WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

зі значенням Агрв/Нср
х?+92,243х - 7,6887 ? =0,5392
r = = = 0,4388
Визначення коефіцієнта кореляції:
r = = 0,53 ?100% = 53%
Помилка коефіцієнта кореляції буде мати вигляд:
Sr =
n - кількість точок, n = 27.
Визначення коефіцієнта Стьюдента:
t? =
Число степенів вільності визначається по формулі:
? = n - 2 = 27 - 2 = 25
При числі степенів вільності ? = 25, значення t0.5 = 2,06
Тоді довір очний інтервал буде:
0,53 ± 2,06 ? 0,17 = 0,53 ± 0,35.
3.8. Агрохімічні дослідження
Агрохімічні дослідження планується проводити на варіантах без дренажу, на варіанті з глибоким закладанням дрен максимум, мінімум (0,9 та 1,3 м) з відстані між дренами найбільшою і найменшою. Глибина відбору 0-30 см і 30-50 см. Відбір зразків здійснюється на режимній ділянці способом конверту, частота відбору початок вегетації, завершення вегетації і щомісячна протягом вегетації. Дата відбору зразків на агрохімічний аналіз повинні співпадати з терміном відбору на вологість ґрунту. При аналізах визначається NO (нітратний азот), NH (амоній азот), P O , K O.
Термометри встановлюються вряд зі Сходу на Захід по мірі наростання глибини.
Література
1. Атлас Волинської області. - К., ?Вища школа?, 1985.
2. Бшиоф Э.А. ?Гидрометрические наблюдения на осушительных системах? - М., ?Колос?, 1972.
3. Вознюк С.Т. ?Меліоративне рослинництво? - Х., УМКВО,1992.
4. Вознюк С.Т., Гончаров С.М., Ковальов С.В. ?Основы научных исследований гидромелиорации? - К., ?Вища школа?, 1985.
5. Грушко И.М., Сиденко В.М. ?Основы научных исследований? - Х., ?Вища школа?, 1985.
6. Доспехов В.А. ?Методика полевого опыта? - М., ?Колос?, 1973.
7. Лісовал А.А. ?Методика агрохімічних досліджень? - К., ?Вища школа?, 2001.
8. Мариныч А.М. ?Геоморфология южного Полесья? - К., Издательство Киевского университета, 1963.
9. Михайленко В.М. ?Основы агрометеорологических наблюдений? - К., ?Вища школа?, 1982.
10. Ясинецкий В.П. ?Организация гидромелиоративных работ? - М., Агропромиздат, 1986
Висновок
Об'єкт дослідної ділянки розташований у північно-західній частині області, за 22 км від залізничної станції Заболоття Волинсько їобласті у селищі міського типу Ратне. З метеостанцією у м.Ковель.
Клімат Волинської області помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим вологим кліматом. Пересічна температура січня - 4,9? , липня +18,2?. Опадів 900 мм на рік, найбільше їх випадає влітку, найменше - взимку. Висота снігового покриву 12 - 14 см. Дослідна ділянка належить до вологої, помірно теплої агро кліматичної зони. Літо завжди тепле, нежарке, з достатнім зволоженням. На території району воно починається в третій декаді травня, коли середня добова температура повітря стає вище 15°. Влітку бувають зливи з грозами, іноді - град.
Геоструктурну основу території складають кілька технічних елементів південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи: Ратнівський горст, на Південному-Заході від нього - Ковельський виступ, решта території - Волино-Подільська монокліаль і Львівський палеозойський прогин. Для геологічної будови характерні два структурних поверхи: нижній, утворений дисковими протерозойськими і палеозойськими породами і верхній - складений монокліальними верствами крейдового, місцями - палеогенового віку. Корінні породи в межах низовинної частини області повністю перекриті антропогеновими водно-льодовиковими піщаними і льодовиковими піщано-галечними відкладами, на вододілах і схилах Волинської височини - лесовидними породами.
Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямку. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна - 139 м на межиріччі Стоходу і Прип'яті.
Поверхневі води Волині представлені річками і озерами. Частина річок бере початок на території області, витоки інших знаходяться далеко за її межами. Всі річки належать до рівнинного типу і характеризуються незначними швидкостями течії (0,1-0,3 м/с). Геологічна будова і походження Волино-Подільського плато і поліської території області різні.
Волино-Подільське плато складене з осадочних відкладів палеозойської ери і більш різких (тобто близьких до нас) відкладів. На великій глибині під Волинським плато залягає вгнута вниз кристалічна основа, заповнена осадочними і континентальними відкладами - пісковиками, глинами, пісками, шарами кам'яного вугілля, крейдою та іншими відкладами різних періодів, починаючи з силурійського і до наших днів.
Переважають на Поліссі дерново-слабопідзолисті і дерново-підзолисті ґрунти. Вони займають 60% площі зони. Розповсюдженні ці ґрунти на моренних горбах і грядках, зандрових і терасових рівнинах. Як дерново-слабопідзолисті, так і дерново-підзолисті - ґрунти різної степені оглеєння і різного механічного складу являються бідними на поживні речовини. вони мають незначнукількість гумусу, мають виключно низьку ємність поглинання, до того ж поглинаючий комплекс їх насичений здебільшого іонами водню.
На даній дослідній ділянці залягають дерново-підзолисті глеєві піщані ґрунти. Розповсюдженні на пониженнях слабостічних терасових і зандрових рівнинах, в окремих міжрядних пониженнях з глибоким заляганням ґрунтових вод. Ґрунтові води приховані на глибині 1,8м.
Ґрунтову вологу вимірюють вимірюють на відстані 0-10, 20-30, 30-50 см 1-2 рази в місяць в 3 разовій повторно Спостереження за температурою ґрунту здійснювалося під час вегетаційного періоду. Для вимірювання температури ґрунту на глибині 5, 10, 15, 20 см використовували термометри Савінова, а в більш глибоких горизонтах - витяжні термометри.
Вцілому , природні умови , що характеризують об'єкт дослідження є типовими для данної фізико-географічної обстановки.
Для встановлення оптимальних параметрів дренажу на об'єкті закладається 10 варіантів досліду
- при глибині закладання дрен 0,9 , 1,1 , 1,3 м.
- базова відстань між дренами 17, 22, 27 м.
- контрольним варіантом- є варіант без дренажу.
Метою польового досліду є оптимізація параметрів дренажу в дерново-підзолистих глеєвих піщаних ґрунтах Західного Полісся. Для реалізації поставленої мети слід вирішити наступні задачі:
-встановити ступінь впливу параметрів дренажу на дренажний стік, вологість ґрунту та режим рівня ґрунтової води;
-визначити вплив інтенсивності осушення на температурний режим та агрохімічні властивості ґрунту;
-вивчити вплив міждренних відстаней на глибині закладання дрен на урожайність сільськогосподарських культур.
У данній курсовій роботі представлені такі методики проведення досліджень, як:
1. агрометеорологічні спостереження
2. методика визначення водно-фізичних властивостей грунтів
3. спостереження за водним режимом
4. спостереження за температурним режимом
5. спостереження за ростом і розвитком с/г культур
6. облік урожаю с/г культур
7. статистична обробка даних
Результати досліджень оброблялись методом математичних спостережень.
Вивчення основних наукових досліджень буде сприяти не тільки розширенню наукового світобачення та ерудиції студентів, а й кращому засвоєнню ними цілого ряду інших дисциплін.
Loading...

 
 

Цікаве