WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Проблеми палеогеодинаміки заходу України - Реферат

Проблеми палеогеодинаміки заходу України - Реферат

концепції про Землю, що пульсує, бо початкове розтягнення області нагромадження осадів, а потім зміна розтягнення стисненням з утворенням гірсько-складчастих поясів є головним стрижнем саме цієї гіпотези.
Щоправда, у статті О.Г.Сорохтіна наведено деякі аргументи і думки проти значної зміни в геологічному часі радіуса нашої планети та її пульсацій. Однак більшість цих зауважень і застережень стосуються астрофізичних аспектів, що перебувають поза прямою компетенцією геологів. Мабуть, саме з цієї причини вони підмінені в монографії більш геологічними аргументами, хоча і спрямованими проти зовсім іншої геодинамічної гіпотези. З таким оригінальним методом ведення наукової дискусії ми зіткнулися вперше за всю досить тривалу наукову кар'єру.
Публікації останніх 10 років з палеогеодинаміки заходу України, які трактують її з позиції концепції літосферних плит, у більшості не вносять конструктивних ідей у механізм формування кільцевих структур і майже кільцевих гірських покривних систем, багато з них швидше компрометують, без сумніву, дуже важливі її положення, що отримали світове визнання. Відшукання ж великих алохтонних структур з виявленням нафтогазоносних піднасувних утворень пояснюють цілою низкою альтернативних концепцій, і гіпотеза нової глобальної тектоніки в цьому розумінні не є монополістом. Як відомо, перші мобілістські уявлення Лімановського, Люжона та інших ґрунтувалися на інших геотектонічних гіпотезах.
Одним з найважливіших недоліків популярної в наш час гіпотези - нової глобальної тектоніки - полягає в стверджуванні нею практичної незмінності розміру нашої планети в часі під впливом космічних чинників. Настав час проаналізувати накопичений регіональний матеріал з погляду відповідності його концепції землі, що пульсує, з урахуванням того, що їй властива зміна швидкості обертання навколо своєї осі і Сонця та разом з Сонячною системою навколо центра Галактики (Молочного шляху), що призводить до зміни її радіуса. Збільшення його зумовлює переважання розтягу, зменшення - процесів стиснення. Добру основу для таких розрахунків заклали праці В.П. Казарінова, П.М. Кропоткіна, А.Є. Кулінковича, Л.В. Ларіонова, Є.Є.Мілановського, С.М. Єсіповича, Р. Вейермарса.
Для вирішення цього завдання на прикладі Карпат та їхнього оконтурення треба задовільно пояснити ще дуже багато геологічних проблем, що прямо стосуються палеогеодинаміки. Наведемо тут лише найважливіші і очевидні. Вирішення їх у майбутньому зусиллями геологів, геофізиків, геохіміків, петрологів і геодезистів різних карпатських країн зможе суттево сприяти прогресу в створенні нової глобальної концепції розвитку всієї земної кори нашої планети. Це дасть змогу завчасу прогнозувати землетруси, розшукувати корисні копалини та охороняти довкілля. Просторово-часова кореляція геодинамічних подій потребує створення сучасної транскарпатської міжнародної стратиграфічної схеми усього фанерозою, до складання якої карпатські геологи все ще не приступили, хоча міжнародну тектонічну карту складено чверть віку тому. Особливої важливості тут набуває кореляція метаморфічних комплексів, яка ґрунтується на даних абсолютної геохронології, що потребують серйозного методико-інтерпретаційного перегляду.
У галузі літофаціальних досліджень до цього часу не виконані належно роботи (особливо в Українських Карпатах) з відновлення геодинамічних умов формування флішових товщ на підставі вивчення текстур А. Боума і Д.Р. Лау. Піонерські роботи
О.М. Гнилка [6-8], на жаль, грунтуються на дуже невеликому фактичному матеріалі. Важливою геолого-геофізичною проблемою і надалі є вивчення справжньої дійсної внутрішньої структури дислокованих відкладів крейда - палеогенового флішу на глибині і глибина залягання його консолідованої паравтохтонної основи. Поки що дані буріння і сейсмічних досліджень важко порівнювані.
