WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геофізика ландшафтів - Реферат

Геофізика ландшафтів - Реферат

розріз Шугурівської антикліналі (Поволжже)
існуючої рівноваги виникнення техногенних землетрусів пов'язане з геометрією локальних структур, які можуть бути прирівняні до конструкції арки. Така конструкція якийсь час може утримувати рівновагу після зниження пластового тиску, але її руйнування відбувається стрибкоподібно. Техногенні землетруси можуть бути також викликані штучним підйомом рівня підземних вод у водосховищах, а також при нагнітанні технічних води в антиклінальні структури / 6, 22/. В обох випадках це відбувається за рахунок порушення рівноваги між геостатичним та гідростатичним тисками.
Приведена вище модель фізичного впливу покладів вуглеводній на динамічний стан осадової товщі у цілому пояснює утворення над ними ландшафтно-геоморфологічних аномалій. Найбільш простим їх типом є деформація земної поверхні, це явище має широке поширення в різних регіонах, але найбільш наглядним воно є в межах молодих морських рівнин аридних зон, де ерозійні процеси відіграють другорядну роль. На малюнку 2.11. приведеній приклад деформування поверхні над родовищами Узень та Жетибай (Зах. Казахстан). Як видно з малюнка деформації розміщуються безпосередньо над склепіннями структур. Їх амплітуда при цьому складає 10-20м.
Окрім деформування осадової товщі в результаті тектонічної активності інтенсивно розвивається тріщинуватість, що є причиною зміни динаміки підземних вод і пов'язаних з нею ландшафтно-геоморфологічних процесів, тип яких визначається особливістю ландшафтів. У цьому місці доцільно звернути увагну на інваріантність геологічної частини геосистеми. Функціонування приведеного вище мехазму визначається виключго особливоятями будови осадової товщі. Перш за все, чередуванням пластів-колекторів та пластів-екрані. Останні являються тією поверхнею де відбувається взаємодія геостатичних та гідростатичних сил. При їх відсутності така взаємодія неможлива.
Вплив геосистем подібного типу на розвиток ландшафтної сфери визначається фізико-механічними влас-тивостями гірських порід, що виходять на поверхню і безпосередньо приймають участь у формуванні ландшафтів, співвідношенням між кількість атмосферних опадів та випаровуванням, положенням базису ерозії та денудації. Тобто, розмаїтість ландшафтних умов передбачає при формування на одній і тій самій геологічній основі геосистеми різних її підтипів, що буде залежати від конкретних ландшафтних умов кожного конкретного регіону. В одному випадку, коли поверх-
ня представлена глинистими відкладами і в умовах високої аридності це будуть добре виражені деформації поверхні, в умовах гумідного клімату, то окрім деформації поверхні функціонування геосистеми призведе до розвитку ерозійних, карстових, просадочних, гравітаційних та їм подібні процесів. Зовсім інший тип проявлення геосистем цього типу буде спостерігатися в тому випадку, коли поверхня складена піщаними відкладами. Розвиток тріщинуватості в верхній частині осадової товщі в комплексі з її деформацією призведе до підвищення інтенсивності фільтрації підземних і утворення серії локальних аномалій електростатичного поля, вплив яких на динаміку еолових процесів і призведе до утворення ареалів лінійно-пасмових еолових форм. У цьому випадку починає діяти геосистема вищого рангу, ніж ті про які йшла мова вище, кожна з розглянутих раніше геосистем входить в неї на правах складової. У випадку ж коли поверхневі умови сприяють розвитку не еолових процесів, то на поверхні відбудеться формування ареалів розвитку генетичних форм відповідного типу, ерозійних, карстових, термокарстових, просадочних та інших. Ці форми, які утворилися в межах в межах локальних деформацій є вторинними, накладеними по відношенню до базової поверхні. Слід звернути увагу на те, що для функціонування розглянутих вище типів геосистем, з якими повязано утворення окремих лінійно-пасмових форм головною умою є наявність піщаних відкладів, в незалежності від особливостей глибинної геологічної будови. В цьому випадку довжина цих форм обумовлюється тектонічними факторами, зокрема довжиною активних ділянок розломів.
