WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геофізика ландшафтів - Реферат

Геофізика ландшафтів - Реферат

енергії вітропіщаного потоку в межах ЛЕА (в %)
Uвн
(м/с) -Е(в/м) 0.1мм 0.175
мм 0.2мм 0.3мм 0.4мм 0.5мм
0.25 100 0.45 0.16 0.09
200 2.45 1.10 0.80 0.27 0.11 0.09
500 14.45 5.92 4.46 1.51 1.07 0.82
700 22.00 8.50 6.52 3.67 2.28 1.35
0.50 100 0.40 0.30 0.27
200 1.45 0.72 0.57 0.14 0.11 0.05
500 8.98 4.20 3.43 1.64 0.97 0.53
700 14.50 7.00 5.52 3.12 1.96 1.13
1.00 100 0.15 0.15 0.14
200 0.78 0.53 0.46
500 4.84 3.00 2.65
700 8.03 5.30 4.53
1.50 200 0.50 0.40 0.40
500 2.72 1.71 2.26
700 4.98 4.24 4.29
Таким чином ми в загальних рисах завершили розгляд фізичних аспектів впливу ендогенних факторів на процес еолової акумуляції, при цьому були взяті під увагу усі відомі на сьогодні емпіричні закономірності і які запропонована модель в значній мірі пояснює. Наступне питання, це - питання практичного її використання. Як витікає з аналізу факторів задіяних в цьому процесі, отримані знання ми можемо використати: 1. При вивченні динаміки і еволюції ЕЕАЛ; 2. При реконструкції історії розвитку ландшафтів; 3. При картографуванні ПГО і пошуках підземних вод.
Доведення впливу електростатичних сил на еолову акумуляції в істоті є доказом існування функціональних зв'язків між ПГО і ландшафтоутворюючими процесами. Це дає підстави стверджувати, що в природі реально існують функціональні геолого-ландшафтні системи "ПГО - ландшафтоутворюючий процес еолової акумуляції - літогенна основа ЕЕАЛ - ЕЕАЛ"
Таблиця 2
Зміна кінетичної енергії в прошарках вітропіщаного потоку
Е (в/м) W (%)
0-1 см 1-2 см 2-3 см 3-4 см 4-5 см
100 0.20 0.40 0.35 0.40 0.05
200 1.00 0.65 0.60 0.50 0.50
500 5.60 4.65 3.75 3.10 2.50
700 7.75 6.55 5.80 5.25 4.85
Виходячи з характеру впливу геолого-тектонічних чинників на формування лінз підземних вод ми можемо виділити три модифікації системи: 1 - "тектонічні порушення - ... - лінійно-пасмові акумулятивні еолові форми рельєфу (АЕФР)"; 2 - "синклінальні пониження водотривкого горизонту - ... - ізометричні АЕФР"; 3 - "ерозійні пониження водотривкого горизонту - ... - ізометричні АЕФР".
Як виникає з аналізу умов формування та функціонування елементів інваріантної системи (еолові процеси, динаміка підземних вод) їх розвиток визначається незалежними по відношенню до неї чинниками. Наприклад, періодичністю днів з силою вітру, яка необхідна для переміщення піщаного матеріалу, вологістю поверхні, швидкістю потоку підземних вод і т.п. Враховуючи роль, яку ці чинники відіграють в функціонуванні системі в цілому, ми можемо розглядати їх як керуючі входи в складі системи, через які здійснюється її зв'язок з ландшафтною сферою. Зазначимо: "вхід-1" - "еолові процеси"; "вхід-2" - "підземні води"; "вихід" - АЕФР і ЕЕАЛ. Тепер, подаючи різні сигнали на входи системи, спробуємо визначити її реакцію на виході, тобто встановити особливості динаміки і еволюції ЕЕАЛ. В формалізованому вигляді форма сигналів може бути представлена як "ТАК" і "НІ". Перше забезпечує нормальне функціонування системи, друге припинення її діяльності.
З аналізу ролі ендогенних чинників в розвитку систем даного типу виникає, що для всіх її модифікацій буде характерна одна і таж сама реакція на зміну знаків на "вході-1". Надходження сигналу "ТАК" визначається наявністю на земній поверхні сипучого піщаного матеріалу і швидкостями вітру, вищими від критичної швидкості відриву піщинок. Відповідний стан поверхні залежить від ряду кліматичних і метеорологічних факторів, таких як вологість поверхні, промерзання, наявність рослинності. Циклічність цих явищ призводить і до циклічності функціонування систем, пов'язаної перш за все з порами року, циклічності надходження позитивно сигналу на "вхід-1" і до циклічності еолоутворення. Наслідком цього є прошаркувата структура еолових відкладів і наявність викопних грунтів. Перше обумовлене річними циклами, друге з віковими кліматичними осциляціями. Головною особливістю реакції геосистеми на зміну знаків сигналу на "вході-1" є відновлювальність її діяльності, тобто ці зміни відображають динаміку її розвитку.
