WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості будови річкових долин південно-західної Канади - Реферат

Особливості будови річкових долин південно-західної Канади - Реферат

останців другої тераси. На нашу думку, наявність таких незначних відмінностей висот цілком може бути пояснене літологічними чинниками. Вирішення таких локальних проблем слід вважати деяке поширення меж ділянки досліджень, у даному випадку це зроблено за рахунок врахування інформації з перспективного аерознімка. У лівій частині знімка розташована група останців, рівень крайнього з яких відповідає рівню точки, з якої велося фотографування. Правіше від нього, розташований ланцюжок з трьох останців рівень яких є на кілька метрів вищим. Але з зображення видно, що на їх схилах йде інтенсивна денудація глинистих відкладів, які з часом будуть також усунені. У правій частині можна бачити найбільш високий останець, поверхня якого є ідеально плоскою. З зображення видно, що ті глинисті відклади, які сьогодні зрізаються на трьох лівих останцях згори бронюються іншим типом відкладів - сланцями, більш темних за кольором і більш стійких, ніж глини, до денудації.
Рис.7. Останці другої надзаплавної тераси на лівому березі річки Red Deer (західна околиця містечка Drumheller).
Своєрідність пейзажів долини річки Red Deer робить її надзвичайно атракційною для туристів. В околицях містечка Drumheller існує провінційний парк, головним елементом якого є бедленди долини річки (рис.8. та рис.9). В межах парку розташовані старі копальні горючих сланців та палеонтологічний музей, де демонструються рештки велетенських рептилій девонського періоду. На автошляхах показані маршрути під'їзду до найбільш значимих об'єктів парку та оглядових пунктів. Кожен с цих пунктів обладнаний щитами з описом пам'яток (див. рис. 19). Далі буде наведено ще один приклад такого щита в межах парку Horseshoe canyon, який знаходиться неподалік від містечка Drumheller і входить до басейну річки Red Deer.
Зі знімка на рис.9 видно теж саме співвідношення між висотою останців та прошаркуватістю осадових порід. У той же час на другому плані помітна різниця у бокові схилу правого берега долини, він стає більш крутим та менш задернованим. Ще більш чітко ця зміна простежується на правих притоках, про які мова буде йди згодом.
Будова першої тераси річки Red Deer має суттєво відмінну будову. Вона є більш вирівняною та зволоженою. На рис. 10. вміщений зйомок ділянки впадіння однієї з правих приток трохи вище за течією від містечка Drumheller. На знімку видно будову самої заплави, невеликі залишки першої тераси, долини притоки та правого корінного берега. На корінному березі добре простежуються улоговини, що входили до складу ерозійної мережі попереднього етапу розвитку долини.
Зі знімка видно, що в межах долини притоки перша тераса похилена від корінного берега до заплави. Це явище можна пов'язати з тектонічними чинниками, але більш реальним поясненням є невідповідність між транспортуючою здатністю потоку та кількістю уламкового матеріалу, що зсипався зі схилів. Їх нагромадження змушували русло поступово зміщуватися до протилежного борту.
Рис.8. Фрагмент топографічної карти району розповсюдження бедленду в долині річки Red Deer
В межах самого містечка Drumheller територія першої тераси використовується під забудову та розважальні центри, на зразок гольфових полів, частину якого видно у правому нижньому куту рис.11.
Якщо продовжувати тему організації місцевого туризму то слід звернути увагу на такий старовинний об'єкт як річковий паром. Тут його зберегли та реконструювали і сьогодні паром однією з пам'яток, що притягує туристів (рис.12)
Вище за течією притоку Kneehills Creek знаходиться інша цікава природна пам'ятка басейну річки Red Deer парк Horseshoe Canyon. Головним об'єктом якого є велика улоговина, що розташована у його верхів'ї (рис.13).
Рис.9. Краєвиди белендів долини річки Red Deer (точка та напрямок знімання показані стрілкою на рис.8)
Рис.10. Ділянка зчленування долини річки Red Deer з правою притокою Kneehills Creek на схід від містечка Drumheller
Рис.11. Перша надзаплавна тераса в межах містечка Drumheller
Рис.12. Поромна переправа через річку Red Deer, розташована 10 км на захід від містечка Drumheller
На шляху від гирла річки Kneehills Creek до гирла Horseshoe Сanyon можна спостерігати різке підвищення її ерозійної активності. При збереженні глибини врізу з'являються прямовисні стіни, що не несуть на собі слідів ерозії. Так на рис. 14. наведено зображення такої стінки безпосередньо нижче гирла каньйону (точка 2 на рис.13).
На наступному знімку показаний стіжок уламкового матеріалу, що сформувався на контакті стінки каньйону з днищем (рис.15). З попереднього знімка видно, що окрім стіжків, які виникли нижче висячих долин, у правій частині можна спостерігати типовий осип. Ці форми не несуть значних слідів участі водних потоків у їх формування. Таку ж саму форму схилів можна спостерігати на прилеглих ділянка долини Horseshoe Canyon. В його межах форма схилів поступово виполохується тільки у верхів'ї долини.
Рис.13. Фрагмент детальної топографічної карти ділянки Horseshoe canyon (цифрами зазначені місця фотографування)
Напрямок висячих долин (див. також рис. 10) вказує на те, що перед початком врізання ерозійна мережа мала приблизно такі ж самі обриси. Незначні зміни, що відбулися після активізації ерозії, напевно мали місце, і це можна побачити на рис.16. (Знімок зроблений у точці 1 рис.13). Видно, що положення русла дещо змінило напрямок і сьогодні цей відрізок кинутої долини з'єднує Kneehills Creek та Horseshoe Canyon.
Рис.14. Знімок стінки лівого борту каньйону та фрагмент топографічної карти на ділянку нижче гирла Horseshoe Canyon
Рис. 15. Стіжок виносу уламкового матеріалу нижче висячих долин.
Показане на рис.15. та 16. явище сміливо можна віднести до розряду унікальних. По-перше, тому, що ця активізація та врізання долини є дуже молодим явищем, сьогодні можна спостерігати не тільки свіжі не задерновані схили, але й свіжі гравітаційні форми, що не встигли навіть у мінімальній мірі трансформуватися вторинними екзогенними процесами. А це свідчить про те, що була, та й залишається і зараз значна диспропорція у надходженні уламкового матеріалу в долину та транспортуючою здатністю водного потоку. По-друге, тому, що наявність висячих долин, днища яких ніяк не узгоджені з сучасним положенням заплави, говорить про значний брак атмосферних опадів, за рахунок яких мало би йти врізання вверх по притокам. По-третє, тому, що, враховуючи перші дві позиції, ми не можемо точно вказати на джерело надходження води у долину Kneehills Creek під час його повторного врізання. Скоріш за все це могла бути вода озера, що розташоване вище за течією і, вододіл якого був раптово прорваний річкою.
Рис.16. Фрагмент покинутої долини попереднього етапу розвитку
Тут слід звернути увагу на невідповідність кількостітерас у долині річок Red Deer та Kneehills Creek. Як було показано вище, у місці злиття річок в долині головної річки виділяються дві надзаплавні тераси, а також рівень, що відповідає початковому врізу потоків (див.рис.10). У долині річки Kneehills Creek можна спостерігати тільки два рівні, найвищий - початого врізання, та першої надзаплавної тераси, з неї зроблений знімок рис. 14. У притоки не вистачає другої надзаплавної
Loading...

 
 

Цікаве