Остаточно не з'ясовано питання будови піднасувного ложа Флішових Карпат. Чи відбувається його повсюдне занурення в бік Внутрішніх Карпат, чи, навпаки, підняття в цьому напрямі? Як поводяться блоки піднасувної основи Карпат? Чи нахиляються поверхні розломів, що їх розділяють, у бік давньої платформи (як це показують на схемах В.Б. Сологуб, А.В. Чекунов та інші геофізики) чи під Карпати (на думку В.В. Глушка і нашу, вірогідніше)? Наявні фактичні дані про структуру зовнішніх блоків піднасуву свідчать про формування їх за умов розтягнення, а покривів, що їх перекривають, - за умов стиснення. Такі парадоксальні геодинамічні умови формування насувів і структур піднасуву реальні і потребують теоретичного обґрунтування.
Зовсім неясними є альпійські геодинамічні умови (не кажучи вже про весь фанерозой) щодо зовнішнього облямування Карпат. На якій основі закладена моласова Самбірсько-Стебницька фаціальна зона? Яку роль ця основа відігравала протягом мезозою і кайнозою? Чи була вона повсюди і в усі часи бар'єром, який гасив усі конструктивні і деструктивні тектонічні напруження?
Визначення факту накопичення флішових товщ не на океанській, а на континентальній корі потребує пояснення механізму занурення легкої енсіалічної кори. Можливо, під час вивантажування і поглинання в ній відбувалися поліморфні фазові перетворення, які приводили до загального ущільнення й обважнювання.
Нарешті, не можна оминути проблему механізму, відповідального за формування кільцевих або близьких до них структур різного порядку.З позицій гіпотези літосферних плит дуже важко пояснити походження моновергентної складчасто-покривної структури майже кільцевої Карпато-Балкано-Динарської гірської системи. Одним з головних (з багатьох) ускладнень тут є неможливість виконання палеотектонічних реконструкцій на палінспастичній географічній основі. У разі повернення кільцевих покривів до місць можливих їхніх коренів не можна вирішити проблеми співвідношення площі осадонакопичення до і після покривоутворення. Без уявлення про зменшення радіуса Землі від моменту накопичення осадів до перетворення їх у кільцеві покривні зони тут, здається, не обійтися.
Література
1. Астахов К.П. Альпийская геодинамика Украинских Карпат: Автореф. дисс. … канд. геол.-мин. наук. М., 1989.
2. Астахов К.П., Багинян М.К. Основные аспекты геодинамического развития Карпатского региона в мезокайнозое // Тез. докл. ХІV конгресса КБГА. София, 1989. С. 338-340.
3. Варичев А.С. Петрология мезозойских вулканитов Украинских Карпат: Автореф. дисс. … канд.геол.-мин. наук. К., 1994.
4. Геодинамика Карпат / Под ред. В.В. Глушко и С.С. Круглова. К.: Наук. думка, 1985.
5. Глушко В.В., Круглов С.С. Главнейшие особенности тектоники и развития Украинских Карпат. М.: ВИЭМС, 1979.
6. Гнилко О.М. Про умови нагромадження нижньокрейдових відкладів Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. 1995. № 2-3 (90-91). С. 27-33.
7. Гнилко О.М. Про геодинамічні умови формування барем-альбських відкладів Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. 1996. № 3-4 (96-97). С. 46-54.
8. Гнилко О.М. Геологічні умови формування барем-альбських відкладів Українських Карпат: Автореф. дис. ... канд.геол.-мін. наук. Львів, 1998.
9. Круглов С.С. Основные черты строения и альпийского развития Украинских Карпат: Автореф. дисс. … д-ра геол.-мин. наук. М., 1987.
10. Круглов С.С. Альпийская геодинамика Украинских Карпат // Міжнар. симпоз. "Геодинаміка гірських систем Європи". Львів, 1994. С.3.
11. Ляшкевич З.М., Малюк Б.И., Медведев А.П. Эволюция магматизма и геодинамика ранних этапов развития нефтегазоносных провинций Украины // Геол. журн., 1993. №6. С. 36-41.
12. Ляшкевич З.М., Медведев А.П., Крупский Ю.З. и др. Тектоно-магматическая эволюция Карпат. К.: Наук. думка, 1995.
13. Марушкин А.И. Пелагические фации Мезотетиса в разрезе Восточных Карпат. К.: Наук. думка, 1992.
14. Марушкин А.И. Пелагический седиментогенез в современных и древних океанических бассейнах: Автореф. дисс. … д-ра геол.-мин. наук. К., 1992.
15. Паталаха Е.И., Лукиенко А.И., Гончар В.В. Тектонические потоки как основа понимания геологических структур. К., 1995.
16. Сорохтин О.Г. Океанский рифтогенез и гипотеза расширяющейся Земли // Континентальный и океанский рифтогенез. М.: Наука, 1985. С. 121-136.
17. Kruglov S.S. Main features of geological structure // Geodynamics of Northern Carpathians. Reports on Geodesy. 1988. N 6(36), Р. 9-53.
18. Lyashkevitch Z.M., Medvedev A.P., Varitchev A.S. Magmatism and structure of the lithosphere beneath the Ukrainian Carpathians // Геологія і геохімія горючих копалин. 1998. N 3 (104). С. 54-68.
Loading...

 
 

Цікаве