WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

границі, виділити кожну ділянку, при необхідності зробити виключки або вибраковку цілих ділянок. Виключка - частина звітної ділянки, яка виключається з звіту внаслідок випадкових пошкоджень або помилок, допущених під час роботи. Допускаються наступні основи для виключок або браковки цілих ділянок: пошкодження, викликані стихійними явищами природи (заморозки, дощ, град і інше); випадкові пошкодження в результаті потрави стоком, птахів, гризунами, дощувальними машинами і ін.; помилки при закладці і проведенні дослідів. Прийнято рахувати, що якщо виключки складають більше 25% всієї площі ділянки або більше 50% звітної площі, то символічне виключати всю ділянку.
Перед тим як перейти до збору врожаю з звітних ділянок, прибирають захисні смуги, виключки, вибраковані ділянки, врожай яких виноситься за межі дослідної ділянки. Після такої підготовки приступають до збору врожаю на звітних ділянках, причому збір на всіх ділянках повинен бути закінчений за один, в виключених випадках за два дня.
В дослідній роботі використовуються два основні методи звітності врожаю: 10 суцільний і 20 звіт по пробним снопам. Суцільний метод звіту врожаю застосовується в поглинаюча більшості польових дослідів; він найбільш точний. Весь врожай кожної ділянки при суцільному звіті зважують і враховують окремо. До звіту врожаю по пробним снопам приходять в дослідах з прядильними і кормовими культурами. Суть його полягає в наступному. Рослини на звітній ділянці скошують або жнуть, всю масу врожаю одразу після збору і після деякої просушки зважують безпосередньо в полі і тут же відбирають в 40-60 місцях кожної ділянки і зважують на більш точних вагах два пробних снопа масою від 5-7 кг, потім їх поміщають в мішки, перевозять в садибу, підвішують в добре провітрюваному приміщенні і сушать до постійної маси. Після цього кожний сніп зважують, молотять на лабораторній молотарка або вручну і знаходять масу зерна. Розраховують врожай зерна з ділянки по рівнянні:
Х = А (В : Б),
де Х - врожай зерна з ділянки, кг; А - врожай загальної маси з ділянки, кг; Б - маса сирого пробного снопа, кг; В - маса зерна з пробного снопа, кг.
При звіті врожаю обов'язково порахунок на стандартну 14%- у вологість, тому експериментом повинен визначити вологість зерна.
3.7. Статистична обробка даних
По загальному призначенню спеціалістів, дані польових експериментів, які є основним видом меліоративних досліджень, цілеспрямовано обробляти метод дисперсійного аналізу (аналіз розсіяння).
Основна задача дисперсійного аналізу - визначення степеня впливу різних факторів на перемінність вивчаючого признаку, наприклад врожаю в польовому досліді. Перемінність поділянкових врожаїв в досліді обумовлена: дією вивчаючих факторів (варіантів), наприклад поливу, добрив, обробки ґрунту і т.п.; ґрунту, повторюваності; причинами випадкового порядку, тобто помилкою експерименту. С, загальне варіювання (перемінність) по ділянкових врожаїв Sy можна розділити на три основні частини: варіювання варіантів Sv, варіювання повторностей Sp і випадкове варіювання Sz:
Sy = Sv + Sp + Sz.
Особливістю дисперсійного аналізу є наступні положення:
1. Замість середніх для окремих варіантів досліду вираховується одна загальна середня арифметична для всього досліду в цілому.
2. Замість індивідуальних помилок середніх кожного варіанту досліду вираховують одну усереднену помилку загальної середньої, яку використовують для оцінки відмінності між варіантами.
3. Середню помилку досліду знаходять шляхом розкладення загальної дисперсії (варіювання) всіх даних досліду на складові частини, характеризуючи варіювання, пов'язане з вивчаючими в досліді факторами, і варіювання випадкове, обумовлене багатообразним випадковим впливом зовнішніх, часто невідомих досліднику умов на змінність вивчаючих ознак і властивостей.
Визначення випадкового варіювання часто є основною задачею дисперсійного аналізу. Воно дає можливість визначити помилку досліду і найменшу суттєву відмінність (НСВ), тобто ту мінімальну різницю між середніми, яка в даному експерименті є суттєвою:
НСВ = t ? Sd,
де t - критерій Стьюдента для прийнятого рівня значимості і числа степенів вільності остаточної дисперсії (береться по спеціальним таблицям);
Sd - помилка відмінності середніх, яка, в свою чергу, обчислюється по формулі:
Sd = ? =1,41 Sx,
де n - число повторностей в порівняльних варіантах;
Sz? - остаточний середній квадрат (дисперсія помилки);
Sx - загальновідома помилка середньої.
Вибір рівня значимості, тобто вірогідності ризику зробити на основі експериментальних даних помилкове заключення, визначається практичними думками, відповідальністю висновків і можливостями. В практиці меліоративних дослідів рахується в висновках спиратися на 5%-й рівень значимості, коли ризик зробити помилкове заключення складає 5%, або 5 випадків з 100. Для найбільш відповідальних дослідів приймають 1%-й рівень значимості:
НСВ = t ? Sd ;
HCB = t ? Sd .
Першочерговим документом по кожному досліді служить щоденник польових робіт і спостережень. Щоденник - невелика книга-зошит, удобна для носіння в кишеніабо польовій сумці. В ній день за днем в хронологічному порядку, по відповідним формам ведуть всі першочергові записи безпосередньо в полі, в лабораторії під час виконання або одразу ж після закінчення робіт і спостережень. Допоміжними першочерговими документами рахуються робочі зошити, де ведуться всі необхідні перерахунки масових спостережень, аналізів, звітів.
Зведеним документом, який включає основні відомості про програму, схемі досліду, методиці дослідження супутних умов проведення досліду, записи всіх агротехнічних робіт, оброблені результати спостережень, дані про врожаях і інші відомості, необхідні для подальших узагальнень, висновків і практичних пропозицій, є журнал польового досліду. В журналі з допомогою таблиць, графіків і рівнянь зосереджений весь основний матеріал по польовому досліді.
Завершальний етап експериментальної роботи - оформлення її результатів в вигляді звіту, статті, дипломної або дисертаційної роботи і передача наукового матеріалу для використовування в виробництві. До звіту по польовому досліду пред'являють наступні основні вимоги: наявність ведучої ідеї (гіпотези), фактична достовірність отримання даних, логічна послідовність, ясність, чіткість і переконливість викладення. В звіті необхідно вказати: 1) ціль і значення дослідження; 2) коротку історію питання; 3) схему, умови і методику дослідів і спостережень; 4) основні результати роботи; 5) висновки і пропозиції; 6) список використаної літератури.
Побудова залежності середньомісячних РГВ від суми атмосферних опадів
х+1,6877 R?=0.4388
r = = = 0,4388
Визначення коефіцієнта кореляції:
r = = 0,44 ?100% = 44%
Помилка коефіцієнта кореляції буде мати вигляд:
Sr =
n - кількість точок, n = 38.
Визначення коефіцієнта Стьюдента:
tr =
Число степенів вільності визначається по формулі:
? = n - 2 = 38 - 2 = 36
При числі степенів вільності ? = 36, значення t0.5 = 2,03
Тоді довір очний інтервал буде:
0,44 ± 2,03 ? 0,15 = 0,44 ± 0,31.
Побудова зв'язку врожаю багаторічних трав
Loading...

 
 

Цікаве