WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Підтримка пізнавального інтересу на уроках фізичної географії - Реферат

Підтримка пізнавального інтересу на уроках фізичної географії - Реферат


Реферат на тему:
Підтримка пізнавального інтересу на уроках фізичної географії
Пізнавальний інтерес - це вибіркова спрямованість особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності та власне процесу оволодіння знаннями, це інтерес до глибоко свідомого пізнання.
У центрі уваги учнів опиняється проблема (пізнавальні завдання), яку потрібно розв'язати.
Пізнавальний інтерес як прагнення не лише пізнати закономірності теоретичних основ, але й застосувати їх на практиці, активно вплинути на світ, що вимагає від особистості глибоких знань і стійких переконань.
Динаміка розвитку інтересу:
Цікавість ? Допитливість ? Пізнавальний інтерес ? Теоретичний інтерес.
Перелічені стадії інтересу тісно переплетені, взаємопов'язані й можуть співіснувати навіть на одному й тому ж рівні: учні переходять від зацікавленості (перша стадія) до допитливості (друга стадія) і далі - до розкриття причинно-наслідкових зв'язків (тертя стадія).
Необхідно постійно стимулювати пізнавальні інтереси. Головними напрямами стимулювання пізнавальних інтересів є добір змісту матеріальну та раціональна організація діяльності.
Розвиток здатності здійснювати пізнавальну діяльність має різні рівні.
І рівень - засвоєння забезпечується сприйняттям, усвідомленням та запам'ятовуванням матеріалу.
ІІ рівень - дозволяє використовувати знання за незвичайних умов, що вимагають творчого підходу до використання знань, наявних в учня.
Процес формування пізнавального інтересу до географії відбувається під впливом багатьох факторів.
Вирішальними є такі: зміст предмету і методи навчання; діяльність учня.
На перший погляд зміст предмету важко вважати вирішальним фактором, але він реалізується через методи навчання та діяльність учнів на уроці.
Об'єктивно необхідним є розумове поєднання методів навчання (словесних, практичних, наочних); необхідним є врахування конкретної ситуації: зміст навчального матеріалу і рівня підготовки класу, рівня педагогічної майстерності вчителя, наявності необхідних засобів навчання, емоційно-психологічної атмосфери конкретного класу, його стосунків з учителем.
Лише застосування методів, заздалегідь обміркована різноманітність прийомів і форм навчання в межах теми й курсу в цілому, а потім і під час планування наступних курсів мають вирішальний вплив на формування пізнавальних інтересів.
Розвиток пізнавальної активності учнів значною мірою сприяють зміст навчального предмету - географія та процес навчання.
Навчання - підґрунтя розвитку пізнавального інтересу учнів.
До стимулів, що посилюють пізнавальний інтерес до змісту навчання, належить:
- новизна навчального матеріалу;
- історичний підхід до змісту знань;
- відповідність сучасним досягненням науки;
- практична значущість.
До стимулів, пов'язаних з організацією пізнавальної діяльності, належать:
- різноманітність форм самостійності роботи учнів;
- опанування учнями нових способів пізнавальної діяльності;
- проблемність у навчанні;
- елементи дослідження (різні творчі та практичні роботи).
Пізнавальний інтерес і, внаслідок його. Творча активність школярів самі собою не виникають.
Вони формуються та створюються змістом навчального матеріалу; методами та прийомами навчання, особистістю вчителя та під впливом внутрішніх потреб, бажанням навчатися.
Важливо здійснити оптимальний вибір методів навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.
Обсяг інформації дедалі розширюється і в майбутньому учням буде важко засвоїти всі необхідні знання.
Багато сьогоднішніх знань швидко старіють. Наші теперішні учні приблизно сорок років будуть працювати за певним фахом. Суспільство та технології впродовж цього часу будуть змінюватися, тому їх потрібно буде постійно здобувати невизнання. Саме методи проблемного навчання покликані задовольнити ці потреби.
Основою навчання є проблемні запитання, активна участь учнів у навчанні, стимулюванні потягу дитини до знань. Тільки сам учень може "навчитися", а завдання вчителя - сприяти цьому, і лише у окремих випадках - учити (у традиційному розумінні цього поняття).