В зв'язку з наявністю в розрізах АЕФР викопних грунтів, цікаво розглянути питання їх рухомості. Відповідно до уявлень, започаткованих, ймовірно, Н.А.Соколовим /16/, викопні грунти фіксують стадії руху АЕФР по поверхні землі. Але якщо задатися питанням - яким чином вони могли рухатися як цілісні форми? То відповіді на нього ми не знайдемо. Таким чином, виходячи з вищесказаного, наявність викопних грунтів слід вважати не показником стадій руху АЕФР, а показником стадій еолової акумуляції.
Аналіз зміни знаків сигналу на "вході-2" для різних модифікацій системи дає наступні результати. В системі, початковим елементом, котрої є тектонічні порушення, зміна знаків сигналу обумовлена зміною динамічного стану земної кори - розтяжіння на стиснення. В залежності від співвідношення швидкостей вітрової ерозії і грунтоутворення (гумідні та аридні зони) можливі два варіанти еволюції системи - при вищій швидкості ерозії починається руйнування АЕФР і їх трансформація в рухомі форми - бархани, вища ж швидкість грунтоутворення веде до утворення прошарку грунту. Після поновлення надходження позитивного сигналу на "вхід-2" утворений грунтовий покрив буде похований під новими еоловими відкладами. В силу специфіки розвитку геологічних структур, що визначають формування систем, у випадку коли їх початковими елементами є синклінальні і ерозійні обниження, на їх вхід завжди надходитиме тількисигнал "ТАК". Обумовлено це відсутністю видимих причин розформування цих структур і пов'язаних з ними лінз підземних вод.
Після розгляду принципів функціонування деяких типів геосистем, виглядає доцільним звернутися до такого складного питання ландшафтознавства, як визначення нижньої границі ПТК. Які ж геофізичні критерії повинні буди закладені в основу його вирішення? На нашу думку, головним критерієм визначення нижньої границі ПТК мусить бути наявність сталих фізичних зв'язків. Межа їх зникнення є також і межею розповсюдження геосистеми. До цього часу ми геосистеми, які пов'язані функціональними зв'язками з геологічними об'єктами, глибина залягання яких, як правило, не перевищує декілька десятків метрів. У всіх випадках це були підземні води, а також геологічні структури, які визначають їх динаміку. Якщо при цьому ще згадати про те, що карстоутворення і просідання земної поверхні теж пов'язане з цими ж чинниками, то неодмінно виникає питання, а чи не слід взагалі віднести нижню границю ПТК з границею зони активного водообміну? В більшості випадків таке вирішення, напевно, було б слушним. Але, є велика група фактів, які свідчать, що функціональні зв'язки можуть пов'язувати ландшафтоутворюючі процеси не тільки з приповерхневими ПГО, а й таким, що глибина залягання яких досягає декількох кілометрів. У випадку з ЕЕАЛ поза увагою зостався зв'язок ареалів їх розповсюдження з нафтогазоносними структурами. Наскільки він є закономірним? На рис.2.6. був показаний зв'язок ареалів ЕЕАЛ з Річицьким родовищем у Бєларусі. Практично аналогічну ситуацію ми можемо побачити і на рис. 2.8., де такий зв'язок встановлено в межах газового родовища Стенжиця (Польща). Ті ж самі співвідношення існують і на інших родовища Бєларусі.
Для вирішення цієї
Loading...

 
 

Цікаве