WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Науково-пізнавальні можливості цифрових моделей поверхні землі - Реферат

Науково-пізнавальні можливості цифрових моделей поверхні землі - Реферат

деформації осадових порід.
Із селевими потоками у басейні середнього Дніпра може бути пов'язане ще один відомий феномен - Олешківськім піски. Про імпульсний перебіг процесу їх утворення ішлось в попередніх публікаціях [15]. Із наведених там зображень космічних знімків добре видно, що увесь масив був сформований серією вихлюпів-викидів. Із позицій існування селів у басейні середнього Дніпра ця імпульсивність пояснюється тим, що при викидах величезного об'єму мас гірських порід на певний час міг блокуватися відтік води до Чорного моря. Накопичення води призводило до прориву тимчасових гаток та викидів води разом зі значними масами матеріалу, якщо судити з кількості піщаних арен, в тому числі й перекритих, то таких викидів було не менше семи.
Повертаючись до теми цієї статті - "Пізнавальна цінність цифрових моделей поверхні Землі", слід нагадати, що одним із факторів, який стримував розвиток такого напрямку геофізики ландшафтів, була проблема отримання достовірних фактичних даних. При вивченні різних природних явищ виникала потреба в отриманні інформації про суто геометричні параметри поверхні - площу, висоту, кути нахилу, співвідношення поверхонь, глибину врізання, кількість винесеного або внесеного матеріалу і т. п. Безумовно, завжди існувала можливість отримати таку інформацію з аналізу топографічних карт, аерофознімків, космознімків, при польових дослідженнях. Але завжди це було пов'язане з величезними затратами часу на отримання вихідних матеріалів (топокарт, знімків) і ще більшими затратами часу на їх опрацювання.
У практиці автора були випадки, коли для виконання деяких видів морфоструктурного аналізу кінцеві результати якого надавалися у масштабі 1 : 200 000, як вихідні дані використовувалися топографічні карти масштабу 1 : 10 000 (цього потребували умови рельєфу Білоруського Полісся). Технологія аналізу складалася з креслення горизонталей, укладання окремих аркушів, із технічних причин не більше 4, потім повторного склеювання і повторного перезнімання. І так до тих пір, поки не були зведені в єдине усі 256 аркушів.
Тепер, базуючись на цифровій моделі поверхні, цю роботу можна виконати за лічені хвилини. Причому практично без додаткових витрат часу можна значно покращити точність гіпсометричної інформації. Істотною перевагою цифрових моделей є швидка їх візуалізація в об'ємні моделі, що наближує, але не замінює і не замінить повністю стереоскопічного дешифрування аерофотознімків. Безумовно, це далеко
не всі переваги цифрових моделей, тут іще можна вказати на швидкий перехід від регіонального до найдетальнішого локального аналізу (максимальна точність, яку можуть забезпечити сучасні моделі складає 1 м планової прив'язки, та 0.1 м - висотної).
У роботі ми спробували показати не тільки переваги, які мають цифрові моделі будови поверхні Землі порівняно з традиційними джерелами географічної інформації. Такі переваги дають можливість побачити нові риси в будові ландшафтних об'єктів і змушує по-новому підійти до вивчення начебто давно вирішених проблем. За приклади взято процеси переформування поверхні в гляціальних і постгляціальних умовах.
Можливо, що тільки частина висновків, зроблених на підставі аналізу цифрових моделей, знайде своє реальне підтвердження, але і цього буде достатньо, щоб говорити про доцільність їх подальшого використання. Цей напрямок був вибраний головним чином тому, що аналіз при їх вивченні був багатогранним і включав значну кількість різнорідних процесів. У простіших варіантах цифрові моделі були апробовані з метою вивчення будови долинно-терасних комплексів на Лівобережжі та Прикарпатті, при проведенні деяких видів морфоструктурного аналізу для цілей нафтогазопошукових робіт у тих же регіонах, а також при вивченні окремих природних явищ, зокрема ерозії та еолової акумуляції.
