька та ін.
Поля проявів експлозивних структур Усть-Тікицьке, Липнязьке, Рівненське, Тясминське. Інгульське (Кіровоградське), Артемівське, Петрівське Родіонівське (Кудашівське), Високопільське
Тектоно-експлозивні куполи (морфоконцентричні структури) Першого рангу - Новоукраїнський;
другого рангу - Захарівський, Лебедівський, Верблюзький, Кри-ничеватський та ін.
Тектоно-експлозивні
депресії Першого рангу - Бовтиська;
другого рангу - Ротмистрівська, Скальовська, Мигійська, Стецівська та ін. Тернівська, Криворізька
Тектоно-експлозивні зони Троянівсько-Липнязька, Клинцівська, Лелеківська, Марківська Саксаганська насувна, поперечна
Глибинні розломи (зони) Советсько-Мелітопольський, Первомайсько-Трахтемирівсь-кий, Кіровоградський, Криворізький, Інгуло-Кам'янський, Девладівський, Суботсько-Мошори-нський, Лукашівський, Бобринецько-Криворізький
До лінійних структур такого рангу можна зачислити Лелеківську, Липнязько-Коробчинську та інші тектоноексплозивні (тектонометасоматичні) зони, до яких приурочені філітоподібні сланці, можливо, в минулому - кімберліти й лампроїти, флюїдизити у вигляді дайок, іноді - концентричних вибухових структур. Зони виявлені на аерокосмознімках і в геофізичних полях. Треба мати на увазі, що деякі трубки "порожні" або містять дуже мало мантійного матеріалу (наприклад, структури с. Захарівка). Всі ці дрібні вибухові прояви розміщені як у кристалічній основі, так і в чохлі, аж до неогенових відкладів.
Потенційно алмазоносні формації Кіровоградського протона представлені майже всіма відомими типами; вони формувалися на етапах активізації від протерозою до неогену.
Таблиця 2
Структурно-формаційні комплекси та формації центральної частини
Українського щита
Структурно-формаційні комплекси Приклади проявів
та їхній вік
Формаційні комплекси Вмісні геологічні формації Рудні формації
Плагіограніт-амфі-болітовий Філітоподібна*
Брекчієподібна бокситова* Поперечненський (PR2)
Високопільський та ін. (PZ-MZ)
Інгуло-інгулецький, криворізько-білозерський* Метаморфічні
Флішоїдна метаграувакова Еклогітоподібна Клинцівський, Марківський (PR1)
Джеспілітова, залізистих кварцитів Філітоподібна Липнязький, Артемівський (PR2)
Олігоміктових конгломератів* Олігоміктових кварцових конгломератів* Скелеватський (PR1)*
Гранітова Гранітизована аркозова Захарівський та ін. (PR1-2 )
Кімберлітова Лелеківський (PR2),
Родіонівське поле (PR2)
Лампроїтова Руськополянський (PR2)
Експлозивні
Флішоїдна метаграувакова* Кімберлітова Тернівський (PZ1)*
Гранітова Лампроїтова Скальовський (К2)
Рівненськітова Тернівський*
Рівненське поле (PZ2)
Іллінцитова Зеленогайський (N)
Гранатитова Новоархангельський
Кори звітрювання латеритного типу
Залізисті брекчієподібні, оолітові Криворізькі, скальовські дайкоподібні та інші тіла
Бокситові брекчієподібні, оолітові Високопільські трубкоподібні (PZ3?)*
Осадові
Бокситоподібні оолітові та інші стратиформні Смілянське поле
Пеліканітова, каолінітова брекчієподібна та стратиформна Тернівський та інші (KZ)
Гравеліт-пісковикова "Шари Виржиківського" (К2)
Балтська теригенна
(покривна) Галечникова Оксаніно та ін. (N)
Алювіальна теригенна Палеодолини і відклади русел (N-Q)
* Підрозділи Криворізького району.
Протерозойські утворення зазвичай метаморфізовані різною мірою, перетворені у кристалічні сланці, сланці, метаконгломерати тощо. Первинні породи інколи змінені до невпізнанності. До того ж, інтенсивне розсланцювання й високотемпературний метаморфізм не сприяли збереженню алмазів. Фанерозойські утворення не мета-морфізовані. Прикладом промислово алмазоносних метаморфізованих утворень за межами УЩ є так звані філіти Бразилії, метаконгломерати Вітватерсранда та ін. Наявні також гранітоподібні вмісні формації - кварцові й аркозові, в породах яких цемент заміщений калішпатом. Така калішпатизація в чохлі пов'язана, ймовірно, з лужними утвореннями типу лампроїтів, мінет, рівненськітів в основі блока.
Алмазоносні й потенційно алмазоносні брекчієподібні та флюїдизитові формації утворюють парагенетичний
Loading...

 
 

Цікаве