WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Українські Карпати - Реферат

Українські Карпати - Реферат

весняною повінню Для перших характерні весняні повені (квітень- травень),але час від часу повторюються катастрофічні літні паводки, викликані випаданням тривалих і сильних дощів у Карпатах. Для річок з весняною повінню характерні повені у березні квітні, пов'язані з таненям снігу , а також значні підняття рівня під час літніх дощів чи зимових відлиг . У роки із сухим літом на цих річках спостерігається межень. Загалом на річках району 60-70% річного стоку припадає на весняно- літній період. Малий стік у зимку зумовлений тим ,що на більшості річок утворюється льодяний покрив. Як правило, він не стійкий і триває на рівнинних річках 2-2,5 місяця, а на гірських - 3-3,5 місяця. Формуватися льодостав починає в кінці листопада ,стаючи порівняно стійким в третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого - на початку березня. Льодозід триває 2-5 днів.
Як вже сказано ,територія району лежить у басейні Прута. В межах району Прут має довжину близько 32км. Виходячи з перед гір'я подлизу Делятина , він круто повертає на схід і тече в південно-східному напрямку по широкій тарасованій долині, яка розділяє Передкарпаття і Покутську височину. На всьому протязі від Ланчина до Заболотова дно долини плоске і широке ,русло розбивається на густу сітку рукавів, приток. Є багато стариць . Павий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий - довгий ,пологий, покритий лугами і полями .Швидкість течії сягає ще до1м/с.
На території району озер мало ,зустрічаються заплавні( стариці) , які часто в сухі періоди року висихають або перетворюються в болота .
Грунти. Рослинність і тваринний світ.
На просторах Передкарпаття , утворених різновіковими терасами, найбільш поширеними є дерново-підзолисто-глейові і дернові грунти. Як правило, вони безструктурні, перенасичені вологою , вміст перегною 1-2,5%. На алювіальних відкладах заплав та нижніх терас , днищах балок усієї рівнинної частинипереважають лучні і лучно-болотичні грунти. В перших вміст перегною становить 3,1%, а в другій до 8%, тобто потенціальна родючість її висока, але вони потребують осушення. В східній частині району зустрічаються чорноземи опілзолені з вмістом гумусу 3,44%.
В прцентному відношенні грунти розподіляються так: дерно-підзолисті -47%, буроземи-опідзолені- 10% ,опідзолені чорноземи- 33%, лучні-10%.
Широколистяні ліси Покутської частини району мають в основному два яруси. В першому найчастіше зустрічаються ясен, явір, клен польовий. В другому, крім лісоутворюючих дуба і граба, поширені також липа, барест, осика, черемха, береза., черешня, горобина. У підліску представлені брусниця, ліщина, калина, глід, крушина, терен, шипшина, кизил. Травянистий покрив формують осоки лісна і волосиста, тонконіг, гребвнник, фіалка лісова, анемона дібровна, маренка запашна та інші.
У лісах перед гір'я значно рідше зустрічаються дуб, частіше бук і смерека. Зберігся тут в окремих містцях зникаючий тис ягідний - релікат неогеного періоду (ботанічний заказник Княж та 9 заповідних урочищ).
На заболочених заплавах поширені ліси з переважанням чорної вільхи та вільхи сірої. Поруч з ними ростуть чорна бузина , верба, крушина, хміль, паслін.
У букових лісах Прикарпаття трав'яний покрив бідніший і представлений квасиницею, весняним білоцвітом під сніжком, воронцем. В цілому лісі на рівнині займають до 15%, а в передгір'ї - що 30%.
Луки поширені у заплавах рік, характерезуються трав'яним покривом, в якому домінують вівсяниця лугова і червона, тонконіг, конюшина.
Великі площі зайняті культурною рослинністю - сільськогосподарськими землями та після лісовими луками, що в значній мірі розорані.