Яке ж практичне значення мають результати проведеного аналізу? По-перше, знання структури геосистеми, та закономірностей її функціонування та прояву у різних типах ландшафтів дозволяє теоретично обгрунтувати використання ландшафтно-індикативних методів в комплексі різних видів геологічних досліджень. По-друге, дозволяє свідомо підходити до прогнозу, як природних змін стану цих ландшафтів, так і змін викликаних антропогеновою діяльністю, зокрема можливістю виникнення техногенних землетрусів, та осідання поверхні в зонах експлуатації нафтових та газових родовищ, штучних підземних газосховищ Окрім того, знання функціональних зв'язків дозволяє поставити питання і про цілеспрямований вплив на розвиток цих систем.
Список літератури до роздылу 2:
1. Армандом Д.Л. Некоторые задачи и методы геофизики ландшафта // Вкн.:Геофизика ландшафта. М., 1967. 2.Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафтов. М., 1990 3.. Бютнер Э.К. Динамика приповерхностного слоя воздуха. Л., 1978. 4. Гетенберг Ю.П. Гидрогеология и динамика подземных вод с основами гидрогеологнии - М., 1980. 5. Дьяконов К.Н. Геофизика ландшафта. М., 1988. 6. Киссин И.Г. Землетрясения и подземные воды. М., 1982. 7. Ласточкин А.Н. Неотектонические движения и размещение залежей нефти и газа. Л., 1974. 8. Лилиенберг Д.А. и др. Комплексные исследования современных тектонических движений на геодинамических полигонах Азербайджана. //Современные тектонические движения земной коры. М., 1980. 9. Матошко А.В., Пазинич Н.В. О соотношении эндогенных и экзогенных факторов в развитии эоловых форм рельефа Полесья. - Тектоника и стратиграфия, 1978, вып.15. 10. Николаенко Б.А.,Кошик Ю.А. Тимофеев В.М. Про походження піщаних пасм Житомирського Полісся. - Фізична географія і геоморфологія, 1970, вип.1.. 11. Овтанов В.Г. Вскрытие пласта и освоение скважин. М., 1959. 11. Пазинич В.Г. Методика морфоструктурного анализа аккумулятивного эолового рельефа при поисках нефтегазоносных структур. //Дистанционные методы при нефтегазопоисковых работах. М., 1985. 13. Pazinich V.G. The Possibilities of Earth Electrostatic Field Data Use in Hydrocarbons-accumulation Prospecting. //Nafta & Gas (Poland), №1, 1996. 14. Рябухин Э.Л. Некоторые параметры ветропесчаного потока. - Проблемы освоения пустынь, 1975, №3. с. 49-51. 15. Сенкевич Б.И. О генезисе основных форм эолового рельефа песчаных пустынь. Ашхабад. 1976. - 184 с. 16. Соколов Н.А. О дюнах, их образовании, развитии и внутреннем строении. - Труды Сп-б об-ва естествоиспытателей, 1885, т.16, вып. 1. 17. Тверской П.Н. Курс метеорологии. Л., 1951. 18. Философов В.П. Основы морфометрического метода поиска тектонических структур. Саратов. 1975. 19. Фомин В.М., Валейшо В.О. Механизм формирования напряженного состояния в очагах землетрясений, вызваных деятельностью человека. //Сов. геология. 1978. - №3. 20. Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. Л.1974. 21. Ходьков А.Е. О динамике подземных вод уплотняющихся морских толщ и ее структурообразующей роли. //Изв. АН СССР, сер. геол. - 1962 - №12. 22. Чепмен Р.С. Геология и вода. М., 1983. 23. 116. Шайдеггер А. Теоретическая геоморфология. М., 1964. 24. Штенгеров Я.С. О природе Газлинского землетрясения. // ДАН СССР.- 1979, - №245,1.
Loading...

 
 

Цікаве