WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Житомирському об’єкті (курсовий п - Реферат

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Житомирському об’єкті (курсовий п - Реферат

населенням. Швидко зростає міське населення,воно становить 34%. Найбільші міста: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Коростишів.
Область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 22 райони. В своєму складі має 9 міст, у тому числі 4 міста обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу, 1653 сільських населених пунктів.
Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон - зон Полісся ( північна частина області) і Лісостепу ( південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.
Область багата на цінні будівельні матеріали (граніти, габро, лабрадорити, кварцити). Видобуток їх здійснюється більш ніж на 50 родовищах. Розробляють Овруцьке родовище кварциту. В районі м. Коростишева, сіл Головного, Турчинки добувають лабрадорити. На Головинському і Порошівському родовищах добувають унікальне за красою і якістю оздоблювальне каміння - пегматити і мармур. Особливо багаті на поклади будівельних матеріалів Коростенський, Новоград-Волинський, Малинський і Овруцький райони. Є значні поклади каолінів, вогнетривких глин, кварцових пісків. На ряді родовищ області добувають самоцвіти - бурштин, гранати, топази, турмалін, гірський кришталь, гідрофон, яшму. З горючих корисних копалин є буре вугілля і торф, з металевих промислового значення мають родовища титанових руд, пегматитів. В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі.
Клімат області помірно континентальний з вологим літом і м'якою зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Період з температурою понад +10С становить 158 днів. Сума активних температур 2390-2520С. Опадів на Півночі області 600мм, на Півдні - 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см. З несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи і суховії, сильні дощі, 1-2 дні (рідше 4-6 днів) з градом. Значної шкоди завдають пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку можливі і низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше. Житомирська область належить до вологої помірно теплої агрокліматичної зони. На території області діють 5 метеостанцій (Житомир, Овруч, Коростень, Олевськ, Новоград-Волинський).
Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 221 річка завдовжки понад 10 км кожна. Всі вони належать до басейну Дніпра - Тетерів з Гнилоп'яттю, Гуйвою та Іршею; Ірпінь і Здвиж (верхні течії), притоки Прип'яті - Уборть, Словечна та Уж з Жеревом і Норсеном, притока Горині - Случ. Пересічна густота річкової сітки 0,36 км/км. кв., у лісостеповій частині 0,20-0,26 км/км. кв. Для річок області характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50% річкового стоку припадає на талі снігові води. Багато озер (найбільше Кам'яне), збудовано 16 водосховищ (загальна площа понад 2,9 тис. га); найбільші: Іранське, Малинське, Житомирське і Лісне.
Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових "островах" формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області).
Житомирська область лежить у межах Захіно-Української геоботанічної провінції. Лісами вкрито 1 млн. га (28% площі області). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха. У Тригірському і Корабельному лісництвах, що біля Житомира є старезні 300-500 річні велетні-дуби, які охороняються як пам'ятки природи. Господарське значення мають також ялина, граб, ясен, осика, клен, тополя. Культивуються сосна кримська, сосна банська, модрина, дуб червоний, акація біла, бархат амурський. В Олевському, Лучинському, Городницькому, Ємільчинському, Білокоровинецькому і частково Овруцькому лісництвах росте релікт третинної флори України поліська лісова красуня - азалія понтійська.
Окремі лісові урочища мають велику наукову цінність. До них належить Корабельний ліс, розташований за 8-24 км на захід від Житомира, відома унікальна заповідна посадка модрини поліської в Дзержинському лісництві Городницького лісгоспзагу. У віці 140 років вона сягає заввишки 50 м, в діаметрі - 70 см. Запас деревини на одному гектарі становить 1200 куб. метрів, що вдвічі-втричі перевищує запаси деревини в кращих соснових і дубових насадженнях.
Привертають до себе увагу вчених-ботаніків, лісників дендропарки в Депешах, Новій Чорториї, Верхівні, Суховіллі, Володарсько-Волинському, Малині, Городниці, Коростишеві.
Для охорони та вивчення незайманого рослинного і тваринного світу на території понад 20 тис. га Олевського та Овруцького районів створено Поліський заповідник; Ушомирський, Березівський та Омелянівський заповідники організовані для відтворення й збагачення фауни області.
Різноманітний тваринний світ Житомирщини. В лісах живуть лосі, олені, дикі свині, кози лисиці, зайці, білки, куниці, бобри, з птахів - дикі качки, куріпки, тетеруки, рябчики, фазани і глухарі. У водоймах області водяться щуки, окуні, соми, карасі тощо.
Основна частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального виробництва (55,3%) з них 35,7% - у промисловості.
Вивченість об'єкта в топографо-геодезичному відношенні.
Для виконання даного курсового проекту викладачем видана учбова карта масштабу 1:50000. Номенклатура карти N-34-37-В. Система координат 1942 року. Система висот балтійська. Висота січення рельєфу 10 метрів. Суцільні горизонталі проведено через 10 метрів. Схилення на 2002р. східне 6 ° 15'. Середнє зближення меридіанів західне 2 ° 21'. При прикладанні бусолі (компаса) до вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки східне 8°36'. Річна зміна схилення східна 0°02'. Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного Азимуту мінус 8°36'.
Згідно завдання на Житомирському об'єкті знаходяться вихідні планово-висотні пункти: в північній частині - п. тр. Плоска, 3 кл.; в південній частині - п. тр. Коритне, 3 кл., вони є одночасно реперами нівелювання IV кл.
1 Технічна частина
1.1 Вихідні дані до проекту
Відповідно до завдання на курсове проектування, використовується карта масштабу 1:50000, на якій
Loading...

 
 

Цікаве