До червоної книги України занесені такі рослини, що зустрічаються в цій місцевості і потребують повсюдної охорони: тис ягідний, підсніжник звичайний, Шафран Палласа, первоцвіт дрібний, латаття біле, дзвіночки карпатські, пізньоцвіт осінній, Венерині черевички звичайні, а також яловець високий, сосна кедрова європейська, первоцвіт весняний, купальниця, горицвіт весняний, роман карпатський, відкасник, хвощ великий тощо. Він відноситься до Лісостепової зоогеографічної провінції та Карпатського зоогеографічного округу України .
Тваринний світ різноманітний. На території району зустрічаємо понад 50 видівссавців , біля 150 видів птахів, 9 видів плазунів,15 видів земноводних, понад 40 видів риб. Передкарпаття має видовий склад тварин , перехідний між Поділлям і Карпатами. Цікавими є рідкісні для району рідкісних видів тварин, такі як: ящірка лучна, полоз лісовий, веретінниця , черепаха грецька і черепаха болотна ( з плазунів), пугач, лебеді дикі, сови, сичі, чаплі, яструби, лунь болотний, сойка, одуд, кібчик, сокіл ( птахів), кажани, зубри, кутора мала, сліпаки, вовчки, лосі, борсуки, видри (савці), дуже рідко зустрічаються земноводні - тритон гірський та самамандра, які занесені до Червоної книги України; дуже рідкісні і потребують охорони деякі види риб , особливо лосось дунайський і вгор річковий. В лісах району зустрічаються борсук, ласка, заєць, дикий кабан, козуля, білка і ін. Сільськогосподарські землі значно бідніші : кріт, лисиця, заєць-русак, миші, ящірки, вужі, жаби. Багато птахів: польвий горобець, ворони, синиці, сороки, дятли, одуди, пугач, шишкар ялиновий і інші типові ослі , а також багато перелітних і кочових : жайворонок польвий, зозуля звичайна, ластівка, лелека білий, соловейко, чапля сіра тощо.
В річках водяться щуки , коропові , в'юни , окуні , верховодка, головень (клень), лин, марена, окунь, а вгірських притоках Пруту зустрічаються форель струмкову і райдужну. В ставках вирощують коропів ( лускатого , дзеркального , голого ) та акліматизованих білого ашура і товстолобиків .
З історії заселення району.
Археологічні та історичні дослідження свідчать , що Прикарпаття було заселене ще в доісторичну епоху . Це підтверджують виявлені тут залишки стоянок давнього, середнього і нового кам'яного віку (палеоліту, мезоліту і неоліту ) . Найдавніші з них мають вік близько 100 тис. р .
Населення в район Передкарпаття зайшло із південно-східного напрямку , рухаючись вверх за течією Дністра і Пруту . В кінці кам'яного віку на початку ІІІ тисячоліття до н. е. тут оформилась культура давніх землеробів , широко відомою під назвою трипільської. Трипільскі племена зайняли вигідні для землеробства рівнинні території .У передгір'ї основу господарської діяльності найдавніших племен складали мисливство і скотарство . Вкінці трипільської культури спостерігається перехід до перед сківських, а пізніше словенський етнічний утворень , які поклали початок давньоукраїнській народності. Східно-слов'янські племена ,що жили в перед гір'ях Карпат і прилеглих рівнинах , відомі під назвамидулібів і тиверців, а схили Карпат заселяли бібі хорвати. У IV-VIII cт. Прикарпаття було досить густо заселене , особливо у межиріччі Дністра і Пруту. В цей період починають зароджуватись перші державні утворення , масово будуються укріплені поселення. На теренах Прикарпаття до середини ІХ ст. існувала така значна кількість міст, що цю територію у ряді скандинавських джерел називали Гардарікою, тобто країною міст. Але ці міста з часом зникли , або перетворилися на сільські поселення. У кінці ІХ ст. значна частина Прикарпаття мала наскільки міцні зв'язки з Києвом ,що сучасники вважали його складовою Київської Русі . Остаточно ж приєднані до цієї землі дулібів і карпатських хорватів були в 981 році в результаті походу князя Володимира Святославича. Отже, ці племена взяли участь у формуванні давньоукраїнської народності .Мова князів і всього населення тодішньої Київської Русі, як довів у своїй праці М.Максимович, була українською і дуже мало відрізнялась від тієї, якою розмовляли селяни Київщини у ХІХ ст.
Населення і трудові ресурси .
У 1996 році на Україні проживало 51334 тис. чол. , з них в Карпатах - 1467,1 тис. чол. ,що складає 2,86 % населення України.
Loading...

 
 

Цікаве