WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості будови річкових долин південно-західної Канади - Реферат

Особливості будови річкових долин південно-західної Канади - Реферат

залишкових озер складає кілька метрів, то для озер цієї території вона досягає кількох десятків метрів. Характер берегової лінії післяльодовикових озер показаний на рис. 48. На ближньому березі озера видно світлу смугу переважно піщаних відкладів. Наступний фрагмент детального космічного знімка (рис.49) цікавий не тільки тим, що демонструє чіткість вираженості берегових ліній озер, але й показує, як могла виглядати ця територія на кінці льодовикового періоду. І що є неменше цікавим, так це те, що знімок зроблений 1 квітня (широта 500 пн.ш).
Рис.47. Фрагмент детального космічного знімка південно-західного схилу моренної рівнини (http://www.spaceimaging.com/gazette/)
Наступний фрагмент детального космічного знімка демонструє явище, що було показане на рис.44. - сліди потужного початкового потоку на озерній рівнині. Очевидно, такої сили потік був недовговічним і міг виникнути тільки на початковому етапі дренажу озера, що знаходилося десь вище за течією річки. Значний та швидкий скид води призводив то різкого падіння рівня води у озері.
З зображення долини річки видно, що, як мінімум двічі, потік був катастрофічним. Другий потік, напевно, був дещо потужнішим за переший. Сліди третього потоку частково знищені, хоча подекуди вони залишаються помітними навіть в межах перебудованої долини. Сучасне русло повністю пристосувалося до долини другого потоку.
Про неодноразовість перебудови гідромережі в межах колишніх озерних басейнів свідчить також знімок з рис.1.50. Цей фрагмент поверхні є цікавий тим, що показує не тільки неодноразовість перебудови мережі потоків, але й дає підстави оцінювати їх інтенсивність та тривалість. Зі знімка видно, що перший цикл скиду води був менш потужним за другий і був відносно коротким, оскільки русло не встигло врізатися в поверхню озерної рівнини.
Рис.48. Північний берег Kenosse Lake
Рис.49. Фрагмент детального космічного знімка частини моренної рівнини прилеглої до Kenosse Lake (http://www.spaceimaging.com/gazette/).
У тому, що явище утворення долин дренажних потоків не є чимось унікальним, а закономірним на етапі післяльодовикового розвитку, можна переконатися повернувшись до рис. 20 - 30. На рис.51 наведений дуже яскравий приклад зображення дренажного потоку, що розтинає поверхню моренної рівнини. Знімок відноситься до сучасного басейну річки Current Swift. Чіткість елементів долини потоку свідчить про швидке та одноактове формування долини. Звертає увагу на себе плямистість зображення у південній частині знімка. З протилежного берега озера розташована індіанська резервація (White Bear). На фрагменті топокарти (рис.45) вона обведена темним квадратом у східній частині ділянки.
Рис.50. Фрагмент детального космічного знімку (http://www.spaceimaging.com/gazette/) на відрізок долини Mosse Creek зі слідами потужних потоків
Така структура зображення обумовлена, по-перше, горбистим рельєфом моренних рівнин, що не були зачеплені озерною переробкою поверхні, по-друге, відсутністю лісових масивів, по-третє, відсутністю озер. Це є зображення типової прерії в межах моренних рівнин. Досить часто, через складність топографічних умов такі ділянки залишаються незайманими. З поверхні вони виглядають як різного розміру екзотичні кучугури, характер будови яких змінюється на досить коротких відрізках (рис.52).
Рис.51. Фрагмент детального космічного знімку долини дренажного потоку в межах моренної рівнини (http://www.spaceimaging.com/gazette/)
Рис.52. Пагорбовий рельєф моренної рівнини (незаймана прерія)
.4. Ділянка річки Elbow в районі міста Калгарі.
Elbow River безпосередньо протікає через місто Калгарі. Сьогодні її верхів'я знаходиться у східному передгір'ї Скелястих гір. Як і річки Red Deer та Souris, Elbow River початково була сформована як дренажна долина. Сучасний вигляд долини можна побачити на рис.53. Знімок зроблено навесні, коли ще річка була вкрита кригою. Причому, кригою вкрито не тільки русло річки, але й уся заплава. Це видно з того, що на відрізку вже в межах заселеної частини, ширина русла складає кілька десятків метрів, а далі на північний-захід ширина льодового покрову значно більша і русло з під льоду не проглядає.
Рис.53. Сучасний вигляд долини річки Elbow в межах західної околиці міста Калгарі (http://www.spaceimaging.com/gazette/)
На північно-західному відрізку долини окрім заплави виділяється ще дві надзаплавні тераси, які трасуються уступами та ерозійними формами різної довжини. Для невисокого уступу між першою та другою терасами характерні короткі прості ерозійні форми, а для уступу між другою терасою та моренною рівниною - більш видовжені та звивисті форми. Особливістю цих ерозійних форм є те, що тільки деякі з них розтинають усі три рівні, більша ж частина з них закінчується при виході на нижчий рівень. Як і на двох розглянутих вище ділянках, потужність сучасного потоку є значно меншою від тієї, що його сформувала. В межах північно-східного схилу ерозійні форми мають дещо іншу структуру, там базисом денудації є дно палеоозера. Розвиток цих форм був відносно стабільним і не зазнав імпульсних впливів під час перебудови річки. Моренний останець (рис.53) з південного-заходу на північний-схід розтинається палеопротокою, що можливо утворилася на одному з етапів дренування озера, коли моренний останець розділяв дві самостійні водойми. З огляду та те, що останець без уступу приєднується до другої тераси, можна припустити, що їх формування є синхронним у часі.
Фотознімок вміщений на рис.54 дає уяву про характер моренних останців у цьому районі та їхспіввідношення з іншими рівнями. Знімок зроблений дещо західніше території, що охоплює фрагмент космічного знімка на рис.53, але на рис.55 вміщено фрагмент космознімка на дану ділянку. На передньому плані фотознімку схил між другою та першою надзаплавними терасами, точка фотографування розташована на рівні підніжжя моренної рівнини. На особливу увагу на даному фотознімку заслуговує аналіз ерозійних форм в межах схилу моренної рівнини. На збільшеному фрагменту видно, що тільки частина форм продовжила свій розвиток після утворення уступу від озерної рівнини до другої тераси, а більшість з них стабілізувалася.
Пов'язуючи зміни інтенсивності ерозійної діяльності зі зміною кліматичних умов можна було б припустити, що ця особливість будови ерозійної мережі викликана зменшенням кількості атмосферних опадів. Але, узагальнення, зроблені після знайомства з будовою ерозійних форм в інших місцям, дає підстави для іншого припущення. Воно базується, окрім згаданої особливості їх зчленування з нижніми рівнями, на їх співвідношенні з вододільними просторами. Як видно з наведених раніше фотоматеріалів, глибина врізу ерозійних форм в межах схилів моренних рівнин є незначною, у них практично відсутні басейни водозбору, і окрім того, їх верхів'я розміщуються в при вододільній частині рівнин. Це наводить на думку, що у той час коли йшло формування ерозійних форм, на моренних рівнинах залишалися шапки реліктового льоду. Рельєф поверхні льодових шапок був гармонічним продовженням цих ерозійних форм і такі елементи їх будови, як басейни водозбору зникли після танення льоду. Зникнення джерела живлення та промерзла поверхня не
Loading...

 
 

Цікаве