WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Українські Карпати - Реферат

Українські Карпати - Реферат

градуси .
Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатської геосинкліналі. Внутрішня зона (запрутська, південий схід району ) вкрита потужною товщею(до7000м ) відкладів крейдового, палеогенового і неогенового періодів. Як правило, всі вони морського походження ,в окремих місцях зігнуті в пологі складки . Зовнішня зона прогину відокремлена від попередньої лінією розломів. Вона має платформенну структуру з характернеми куполоподібними складками і блоковою будовою, що спричинена тектонічними розломами і скидами.Товщина осадових порід сягає 3000м. Обидві зони зверху вкриті наогеновими моласами, що складаються з пісковиків , конгломератів, глин, рідше мергелів і вапняків.
Корисні копалини .
Заслуговують на увагу невеликі і забуті нафтові промисли Слободи Рунгурської та буровугільні родовища Ковалівки, Спасу , приурочені до Зовнішньої зони прогибу. З метасома-тичними вапняками тиранської свити (верхній тортон ) пов'язані промислові поклади самородної сірки Назірної, які залягають в покрівлі гіпсів та ангідритів або переверстуються ними. Є поклади газу. В достатній кількості є будівельні матеріали ( пісковики, гравій, галечник), в багатьох містях виходять глини, придатні для виробництва цегли та черепиці. Під час глибоких розвідкових пошуків нафти та газу на території с. Коршів виявлено сірководневі води близько Мацестинського родовища на Кавказі. Є кухонна сіль, торф, озокерит .
Геологічна будова.
Територія плити та Зовнішньої зони складена породами неогенового періоду кайнозойської ери (верхній міоцен): глини, пісковики, гіпси, ангідрити, солі, алевроліти; Внутрішньої зони- породами неогенового періоду (нижній і середній міоцен ): конгломерати , пісковики , глини, солі, аргіліти.
В кінці палеогену (25млн. р. тому ) почалося підняття Карпат. Одночасно відбувалося опускання Пеердкарпатського крайового прогину, що почав заповнюватися потужними товщами (5-7км. )осадових порід, які називаються моласами. Це продукти руйнування гір, складені конгломератами , пісковиками, мергелями, що виносились у прилеглий морський басейн. Опускань разом Передкарпатським крайовим пргином зазнавала і Волино-Подільська плита, частина якої відкололася і утворила Зовнішню зону названого прогину. Море, що затопило в неогені згаданий простір , називають Сарматським, яке в зв'язку з підняттям Поділля і Карпат поступово перетворилось у вузьку лагуну і почало відступати у південно-східному напрямку (9-14 млн. р. тому). Вслід за відступаючим морем побігли паралельно одна до одної річки . Кінець неогену ознаменувався і другою фазою карпатської складчастості , утворенням розломів у Внутрішніх Карпатах . У результаті горизонтальних стискань зовнішня антиклінальна зона Карпат була зірвана по поздовжніх розломах і наступна на Внутрішню зону краєвого прогину. Насуви в окремих випадках сягають 16-20км. (південний захід району).
В четвертому періоді відбулося кілька етапів материкового зледеніння, що позначилося в розвитку рельєф регіону. Тектонічні рухи привили до зміни напрямків річкових долин карпатських річок, в даний час Карпати продовжують рости, зазнаючи вертикальних підннять ( до 5-11мм.на рік) і горизонтальних переміщень у північно- східному напрямку. Про молодість Карпат свідчать і землетруси, епіцентри яких розміщені далеко за межами України умасиві Вркнча ( Румунія) . Останні сильні землетруси вілчувались у межах Коломийського району в 1977, 1986, 1999, та 2000р.
Геоморфологічне районування .
Рельєф Коломийського району генетично та історично дуже різноманітний і входить до складу таких геоморологічних областей і районів :
І.Область Придністровського Покуття, де панує рівнинно-пластовий рельєф з поширенням долинно-балочних форм. Отинія-Коршівський акумулятивний район з поширенням терас середнього рівня (5і4тераси) з олинно-балочними формами;
Прутський район, який представлений терасами нижнього ярусу, акумулятивний, рівнинний.
ІІ. Передкарпатська область. Тут є акумулятивний тип рельєфу різного ступення і глибини ерозійного розчленування на передкарпатському передовому прогині.
Переніжин-Рожнівський район зі скульптурно-зсувними та ерозійними формами на глинисто-піщаних відкладах дашафської свити Зовнішньої зони прогину .
ІІІ. Підгірська область структурно-ерозійних низько гір'їв, які утворені на піднятих складках Внутрішної зони прогину. Слободо-Рунгурське структурно-ерозійне низькогір'я .
Клімат.
На клімат Карпат найбільше впливає географічна широта , а також абсолютна висота над рівнем моря, віддаленість від океану , рельєф , що оточує області, характер підстилаючої поверхні. Наприклад візьмемо Коломийський район: він одержує 100-105ккал/см2 сонячної радіації і лежить в двох кліматичних зонах - теплій (східна рівнинна частина) і помірний (західна, північна і південна
Передкарпатська частина ).
Середні тамператури січня місяця -5С, липня +18С +20С. Середньорічна кількість опадів на сході - до 700-800мм(крім південного заходу в підгірській області, де клькість опадів максимальна і становить 800-1000мм).Мінімальні та максимальні температури для коломиї відповідно -39 і +38С.
Переважаютьвітри - північно- західні та східні. Вітри переважають слабкі й помірні зі швидкістю 0-5м/с, взимку інколи 6-10м/с.
Весна починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються вище 0С тане сніговий покрив .Погода дуже мінлива, з частими заморозками ,які приносять північні адо східні вітри .В третій декаді починається вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять через +10с. Для травня характерна велика ймовірність сухих днів.
Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15С. Велика тривалість дня і висота сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяць липень, для якого ймовірні дні з середньодобовими температурами понад 25С. Для літніх місяців характерна значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану .В червні часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.
Осінь починається після 11-14 вересня, коли середні температури опускаються нище +15С. Поступово знижується температура, але в 20-хчислах вересня часто спостерігається так зване'бабина літо", зумовлене південними вітрами, тобто діяльністю Азовського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки. Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами, погода. Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені .
Внутрішні води.
Достатнє , а в гірських районах надмірне зволоження території району, значне розчленування рельєфу визначили утворення в її межах густої річкової сітки. Територія району лежить в басейні річки Прут та її виток Більшість річок малі і течуть по території району середньою або нижньою течією. Рельєф визначає гірський характер течії річок Пруту та його правих гірських приток Пістиньки, Брустурки, Лючки, Сопівкиі інших. Дно цих річок кам'янисте і порожисте, часто зустрічаються водоспади.
Виходячи за межі Передкарпаття, ці річки, легко розмиваючи пухкі гірські породи, виродляють широкі долини ,розгалужуючись на численні рукави.
Ліві ж притоки Пруту - Коломийка, Турка, Козачівка, Товмачик, Чорнява, Добровідка і інші мають рівний характер , спокійну течію, але долини , як правило, глибокі і порівняно вузькі.
У живлені річок найбільша роль дощових вод , меншу частку становлять снігові та підземні. Для гірських (правобережних)приток Пруту дощове живлення становить приблизно 44 %, підземна 6%, а 50% припадає на снігове. Для лівобережних рвнинних річок 50% води дають дощі , 13% підземні, а решта 37%- снігове живлення.
За режимом річки району можна віднести до двох типів. Прут із своїми правими притоками належить до річок з паводковим режимом, ліві притоки- до річок з
Loading...

 
 

Цікаве