WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості будови річкових долин південно-західної Канади - Реферат

Особливості будови річкових долин південно-західної Канади - Реферат

дозволила ерозійним формам розвиватися далі. Не дозволяють це робити і сучасні кліматичні умови. Подальший розвиток отримали тільки найбільш розвинуті на той час форми. Сьогодні їх щільність повністю забезпечує стік поверхневих вод.
Фрагмент знімку на рис.55 є цікавий тим, що відображає сутність назви річки, в перекладі Elbow означає лікоть. Згин, що видно у південній частині безумовно має в своїй основі вплив тектонічних факторів, але наскільки це явище є типовим для даного типу рельєфу можна визначити тільки відповідними цілеспрямованими дослідженнями. Наразі ж, можна тільки вказати ще на можливість трасування вздовж північного борту долини виходів прошаркуватих гірських порід.
На завершення розгляду особливостей будови ерозійних форм рельєфу в межах післяльодовикових територій південно-західної Канади наведемо кілька цікавих прикладів, аналоги яких автору в межах України не відомі. На рис.56 та 57 показані два фотознімки одного й того ж схилу долини, що входить до сучасного басейну річки Curent Swift.
Рис.54. Фотознімок північного борту долини річки Elbow
Як видно зі знімків, в межах доволі похилих видовжених схилів, утворилися досить дивні округлої форми заглиблення у верхів'ях балок, які спускаючи вниз різко звужуються. Це добре видно на збільшеному фрагменту центральної балки. Їх стан вказує на те, що сьогодні ці форми є неактивними. Відсутність будь яких інших даних дозволяє зробити лише деякі гіпотетичні припущення, на зразок того, що ці форми є палеокарами, або слідами діяльності водоспадів, верхня частина яких була представлена льодовим панциром. Льодовий покрив разом з гірськими породами формував площу водозбору та визначав напрямки стоку. Після зникнення льодового панцира у будові поверхні залишилися тільки водовибійні вирви. Діяльністю водоспадів пояснюється не тільки утворення вибоїн, але й усунення маси зруйнованих гірських порід.
Знімок на рис.57. відображає будову схилу тієї ж долини на відстані біля одного кілометра від ділянки, що зображена на рис.56. Схилові форми є ще більш нетиповими і є ще більш далекими від розуміння ніж ті, що зображені на попередньому рисунку. Геометрія цих форм не дозволяє віднести їх до водно-ерозійних, а більше нагадує форми які були виорані. Те, що форми є також мертвими свідчить збільшене зображення правої улоговини. В її верхів'ї добре відслідковуються прямовисні оголені стінки, що передбачає постійний винос уламкового матеріалу, але слідів такого переміщення вниз по улоговині ми не бачимо. Її днище повністю задерноване. По відношенню до цих двох форм можна припустити, що це наслідки локальної екзарація, або як це відмічалося трохи вище сліди діяльності водоспадів періоду абляції.
Рис.55. Фрагмент детального космічного знімку відрізку долини річки Еlbow на захід від міста Калгарі (http://www.spaceimaging.com/gazette/)
У цих двох випадках, як і у багатьох інших, виказані припущення не слід розглядати як щось остаточне. Можуть бути й інші варіанти пояснення. Але ясно одне, що ці два приклади заслуговують на увагу та подальше вивчення.
Наступні кілька прикладів є чисто пізнавальними і показують деякі типові явища для молодих післяльодовикових рівнин. Так на рис.58 показано залишкові озера на східній околиці міста Калгарі. Знімок зроблений з висоти 400-500 метрів. На відміну від озер моренних рівнин ці озера мають м'які і дещо розпливчасті контури, що пов'язане зі зміною положення берегової лінії в водоймах, з пологими берегами та дном.
Рис.56. "Нетиповий" розвиток ерозійних форм в межах басейну річки Swift Current (овальні форми).
Іншу структуру зображення мають молоді озерні рівнини (рис.59). Цей перспективний аерозінмок був зроблений у басейні озера Вінніпег. Дана територія пізніше звільнилася від льодового покриву і пост-гляціальні процеси тут знаходяться на більш ранній стадії. Окрім великої кількості різних за розмірами озер тут ще можна спостерігати значну кількість проток. У сучасному рельєфі протоки представлені витриманими по ширині і заповнений вщент водою (на час обстеження рівень води усього на 15-20 см був нижчим від рівня поверхні) рівчаками, дуже схожими на штучні канали. Ймовірно, що ці канали утворилися ще при наявності льодового покриву, на що зверталася увага раніше.
Рис.57. "Нетиповий" розвиток ерозійних форм в межах басейну річки Swift Current.
Підсумовуючи розгляд матеріалів, що характеризують будову територій південно-західної Канади, що відносно недавно звільнилися від льодового покриву, хочеться надіятися, що наведені приклади були наглядними та переконливими. З метою зменшення суб'єктивності подання даних, по можливості, кожний з прикладів супроводжувався різносторонніми матеріалами, знімками, фрагментами детальних топографічних карт, різномасштабними матеріалами космічних зйомок та перспективними аерознімками. Така добірка матеріалів дозволяє кожному зробити свої висновки та скласти уяву про те чи інше явище. При підборі прикладів головною метою було різностороннє висвітлення особливостей будови поверхні післяльодовикових територій.
Рис.58. Залишкові озера в межах дна колишнього озера (східна околиця міста Калгарі)
Рис.59. Перспективний аерознімок молодої озерної рівними в межах басейну озера Вінніпег
Якщо говорити про загальні враження після знайомства з особливостями рельєфу південно-західної Канади, топерше, про щослідсказати, це домінування на усій території величезної кількості післяльодовикових озер та озерних відкладів. Озера різні за розмірами та стадіями розвиту. Ця особливість, на початку, справила величезне враження через те, що у східноєвропейських дослідників завжди на перше місце у пост-гляціальний етап ставилася рельєфоформуюча роль флювіогляціальних потоків. Причина цьому криється у наявності величезних піщаних рівнин, які сформували найбільш поширені ландшафти України, Білорусії, Польщі, Німеччини, Росії та країн Прибалтики. Їх сусідство з областями поширення різновікової морени практично не залишало сумнівів, що формування піщаних рівнин є головним етапом післяльодовикового періоду формування ландшафтів. Зовсім інше враження виникає коли стоїш на колишньому дні велетенського озера, поверхня котрого представлена глинами та суглинками зі значною присутністю гравію, гальки та валунів, що пояснюється теорією дрифтового переміщенням /35, 38/[3].
За таких обставин, єдиним висновком зробленим після досмить детального ознайомлення з територією південно-східної Канадди, що першим неодмінним етапом розвитку післяльодовикових територій було формування різних за розмірами водних басейнів. Різниця у висотному положенні озер призвела до їх нерівномірного наповнення, переливу води, формуванню проток, що з'єднували ізольовані озера у єдину мережу. Значні перепади висот формували потужні тимчасові потоки, які після повного спустошення озер припиняли своє існування. Сьогодні можна спостерігати це явище на різних стадіях його розвитку, починаючи від повністю осушених озер на заході до таких велетенських формувань, як система Великих озер, система невеликих озера навколо озер Вінніпег та Монітоба, і ще ряд озерних систем центральної Канади
Loading...

 
 

Цікаве