Суть проблемного навчання полягає у створенні перед учнями проблемних ситуацій, усвідомлені, сприйнятті і розв'язанні цих ситуацій в процесі спільної діяльності учнів і вчителя.
Можна використовувати у дидактиці методи проблемного навчання:
1) проблемний виклад навчального матеріалу вчителем;
2) частково-пошуковий:
а) учні залучаються до розв'язання проблеми тільки на окремих її етапах, а саму проблемну ситуацію створює вчитель;
б) проблемну ситуацію створює теж вчитель, а розв'язують її учні в процесі самостійної діяльності;
3) навчально-дослідницькій - учні самі бачать і формують проблему, самостійно розв'язують її.
Під час вивчення клімату Південної Америки (7 клас) на дошці записую дві інформації.
Інформація 1. Дев'ять, а той десять місяців на рік у всьому басейні Амазонки йдуть дощі і рівень води в річках підвищується на 15 м. У травні вода в річці сягає найвищого рівня, заливає ліси Амазонки на сотні квадратних кілометрів. У вересні все змінюється. Дощі припиняються вода спадає, річки оголюють білі пляжі, звідусіль злітаються птахи. Усе залито сонячним промінням.
Інформація 2. Дощів тут майже ніколи не буває. Широкі плоскі долини без річок і річищ розділені невисокими хребтами. Всюди солончаки - темні, щільні, оскільки без вологи ніякі рослини не можуть прижитися. Це найсухіша на земній кулі пустеля Атакама.
Учням даються завдання з'ясувати, чому на території Південної Америки такий нерівномірний розподіл опадів. Аналізуючи кліматичну карту шкільного атласу, учні самостійно відшукають причини виникнення різних типів клімату на території Південної Америки. Потім роблять висновки. Нерівномірність розподілу температури і опадів залежить від широти місцевості морських течій. Пануючих вітрів, рельєфу, конфігурації материка". Тим учням, що неглибоко засвоїли в попередніх темах кліматоутворюючі фактори, роздаються картки з проблемними завданнями на розкриття причинно-наслідкових зв'язків.
- Які кліматоутворюючі фактори можуть впливати на формування клімату певної території?
- Проаналізуйте кліматичну карту Південної Америки та поясність, чому виникла на березі океану пустеля Атакама?
Застосування на уроках географії методів проблемного навчання в їх взаємозв'язку з інноваційними технологіями сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учасників навчального процесу до активного набуття знань, до творчої діяльності, коли всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.
Інтерактивне навчання як шлях пізнавальної діяльності учнів.
В інтерактивному навчанні головним є те, щонавчальний процес відбувається за умов постійної взаємодії всіх учнів.
Це спів навчання, взаємо навчання. де вчитель і учень є рівноправним суб'єктом пізнавальної діяльності. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає спільне розв'язання проблем, формування особистісних цінностей, навичок і вмінь, створення атмосфери співпраці.
На основі вислову сформульовано девіз інтерактивного навчання:
- Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю - я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знанні іншим, я стаю майстром.
Інтерактивне навчання спрямоване не на навчальний предмет і подання учневі певної суми знань, а перш за все - на розвиток особистості учня.
Оскільки методи, прийоми і стратегії, поєднані в проблемному навчанні, направлені на особистістно орієнтовану модель освіти, я застосовую їх на уроках географії "Сенкан" - цей вид застосовую для закріплення чи перевірки засвоєних знань, для виділення найсуттєвіших рис явища чи об'єкта.
Перший рядок - слово, яке позначає тему (іменник)
Другий рядок - опис теми, який складається з двох слів (два прикметники).
Третій рядок - називає дію, пов'язану з темою (три дієслова)
Четвертий рядок - речення з чотирьох слів, що висловлює основну думку теми.
П'ятий рядок - одне слово - іменник, синонім до першого слова (підсумок).
Зразки сенкану:
Тема: "Внутрішні води Північної Америки".
1. Амазонка
2. Широка, повноводна.
3. Протікає, з'єднує, транспортує.
4. Амазонка - найповноводніша річка світу.
5. Рекордсмен.
Тема
Loading...

 
 

Цікаве