Як показав досвід, навіть демонстраційна версія цифрової моделі поверхні, є достатньо інформативною. Але її інформативність є недостатньою вже при досліджень, що відповідають навантаженню і точності карт масштабу 1 : 50 000. Для їх вивчення необхідні моделі з точністю планової прив'язки на рівні 5-10 м. Вони реально існують і їх можна придбати через систему Інтернет на будь-яку ділянку земної кулі. Головний висновок, який може бути зроблений з отриманого досвіду, полягає у тому, що цифрові моделі земної поверхні за інформативністю і можливістю комп'ютерної обробки перевершують усі традиційні джерела. Але, ще раз підкреслюємо, вони не замінюють, а доповнюють їх.
1. Бондарчук В. Г. Геологія України, Вид. АН УРСР, 1955. - 830 с.
2. Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. - К.: Радянська школа, 1948. - 392 с.
3. Голубев В. А. Геологическая карта листа М-36-ХХ (Богуслав), Геолофонд "Геоінформ". - Київ, 1965.
4. Горецкий Г. И. Аллювиальная летиопись великого Пра-Днепра. - М.: Наука, 1970. - 492 с.
5. Грубрин Ю. Л., Палиенко Э. Т. Современные геоморфологические процессы на территории среднего Приднепровья. - К.: Наукова думка, 1976. - 118 с.
6. Карта четвертичных отложений Украинской и Молдавской ССР. / Под ред. Веклича М. Ф. Мингео УССР, Трест "Киевгеология". - К., 1977.
7. Карта четвертинних відкладів України. / Під ред. Гурського Д. С. Державна геологічна служба України. - К., 2000.
8. Кригер Н. И., Догодаренко С. А., Миронюк С. Г. Гляциотектоника и конечная морена западной части Русской равнины. - М.: Наука, 1983. - 108 с.
9. Лаврушин Ю. А. Строение и формирование основних морен материкових обложений. Тез. Докл. УII Все союз. Совещ. (Воронеж, 1985). - М.: Наука, С. 54-55.
10. Левков Э. А. Гляциотектоника. - Минск: Наука и техника, 1976. - 280 с.
11. Мандер Е. П. Антропогеновые отложения и развитие рельефа Белоруссии. - Минск: Наука и техника, 1973.- 128 с.
12. Матошко А. В., Чугунный Ю. Г. Методические основы изучения ледниковых образований Днепровского языка (на примере междуречья Рось - Ольшанки - Тясмин). - К.: Наукова думка, 1986. - 54 с.
13. Матошко А. В., Чугунный Ю. Г. Днепровское оледенение територрии Украины. - К.: Наукова думка, 1993. - 192 с.
14. Ободовський О. Г. Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України). - К.: Ніка-Цент, 2001. - 302 с.
15 Пазинич В. Г. Придніпров'я у перегляціалі. Част. перша. Зміни водності річок. Наук. ред. В.М.Пащенко // Супутник Київського географічного щорічника. Вип. 2. - К., 2004. - 156 с.
16. Пазинич В. Г. Перебудова басейну середнього Дніпра у післявалдайський час. - К.: Аспект-Поліграф, 2005. - 16 с.
17. Пидопличко И. Г. О ледниковом периоде. Вып. 4. (Происхождение валунных отложений). - Львов, 1956. - 336 с.
18. Ромаданова А. П. Четвертинні відклади лівобережжя середнього Дніпра. - К.: Наукова думка, 1964. - 156 с.
19. Різніченко В. В. На окраїнах Канівських дислокацій. Вісн. Укр. відділу Геологічного комітету, 1927. - Вип. 10. - С. 54-74.
20 Сагайдак М. А., Тараненко С. П., Іваків В. Г. Звіт про археологічні дослідження по пров. Мославському 7/9 за 2005 р. Ін-т. Археології НАНУ. - 20 с.
21. Яковлев С. А. Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины. - М.: Госгеотехиздат, 1956. - 314 с.
22. Klimaszewski М. Geomorfologia. - Warszawa. 1978. - 1098 s.
Loading...

 
 

Цікаве