WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Басейн р. Самари - Реферат

Басейн р. Самари - Реферат

питання про їх походження. Можна висунути кілька версій. Одна з них є традиційною для піщаних поверхонь і базується на засадах еолоутворення. Власне ця ідея й була використана П.С.Заморієм та А.П.Ромадановою /8, 23/.Але, при застосуванні її у цьому випадку неодмінно потрібно шукати джерело надходження піщаного матеріалу. Як показали дослідження розвитку еолових явищ, навіть в аридних зонах, ділянки вітрової ерозії та акумуляції знаходяться на незначній відстані одна від одної. І в кожному районі об'єм котловин видування відповідає об'єму навіяних форм. Враховуючи те, що котловини видування є своєрідними формами, які важко сплутати з іншими утворення, слід було б очікувати їх присутність і в цій місцевості. Але як видно з усіх наведених матеріалів, вони тут відсутні. Також слід зауважити, що при площі піщаного масиву 170 кв2 та його перевищенню над поверхнею заплави 15-20 м на його утворення пішло не менше ніж 12 тис. км3 піску.
Чи можливим було формування цих піщаних масивів в результаті флювіальної діяльності Самари та її приток? Така версія була розглянута у першій книзі, але у тому випадку зосталися поза увагою гіпсометричні співвідношення різних поверхонь, зокрема піщаного масиву та першої надзаплавної тераси. Застосування цифрових моделей земної поверхні для побудови об'ємних моделей та традиційних гіпсометричних карт надало можливість отримати дуже важливі кількісні параметри. З наведених вище карт видно, що поверхня піщаного масиву, як мінімум на 6 метрів, є вищою за поверхню першої надзаплавної тераси. З цього виникає, що рівень води у долині Самари, якщо масив формувався водним потоком мав бути не нижчим за його поверхню. У такому випадку потік охоплював би площу і першої надзаплавної тераси. Тоді він повинен був залишити сліди своєї діяльності на її поверхні, у тому числі у вигляді акумулятивних піщаних форм. Оскільки, таких слідів на поверхні ми не спостерігаємо, то можна зробити висновок що висота потоку на той час була значно меншою і не досягала рівня першої надзаплавної тераси.
Рис.3.3.9. Об'ємна модель окремого піщаного масиву на заплаві Самари (ця ділянка на рис.3.3.6 зазначений цифрою 4)
На перший погляд, такі висновки заганяють проблему походження Самарського піщаного масиву у безвихідь, оскільки такі гіпсометричні співвідношення можуть бути поясненні при умові, що піщаний масив був принесений як єдине монолітне тіло. Але це тільки на перший погляд і тільки тому, що ми звикли підходити до аналізу ландшафтних процесів з певними шаблонами. У першій книзі було показано, що діапазон процесів, які приймають участь у розвитку земної поверхні є значно ширшим, зокрема у поле зору не потрапили такі явища як перебудова гідромереж в наслідок утворення льодових заторів, переміщення фізичних мас у розчинах, та їх акумуляція в наслідок випаровування води і т.п. Тут ми хочемо звернути увагу на таке явище як селі. Сьогодні, селі, головним чином, розглядаються як відносно рідкісне хоча й загрозливе природне явище. Здебільшого, сприятливі умови для утворення селів виникають під час весняного танення снігу, коли насичені водою гірські породи накопичуються в природних, або штучних резервуарах. Під дією гравітації ця маса зривається з місця і з велетенською швидкістю несеться вниз по долині.
Рис.3.3.10. Гіпсометрична карта ділянки зчленування Самарського піщаного масиву з заплавою та першою надзаплавною терасою
Фінальна фаза льодовикових періодів повинна бути найбільш сприятливим періодом для виникнення селів. Окрім велетенської кількості поталої води цьому буде сприяти наявність промерзлої товщі, яка разом з плинною масою мулу зводить тертя до мінімуму. Слід зважити також на те, що завжди на нижньому контакті промерзлої осадової товщі існує зона нульової температури де насичені водою породи виступають у ролі мастила. Ініціювати зрив блоків гірських порід може натиск селевих потоків. Рух брил гірських порід у складі селевих потоків повинен контролюватися їх значною масою. Слід очікувати, що рідка маса мулу на початку буде рухатися з більшою швидкістю ніж брила гірських порід. Розтікаючись по долині вона змащує поверхню і зменшує тертя брили. При виході потоку на широкі ділянки долини потік мулу може взагалі зупинитися, але брила по інерції ще певний час буде рухатися до тих пір, поки не ввіткнеться в потужну перешкоду. Виглядає так, що у долині Самари такою перешкодою став її правий борт на місці згину долини. Невеликий піщаний масив утворився з уламку основного блоку, що відскочив після удару. Сьогодні важко відтворити початкову ситуації і визначити місце, з якого був зірваний блок гірських порід, скоріш за все, початковою точкою його руху було гирло річки Вовчої. Можлива траєкторія переміщення промерзлої брили гірських порід показана на рис.3.3.11.
Не виключено, що запропонована схема виникнення Самарського піщаного масиву комусь видасться не реалістичною, але автор не бачить іншого пояснення цього явища. Безумовно, можуть бути запропоновані й інші версії, але вони також повинні враховувати усі перераховані особливості будови Самарської луки. Дещо раніше /18/, подібна схема була застосована й для пояснення особливостей будови долини середнього Дніпра і більш детально її планується оприлюднити після завершення аналізу.
Застосування цифрових моделей дозволило досить швидко проаналізувати будову басейну Самари включно з її притоками і виявити принаймні дві ділянки у долині річки Вовчої, де могли існувати озера (на рис.3.3.11 вони відмічені цифрами 1 та 2). Не виключено, що переміщення значного за розмірами блоку гірських порід призвело до зникнення слідів третього палеоозера, що існувало в точці злиття річок Самари та Вовчої.
Перевагою цифрових моделей є можливість швидкого переходу від регіонального рівня аналізу до детального. Так на рис.3.3.1 був показаний весь басейн Самари, але використання тієї ж бази даних дозволяє відразу отримати характеристики будови поверхні з детальність не менш ніж 60 метрів. Вже на двох наступних рисунках можна бачити детальні моделі ділянок, де можливо існували озера. Від сусідніх відрізків долини вони відрізняються значним її розширенням та відносно рівним днищем (рис.3.3.12). Ці ділянки знаходяться біля сіл Василівка та Іванівна (їх розташування показане на оглядовій мапі). Аналіз наявних геолого-геоморфологічних матеріалів показує, що ці місця як палеоозера невідомі. На інженерно-геологічній карті на відрізках розширення долин показані верхнєчетвертинні тераси. Гіпсометричні профілі схилів побудованих за базами цифрових даних частково підтверджують наявність терасових рівнів (профіль В на рис.3.3.12, нижній рисунок), але в цілому їх характер є типовим для безтерасових схилів. Різка зміна кутів нахилу схилів у нижній частині дає вагомі підстави для
Loading...

 
 

Цікаве