WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Загальна характеристика Коломийського району - Реферат

Загальна характеристика Коломийського району - Реферат

природно-заповідного фонду забороняється будь-яка господарська діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ, або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти. Таким чином, сучасна мережа ПЗФ забезпечує збереження різноманітних фунтів. На заповідних об'єктах забороняється розорювання земель, крім спеціально відведених для цього ділянок, застосування пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників полів фільтрації тощо.
Значну ґрунтозахисну роль виконують лісові заповідні об'єкти з корінними деревостанами. Основна частка заповідного фонду знаходиться з держлісфонді.
Стан чистоти рік та поверхневих водойм
Характеристика стану річки Прут дана за середньорічними значеннями показників якості вед з основних створах. Для оцінки якості вод використано гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин для водойм рибогосподарського водокористування.
В граничному з Чернівецькою областю створі а м. Снятині стан річки Прут на протязі шести останніх років спостерігається теж стабільний. В 2002 році стан ріки дещо покращився.
Першою з величиною рікою а районі є р. Прут. Довжина її 967 км, площа водозбору - 27540 м2. Ріка бере свій початок на східному схилі Говерли і тече по території району протягом 80 км.
В створі ще м. Коломиї якість води за всіма показниками відповідала нормам для рибогосподарських водотоків. У створі нижче випуску зворотних вод Коломийського ВУВКГ якість води у ріці поліпшилась у 2002 році спостерігалося перевищення норм ГКД, тільки по іону амонію -1,4 ГДК.
Якість вод ріки Прут у створі вище Снятинського ККП протягом всіх років була в межах норм.
Кисневий режим з усіх створах добрий, концентрація розчиненого кисню з межах 9-11 ,мг/дм3 при нормі не мене 5 мг/дм3.
Якість вод приток другого порядку р. Прут: рік Добровідка, Турка контролювалися у 4 створах.
Якість вод. Добровідки з створі нижче випуску зворотних вод дослідна станція поліпшилась проти минулого року.
Річка Турів усіх створах чиста, якість води відповідає нормам за всіма показниками.
Стан підземних вод
В районі налічується з родовища прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України.
За ресурсами прісних підземних вод Коломийщина відноситься до малозабезпечених. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин р.Прут.
Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод.
На території району здавлено близько 30 джерел мінеральних вод.
Станом на 21.01.2003 року на базі джерел мінеральних вод працювало 3 підприємства по розливу та реалізації лікувально-столової та природної столової води.
Використання мінеральних вод з районі недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу.
В Коломийському районі поширені сульфідні води.
Стан атмосферного повітря
На стан атмосферного повітря району впливають викиди стаціонарних джерел 80 підприємств. З 1137 стаціонарних джерел закинуто 396,5 тис тонн забруднюючих речовин. В загальній кількості викидів 77 % припадає на газоподібні та рідкі, серед яких переважають оксиди вуглецю, азоту та сірки і 23 % - на тверді.
Основним забруником атмосферного повітря залишаються: ветсанзавод і близько 30 тисяч одиниць автотранспорту. Відновлення роботи всіх виробництв без здійснення запланованих раніше повітроохоронних заходів може спричинити до значного збільшення валових викидів та наднормативного забруднення атмосферного повітря в районі розташування цих підприємств.
Загрози природному довкіллю (повені, зсуву, провали)
Коломийський район вирізняється в області високою динамікою розвитку при поверхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників.
Неотектонічні рухи земної кори з межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньомісячною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що згідно з геологічними мірками є доволі високим показником.
Згідно з схемою сейсмічного районування Коломийщина входить в межі 4-5 бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів з межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території Коломийщини.
На території району поширені наступні небезпечні геодинамічні процеси: зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний змив та ін.
Посилення проявів екзогенних геологічних процесів на протязі останніх років підвищилорівень екологічного ризику території, привело до руйнування житлових і промислових об'єктів, доріг, мостів та ліній електропередач.
Зсувні процеси особливо розвинуті з передгірських і гірських територіях району, де - мають широке розповсюдження піщано-глинисті відклади молас та карпатського фліша.
Враховуючи кризові умови, що складались в районі у зв'язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природні заходи по попередженню зсувів.
Великої шкоди довкілля завдають процеси водної ерозії, що ведуть до розмиву берегів річок. Вказані процеси найбільш інтенсивно проявляються з передгірській частині району на р. Прут та їх притоках.
КУЛЫУРА
Культура Коломийщини вносить вагомий вклад у розвиток і збагачення краю, що славиться видатними людьми та добрими ділами.
На сьогодні в районі діє 30 аматорських колективів, які носять звання "народний".
Починаючи з 30-х років на Коломийщині почалося велике піднесення культурного життя, в 1989 році було започатковано проведення фольклорно-етнографічного фестивалю "Коломийка".
В 1995 році вперше з районі було проведено свято Юні таланти, в якому брали участь обдаровані діти району та була організована виставка дитячих робіт декоративно-прикладного мистецтва і юних художників.
З 1996 році в Коломиї посходив фестиваль "Коломийка", в якому взяло участь 3 фольклорних колективи Івано-Франківської області та Миколаївської, Рівненської, Чернівецької областей України, республіки Крим, Біллорусії, Росії. Фестиваль згуртував навколо себе людей, які закохані в українську національну пісню. Колективи району побували на аналогічних фестивалях а Миколаївській, Сумській, Закарпатській області
8 1997 році хеораграфічний колектив будинку культури смт. Отинія демонстрував свою майстерність на обласному cвяті танцю "Прикарпатські візерунки" в м. Городенка.
1998 рік ознаменувався проведенням фольклорного фестивалю "Коломийка", почесними гостями якого були Павло Дворський - народний артист України, Віталій Іваницький - директор фестивалю "На хвилях Світяз". Руслан Бубнов - начальник відділу культури національних меншин української культури закордоном Міністерства культури України. В цьому ж році фольклорний колектив Народного дому с. Спас Долішнє був запрошений на фестиваль українського фольклору з республіку Молдова.
Оркестр народах інструментів та жіночий вокальний ансамбль будинку культури с Княждвір на запрошення української громади гастролювали з Німеччині.
1999 рік був визначальним в роботі закладів культури району. Кращі аматорські колективи взяли участь у Першому Всеукраїнському огляді народної творчості, а у вересні цього року п'ять колективів, а саме: народний фольклорно-етнографічний колектив Народного дому с. Мишин, народний хоровий колектив будинку культури с. П'ядики. ансамбль сопілкарів клубу с. Лісний Хлібичин.
Loading...

 
 

Цікаве