WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат


Реферат на тему:
Кіровоградський протон - потенційно алмазоносна структура українського щита
Розташована у центральній частині Українського щита (УЩ) Кіровоградський блок за всіма ознаками щодо алмазоносних структур відповідає протону [8, 11] (див. рисунок). Блоком (або протоном) він є відносно щита (або кратона). Це частина нижньопротерозойської протоплатформи, яка пізніше неодноразово активізувалася. Структура має двоповерхову будову. Основа, що збереглася фрагментарно, сформувалася в археї; в аспекті алмазоносних структур її можна розглядати як стабілізований в археї архон, що був деструктурований, розбитий на блоки та перекритий протоплатформним чохлом у ранньому протерозої, коли структура остаточно припинила активно розвиватися [12].
У західній частині протона основа протоплатформи складена фрагментами чарнокіт-гранулітового, а у східній - плагіограніт-амфіболітового структурно-форма-ційних комплексів (СФК). Вони нарощують, відповідно, Подільський та Придніпровський мегаблоки, які в археї були зчленовані. Проточохол складений відкладами інгуло-інгулецької серії потужністю до 4-5 км. Вони представлені у простих структурах (Інгульська, Райгородська та ін.) головно високометаморфізованими відкладами чечеліївської світи (або флішоїдною метаграуваковою формацією).
Особливо треба наголосити на співвідношенні неподільних (стосовно ранньопротерозойського метаморфізму й ультраметаморфізму) СФК основи й чохла, які представлені гранітоїдно-метатеригенним СФК. В основі сформувалися гранітоїдні осередки; мобілізати протикали, як параавтохтонні утворення (Новоукраїнський плутон), проточохол, де утворилися й алохтонні гранітоїдні формації (Кіровоградсько-Бобринецький та інші масиви), гранітогнейсові куполи (Криничеватський та ін.). Особливо вони помітні на західному схилі Інгулецького плагіограніт-амфібо-літового виступу основи.
Структурно-мінерагенічна схема Кіровоградського блока (протона),
спеціалізована на алмази:
1-6 - структурно-формаційні підрозділи: 1 - архони (монофаційні СФК); 2 - Кіровоградський протон; 3 - присхилові прогини; 4 - прогини у зонах зчленування блоків (а - Звенигородський, б - Криворізький); 5 - внутрішньоблокова Кіровоградська зона розломів і активізації; 6 - зеленокам'яні прогини; 7 - гранітоїдні плутони й масиви (1 - Корсунь-Новомирго- родський, 2 - Новоукраїнський, 3 - Кіровоградський, 4 - Долинський); 8 - глибинна протозона, що розділяє грануліт-базитовий і зеленокам'яний сегменти земної кори; 9 - вибухові структури (1 - Бовтиська, 2 - Тернівська, 3 - Ротмистрівська, 4 - Зеленогайська); 10 - прояви алмазів: а - кімберліт-лампроїтових, б - метаморфогенних, в - різного й невизначеного генезису; 11 - Центральноукраїнська наскрізна рудоконцентрувальна структура; 12 - структурно-мінерагенічні зони (1 - Кіровоградська, 2 - Криворізько-Кременчуцька, 3 - Первомайсько-Звенигородська); 13 - мінерагенічні зони (І - Марківська, ІІ - Захарівська, ІІІ - Криворізька, IV - Тясминського грабена?); 14 - тектоно-флюїдизитові зони; 15 - поля трубок і дайок: а - кімберлітів, б - рівненськітів-іллінцитів, в - вибухових структур, виповнених формаціями невизначеного генезису (Т - Тясминське, Рв - Рівненське, Рд - Родіонівське (Кордашівське), В - Високопільське); 16 - окремі прояви: а - лампроїтів, б - формацій невизначеного генезису; 17 - прояви метаморфічних формацій: а - еклогітів, б - "філітів"; 18 - межі Кіровоградського астеноліту [10]; 19 - гравітаційні аномалії [1]; 20 - Новоукраїнська морфоконцентрична структура [9]; 21 - зони розтягу та молодої експлозивної діяльності; 22 - розломи (1 - Криворізько-Кременчуцький, 2 - Кіровоградський, 3 - Первомайсько-Трахтемирівський, 4 - Суботсько-Мошоринський, 5 - Девладівський); 23 - Советсько-Мелітопольський лінеамент; 24 - перспективні площі (цифри в чорних кружечках): 1 - Тясминська, 2 - Кіровоградсько-Новоукраїнська, 3 - Криворізька, 4 - Скальовська, 5 - Первомайська.
В облямуванні куполів нерідко розвинені відклади вулканогенно-креме-нисто-сланцевої формації, з якими асоціюють концентрації заліза (Правобережний район).
У тілі протоплатформного блока, а також на його східних і західних кордонах у ранньому протерозої були закладені, відповідно, Криворізький і Звенигородський прогини. Вони виповнені відкладами, які ізофаціальні проточохлу блока, проте суттєво відрізняються за набором і характером формацій, зниженим їхнім метаморфізмом, незначним розвитком гранітоїдів. Особливістю обох прогинів є наявність грубоуламкових формацій, а Криворізького - ще й залізорудних. Цей прогин розвивався аж до палеозою [12].
У межах Кіровоградського блока розташований зеленокам'яний прогин та інтрузії тоналітового типу, що асоціюють з ним [14]; вони за багатьма ознаками близькі до відповідних структур Середнього Придніпров'я.
Кіровоградський протон є блоком, як зазначено вище, лише в межах УЩ. Насправді ж ця структура простягається в субмеридіональному напрямі, її можна простежити в основі Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) та південніше. В такій позиції блок трактують як фрагмент або складову частину рудоконцентрувальної структури, що простягається від Південної Африки до Кольського півострова [9]. На етапах протерозойської активізації вона виявила себе формуванням коростенського плутонічного комплексу (у тім числі Корсунь-Новомиргородського плутону габро, анортозитів, рапаківі та інших гранітів, лужних порід) та системи субмеридіональних глибинних розломів з притаманними їм родовищами золота, урану тощо.
За будовою й перспективами з Кіровоградським протоном можна зіставити Волинський (північна частина УЩ) [1] та Дністерський, розташований на захід від Подільсько-Білоцерківського архона [15] під покривом палеозойських відкладів.
Як блок УЩ описувана структура є складовою частиною Східноєвропейської платформи, яка замкнулась у докембрії.
Фанерозойська історія ознаменувалася формуванням малопотужного (до 80-100 м) платформного чохла, кір звітрювання та осадових відкладів крейди, палео-
гену, неогену й антропогену. Особливо активно вони формувалися на етапах активі-зації. З ними у пізньодокембрійський і фанерозойський час пов'язане вкорінення дайок і утворення брекчій різного складу, у тім числі кімберлітів і лампроїтів (Знам'янсько-Устинівське та інші поля), різноманітна експлозивна діяльність. Докембрійські породи такого типу зазвичай слабко метаморфізовані, фанерозойські - не метаморфізовані. У фанерозої сформувалися також вибухові структури блока, що їх звичайно зачислюють до астроблем (Бовтиська, Ротмистрівська та ін.).
Особливе місце посідають молоді, неогенові трубки вибуху типу Зеленогайської, пов'язані, ймовірно, з формуванням на завершальному етапі розвитку Канівського присхилового прогину північно-західного орієнтування на межі з ДДЗ. Тоді ж, напевно, виявилися Тясминський грабен і субширотні розломи як структури розтягання (Суботсько-Мошоринський, що продовжує на захід Девладівський давнішого
Loading...

 
 

Цікаве