WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Орографія та розвиток пост-гляціальних процесів південно-західної Канади та східної Європи - Реферат

Орографія та розвиток пост-гляціальних процесів південно-західної Канади та східної Європи - Реферат

Білоруської височини
Далі на південь вплив Валдайського льодовика зменшується і помітнішими стають результати діяльності Московського та Дніпровського льодовиків. Одним з них є викопна долина (на рис. 1.9 відмічена пунктирним ланцюжком), що колись або з'єднувала долини Дніпра та Сожу, або, і це є цілком ймовірним, існувала як самостійних гідрологічний елемент у подніпровський час. Слід відмітити, що у білоруських дослідників існували значні розбіжності у визначені часу її виникнення. На думку Г.І. Горецкого /6/, ця долина існувала ще з перед Дніпровських часів (рис. 1.10), К.П.Мандер /15/ вважає, що вона була сформована вже у подніпровський час. Але на картах гідрогеологічної зйомки (на жаль збереглися тільки графічні додатки без зазначення автора) ця долина була визначена, як долина стоку талих вод Валдайського часу.
Залишивши, поки що, поза увагою проблему встановлення віку викопних долин звернемо увагу на такі важливі обставини: 1- на території південно-східної Білорусії та північної України виявлено більше 10 подібних утворень /1,2,8,15/; 2 - морфологічно ці викопні долини є надзвичайно глибокими та вузькими каньйонами (рис. 1.10), що робить їх схожими до молодих дренажних долин південно-західної Канади; 3 - викопні долини були загорнутими в результаті діяльності наступних льодовиків при цьому ступінь екзараційно-акумулятивної роботи льодовиків був відносно слабким, в наслідок чого долини є добре видимими у будові сучасного рельєфу.
Рис. 1.8. Детальна орографічна схема вододілу Дніпра та Західної Двіни в районі м. Орша
На відміну від Валдайського періоду два попередні періоди зледеніння - Дніпровський та Московський охоплювали значно більші площі, і вирізнялися тим, що переходили межі Балтійсько-Дніпровського вододілу. Ця обставина у майбутньому під час танення льодовиків стала визначальною у їх впливі на території, що лежать південніше і особливо терени, що сьогодні належать до басейну Дніпра.
Значна диференціація поверхні, її промерзлий стан та наявність величезної кількості води, що акумулювалася в озерах, відплив води з яких досить часто блокувався льодовими греблями, створювали ідеальні умови для таких катастрофічних явищ як селі та зсуви. Результати досліджень у басейні середнього Дніпра, що були отримані вже на основі цифрових даних будови поверхні показали, що завершальна стадія формування пов'язана з найбільшою екзогенною катастрофою четвертинного періоду - проривом післяльодовикового озера, що знаходилося на досить високому гіпсометричному рівні в межах південної Білорусії та скидом величезної кількості води, твердого матеріалу та мулу у басейн середнього Дніпра. Причинами цієї катастрофи могли бути, з одного боку, наявність величезної кількості талої води, з іншого боку, перигляціальні умови та утворення проходу Дніпра через кристалічний масив. Сліди цієї катастрофи добре збереглися у сучасному рельєфі долини Дніпра /21/.
Рис. 1.9. Орографічна схема межиріччя Дніпра та Сожу (1 - містечко Жлобин; 2 - долина Дніпра; 3 - долина Сожу)
Аналіз цифрової бази даних дозволив встановити, що подібні явища, але значно менші за масштабом мали місце і на локальному рівні у долинах приток Дніпра, які на той час знаходилися в перигляціальних умовах. Це селі у долині Самари, бокові зсуви у долин річок басейну Сіверського Дінця, Самари, Ворскли та інших (див.розд.3).
Становлення басейну Дніпра відбувалося, як мінімум, впродовж трьох льодовикових періодів, і кожний з цих етапів залишив сліди своєї діяльності, змінюючи та поступово ускладнюючи його будову після кожного етапу розвитку. Сьогодні, практично не можливо достеменно відтворити перебіг подій і віднести той чи інший об'єкт будови долини до якогось конкретного етапу розвитку. Дуже непростим завданням є пошук ділянок, які б зазнали мінімального впливу льодовиків і, які могли б бути сприйняті як еталони, принаймні для визначення кількості етапів флювіального розвитку.
Результати попередніх досліджень басейну середнього Дніпра дозволяють віднести до таких ділянок басейни річок Говтва та Полузери, які займають південну частину межиріччя Псла та Ворскли. Вивчення орографії цієї ділянки дозволяє стверджувати, що жоден з активних льодовиків не мав безпосереднього впливу на формування цієї території /4, 10, 11/, і тому у будові поверхні залишилися помітними сліди усіх флювіальних циклів розвитку басейну Дніпра. Частково такі ж сліди залишилися і на межиріччі Псла та Хоролу, але їх долини, за рахунок існування у ще недалекому минулому сполучення з річками Валдайської височини, зазнали значного зовнішнього впливу.
Рис. 1.10. Викопна долина на межиріччі Дніпра та Сожу , за К.П.Мандер /15/
Виконані раніше дослідження, також показали, що найпомітніші сліди у перебудові гідромережі залишає не присутність активного чи пасивного льодовика, а ерозійно-денудаційна діяльність талої води в період його танення, коли за короткий часу вивільняється велетенська кількість води та потенціальної енергії, що накопичувалася у формі льоду.
Іншим важливим чинником на пост-гляціальному етапі є перезволоженість гірських порід, наявність промерзлої товщі, яка розбита на окремі блоки ерозійними формами з попереднього етапу розвитку, та зони нульової температури, що знаходиться на певній глибині від поверхні. За таких обставин підвищення температури веде до втрати цілісності, і в відповідних умовах (існування латеральних напружень або поштовхів), стає причиною виникнення селів та зсувів. Цікавим виявилося те, що такі зсуви вздовж бортів річкових долин можуть утворювати своєрідні терасоподібні рівні, які досить часто, сприймаються як типові тераси. Такі явища були встановлені у системі річки Напівзери та у долинах приток Сіверського Донця - Осколу та Айдару.
Наявність перерахований вище явищ, що мали і мають місце у басейнах річок Європи суттєво відрізняє їх будову від будови гідромережі південно-західної Канади. Будова пост-гляціальних територій Європи є значно складнішою, але й більш цікавою для пізнання.
Loading...

 
 

Цікаве