WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області - Курсова робота

залягання водоупірного шару, низьких берегів річок, тощо літні зливи часом викликають певні, що затоплюють значні площі.
Для розвитку рослинності на території області велике значення має достатня відносна вологість, яка в найбільш сухі місяці звичайно не буває нижче 55-60?. Тепловий режим і вологозабезпеченість сприяють вирощуванню у Волинській області різних технічних культур.
?
1.3. Геолого-гідрогеологічні та геоморфологічні умови
Геоструктурну основу території складають кілька технічних елементів південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи: Ратнівський горст, на Південному-Заході від нього - Ковельський виступ, решта території - Волино-Подільська монокліаль і Львівський палеозойський прогин. Для геологічної будови характерні два структурних поверхи: нижній, утворений дисковими протерозойськими і палеозойськими породами і верхній - складений монокліальними верствами крейдового, місцями - палеогенового віку. Корінні породи в межах низовинної частини області повністю перекриті антропогеновими водно-льодовиковими піщаними і льодовиковими піщано-галечними відкладами, на вододілах і схилах Волинської височини - лесовидними породами.
Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямку. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна - 139 м на межиріччі Стоходу і Прип'яті.
Поверхневі води Волині представлені річками і озерами. Частина річок бере початок на території області, витоки інших знаходяться далеко за її межами. Всі річки належать до рівнинного типу і характеризуються незначними швидкостями течії (0,1-0,3 м/с). На північному-заході бере початок права притока Дніпра - р. Прип'ять, протяжність якої в межах області біля 170 м. В басейні р. Прип'ять починається біля 105 річок і струмків. З південного-заходу на північний схід протікає сама велика починаючи від м. Луцьк, притока Прип'яті - р. Стир. Другою по величині водною артерією являється річка Західний Буг. Загальний річний об'єм стоку річок в межах області в середньому за рік складає 3816 млн. м?.
Тут нараховується більше 200 озер площею від 2 до 269 га. Вони живляться атмосферними опадами, поверхневим стоком і підземними водами. Підземні води являються найбільш важливим фактором підтримання рівня озер, а також регулятором їх температурного режиму. Температура підземних вод, які живлять озера, в залежності від їх глибини, коливається в основному в межах 6-8?С. Рівень води на протязі року в озерах міняється до 1 м.
Самі великі озера - Швацькі, представлені більш ніж 20 водоймами, розміщеними в басейні Західного Бугу. Найбільше з них озеро Світязь, яке живиться артезіанськими водами, глибиною до 60 м. В басейні річки Прип'ять найбільшим являється озеро Любязь, площею 454 га і глибиною 11 м. В басейні річки Стохід починається 30 озер, в основному, карстового походження, площа яких коливається від 1 до 165 га.
Територія Волинської області розміщена в межах Волино-Подільського артезіанського басейну. Підземні води приурочені практично до всіх стратиграфічних горизонтів і різноманітні по якості і дебіту. Водоносні горизонти девонських і четвертинних відкладів в обмежених масштабах використовуються для задоволення господарсько-побутових потрібностей.
поліська частина області являє собою рівнину, яка поступово знижується з півдня на північ і північний схід. На півдні до неї прилягає вкрите лесом і лесовидними суглинком Волино-Подільського плато.
Геологічна будова і походження Волино-Подільського плато і поліської території області різні.
Волино-Подільське плато складене з осадочних відкладів палеозойської ери і більш різких (тобто близьких до нас) відкладів. На великій глибині під Волинським плато залягає вгнута вниз кристалічна основа, заповнена осадочними і континентальними відкладами - пісковиками, глинами, пісками, шарами кам'яного вугілля, крейдою та іншими відкладами різних періодів, починаючи з силурійського і до наших днів.
Кристалічні породи (граніти, гнейси, базальти) у Волинській області на поверхню не виходять. Ці породи виходять за східною межею області, у сусідній Рівненській області.
Найдавніші морські відклади на території області відносяться до силурійського періоду. Море, яке було тут приблизно 300 млн. років тому, залишило темно-червоні сланці з відбитками характерних для тих часів морських тварин та інші відклади. Виходи силуру на поверхню в області спостерігаються.
У девоні, що тривав 35 млн. років, територію області також не раз виривало море. Відклади девону виявлені на значній глибині у Львівсько-Волинському паливно-вугільному басейні. Вони представлені відкладами червоного пісковику, доломіту, вапняку, які подекуди виходять на поверхню і є цінним будівельним матеріалом. Червоний колір пісковиків свідчить про сухий клімат девону.
У кам'яновугільний період, що тривав близько 50 млн. років тому, сушу не раз вкривало море. У цей період утворилась товща морських і континентальних відкладів, яка в районі Володимира-Волинського, Іваничів, Ново волинська та інших місць південно-західної частини області становить понад 459 м. Серед гірських порід, особливо таких, як сірі глинисті сланці, вапняки, пісковики, зустрічаються пласти вугілля від кількох сантиметрів до 2,4 м. Шари вугілля залягають на глибині 350-670 м.
Відклади палеозойської ери вкриті великою товщею мезозойських відкладів, особливо крейди. У деяких місцях області на поверхню виходять відклади третинного періоду - різноманітні вапняки, піски і пісковики.
Поліська частина території області також не раз опускалася і піднімалася, що супроводи лось наступом і відступом моря. Тут, як і скрізь в області, великого поширення набрали морські і континентальні відклади палеозойської ери піски, пісковики, глини і особливо крейда. Кристалічний масив у межах поліських районів на поверхню не виходить. Відклади крейди в цій частині області залягають товстим шаром близько від поверхні. Верхня частина шару крейди дуже розчленована древньою ерозією і вкрита третинними і антропогеновими (четвертинними) відкладами.
Сучасний рельєф, ґрунти і інші елементи географічного середовища області зумовлені антропогеновими відкладами, утворення яких пов'язують з давнім зледенінням. До них належать морени, валуни, різні глини і мергелі, суглинок, піски, лес, наличники та ін. Талі і річкові води розливаючи морену у поліській частині території області утворили піщані поля, так звані зандрові піски, а трохи на південь, на Волинському плато, в результаті діяльності води і вітру утворився лес.
У антропогеновий період, який почався приблизно мільйон років тому і триває до нині, на території Волинської області сформувались основні риси сучасного рельєфу, річкової сітки,рослинного і тваринного світу.
Поверхня поліської частини області являє собою слабо хвилясту рівнину. Одно пластичність рельєфу порушують лише крейдяні горби з дуже пологими схилами. Вони підвищуються над місцевістю до 30-40 м і досягають в поперечнику кількох десятків м. Характерна риса рельєфу Полісся - незначна відносна висота і невеликий похил на північ. Це зумовлює повільну течію рік, незначну зрізаність їх русел і мало врожайні долини. Річкові долини Прип'яті, Стиру, Стоходу, Турії та інших
Loading...

 
 

Цікаве