WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

рік серед навколишньої місцевості майже непомітні. Їх заплави і надзаплавні тераси мають незначну висоту. Вздовж рік простягаються лише алювіальні відклади невисоких піщаних горбів та пасем.
Рівнинний характер рельєфу Західного Полісся з багатьма цілком плоскими ділянками і зниженням, а також наявність підстилаючи водонепроникних порід (крейда, глина) є однією з головних причин її заболочення.
У межах поліської частини області виділяються три геоморфологічні райони:
-Ковельська зандрові - алювіальна рівнина;
-Любомльсько-Столинська - моренна гряда;
-Верхньо-прип'ятська - моренна рівнина.
Ковельська зандрово-алювіальна рівнина має дуже одноманітний рельєф. часто не рівні низини без пасем і ярів. Лише задерновані піщані гряди, які здебільшого вкриті сосновим лісом, порушують одноманітний рельєф. Водно льодовикові відклади тут представлені суглинками, пісками і глинами, які є основними ґрунтовими породами. Річкові долини в районі мають низькі береги.
Любомльсько-Столинська моренна гряда простягається із заходу на схід через Любомль, Седлище, опускаючись до лінії Ковель-Маневичі, далі на північний схід через Рафалівку тягнеться в Білорусію до Столина. Низовини і болота в цьому геоморфологічному районі чергуються з підвищенням і нагромадженням (ґрунтів) валунів. В цій частині області зустрічаються карстові форми рельєфу (западини, лійки, пустоти).
Верхньоприп'ятська моренна рівнина розташована приблизно до широти Згорани - Камінь - Каширський прилягаючи безпосередньо до Прип'яті і переходить на її лівобережжя. Це найбільш низинний район Волинської області. Поверхню його вкривають моренні і річкові відклади. Значні площі займають болота. Ґрунти бідні на перегній.
В утворенні рельєфу області брали участь внутрішні (ендогенні) і зовнішні (екзогенні) сили землі, обумовлені дією льодовиків та їх талих вод, річкових і підземних вод, вітру і рослинних організмів.
Ендогенні сили створили основні нерівності поверхні області, так звані морфоструктури, а екзогенні сили, діючи на ці морфоструктури, урізноманітнювали їх поверхню і формували річкові долини і озерні заглибини, вкривали поверхню моренними суглинками, тощо, утворюючи форми, які називають морфоскульптурами.
Аналізуючи геологічну будову Волинської області, можна констатувати на її території такі морфоструктури:
а) Львівсько-Волинська, що являє собою глибоку западину з кристалічним фундаментом на глибині 6-7 тис.м, заповнену потужними шарами палеозойських і мезозойських осадових порід. Ця западина виявлена в рельєфі західної частини Волинської височини;
б) Волино-Подільська - виявлена однойменною монокліналлю, яка утворена ступінчастим опустошенням докембрійського кристалічного фундаменту в бік Львівсько-Волинського прогину. В рельєфі ця морфоструктура утворює високу рівнину - Волино-Подільське плато;
в) Ковельсько-Ратнівська (Волинська) морфоструктура, в якій докембрійський кристалічний фундамент розташований на глибині 600-2000 м. і перекритий лише крейдовими палеоген ними і четвертинними відкладами.
Зазначені морфоструктури ускладнені численними розламами кристалічного фундаменту, які поділили земну кору в межах області на окремі блоки. Найважливіший розлом геологи назвали Володимир-Волинським розломом, який простягається від м. Володимира-Волинського на смт. Голоби і Малевичі. Цей розлом добре виявлений у сучасному рельєфі, тому що він відділяє Волинську височину від Поліської низовини і визначає напрямок р. Стохід і р.Стир.
Серед екзогенних форм важливу роль в межах області відіграли материкові зледеніння і ріки. Материкові зледеніння двічі досягали території Волинської області. Перший раз - під час Окського зледеніння (приблизно 500 тис. років тому) і другий раз - під час Дніпровського зледеніння, яке зайняло територію Європи приблизно 200 тис. років тому.
Відклади Окського зледеніння - морени та флювіогляціальні валунні піски, поховані під молодшими відкладами - лесовидними суглинками та алювіальними супісками і тому не утворюють видимих рельєфних форм. Зате відклади Дніпровського зледеніння в багатьох місцях утворюють виразні форми рельєфу: кінцево-моренні горби, флювіогляціальні ази, валунно-суглинисті конуси виносів, відклади прильодовикових озер.
Льодовики древніх зледенінь насуваючи на територію області, натикалися тут на льодовиковий рельєф, представлений головним чином річковими долинами та межиріччями. Здебільшого ці льодовикові долини поховані під відкладами зледенінь, проте деякі з них збереглися більш або менш чітко.
Давні зледеніння залишили різноманітні четвертинні відклади, представлені переважно валунними пісками, супісками та суглинками, які в північній частині Волинського Полісся потужність четвертинних відкладів набагато менша (5-10 мю), а в багатьох місцях вони відсутні і там виступають на денну поверхню. Корінні породи - мергелі, крейдові системи. Ці крейдові породи прикриті лише ґрунтами і являють собою дольодовикову денудаційну поверхню, на якій малопотужні льодовикові відклади були повністю або частково змиті.
Річкові долини на Поліссі широкі, не глибокі, без крутих ,тому мало виразні. За даними О.М.Маринича, долини р. Прип'ять у Волинській області має заплаву шириною до 2,5 км., першу надзаплавну терасу шириною до 8 км. і другу терасу шириною до 10 км. по правому березі. Отже, сукупна ширина долини перевищує 20км. Якщо ж узяти до уваги, що заплава ледве піднімається на 1,5 м. над руслом ріки, перша тераса - на 3,4 м, друга - не перевищує висотою першу терасу на 10м, а межирічні вододіли піднімаються над рікою на 30м, причому на віддалі від неї на 25-30км, то стане зрозумілою виключена невиразність розміщення поліських земель, долин та між долинних вододілів.
Для долини р. Прип'ять характерна досить широка друга надзаплавна тераса, так звана борова, складена пісками і вкрита сосновими лісами (борами). Піски ці відкладені талими льодовиковими водами.
Таблиця
Геологічні умови
№ п/п Геологічний вік Опис порід Глибина залягання Потужність
від до
1. Четвертинні відклади
Грунтово-рослинний шар
0,0 0,3 0,3
2. Алювіальні відклади Глеєві-супіщані відклади 0,3 4,5 4,2
3. Четвертинні відклади Важка супсь 4,5 8,9 4,4
4. Відклади сантон туронського ярусу Крейда тріщинувата на початку інтервалу тріщини закольмантовані 8,9 43,0 34,1
5. Протерозойські відклади Піщаних з прошарками алевроліту
43,0 102,0 59,0
?
1.4. Характеристика ґрунтів
Переважають на Поліссі дерново-слабопідзолисті і дерново-підзолисті ґрунти. Вони займають 60% площі зони. Розповсюдженні ці ґрунти на моренних горбах і грядках, зандрових і терасових рівнинах. Сформувались під сосновими, сосново-дубовими, сосново-дубово-грабовимилісами з розвиненим трав'янистим покривом в умовах періодичного поверхневого перезволоження і промивного водного режиму.
Дерново-підзолисті ґрунти утворились здебільшого на моренах, водно-льодяникових відкладах, підстелених в нормах профілю мореною і на водно-льодовикових суглинках. Ці породи відрізняються більш тяжким механічним складом і також вони багатші в порівнянні з пісками, глинистими частинами. В зв'язку з слабкою дерноватістю території і близьким заляганням
Loading...

 
 

Цікаве