WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості формування долин лівих приток Дніпра в пост-гляціальних умовах - Реферат

Особливості формування долин лівих приток Дніпра в пост-гляціальних умовах - Реферат

льодово-снігової товщі суттєво знизить середньодобові показники температури, близьких до тих що сьогодні можна спостерігати в арктичних умовах і, начебто, це повинно зменшити у багато разів середньодобові показники температури та скоротити теплий період року. Можливо, що у певній мірі це відповідає істині, але слід зауважити, що зниження температури будевідбуватися за рахунок відбору тепла на топлення льодово-снігового покриву. Але, навіть у цьому випадку, кількість поталої буде значно більшою від сучасної. Припустимо, що падіння температури складе 10 градусів. Тоді сума температур зменшиться з 3264 до 564. Тривалість теплого періоду скоротися на половину. Але і у цьому випадку кількість поталої води буде майже у 150 разів більшою від сучасних показників. А цього вже достатньо для підтримання витрат води на рівні сучасних максимальних впродовж усього теплого часу року.
Рис. 6. Будова ерозійної мережі в умовах тундри півострова Таймир (http://edcdaac.usgs.gov/aster/dem_map.asp )
Використання сучасних інформаційних засобів дозволили швидко порівняти будову долин лівих приток Дніпра з будовою долин річок різного рангу полярних зон, де можна припускати, сучасні кліматичні умови є близькими до тих, що спостерігалися в межах України під час льодовикових періодів. Через систему Інтернет були отримані зображення поверхні узбережжя льодовитого океану у районі гирла Лени, Яни, півострова Таймир (рис.6). Ці зображення показали, що будова річок сучасної арктичної зони є ідентичною до будови долин лівих приток Дніпра; Сули, Псла, Говтви, Полузери, Ворскли, Орелі та Самари. Спостерігається повздовжня синхронна залежність ширини русел річок та ширини їх долин. Тому, сьогодні можна впевнено говорити про те, що долини цих річок є реліктовими, а час їх формування відноситься до однієї з льодовикових епох. Віднести початок їх виникнення до Валдайського часу перешкоджають дані про наявність в долинах річок надзаплавних терас, з чого можна зробити висновок, що їх зародження відбулося значно раніше, можливо наприкінці Дніпровського або Московського етапів. Але достеменна відповідь на це питання може бути відома тільки після цілеспрямованих досліджень.
На завершення слід звернути увагу ще на одну особливість будови терасових рівнів долин річок цього району. Трохи раніше, при розгляді долини Сіверського Дінця були виказані сумніви у приналежності рівнів, що прилягають до заплави до алювыальних терас. Подальший більш детальний аналіз підтвердив справедливість тих сумнівів. Дослідження були виконані на деяких відрізках річок Ворскла (нижче Полтави), на річці Айдар (на північ від Білолуцька) та на річці Оскіл (на відрізку що розташований північніше містечка Куп'янськ). Результати аналізу цифрової бази даних показані на рис.7. З рисунку видно, що у поверхонь, які прилягають до заплави відсутній головний критерій для віднесення їх до алювіальних утворень - горизонтальність поверхні. Вони є нахиленими у бік заплави. Перепад висот між краями поверхні досягає 20 м на відстані усього 2,5 км (див. гіпсометричний профіль на рис.7.). Окрім того, між тиловою частиною поверхні та площиною схилу існує досить значний низхідний тиловий уступ (біля 10м), наявність якого взагалі не вкладається у теоретичні засади формування терас.
Рис.7. Об'ємна модель східного борту долини Оскіл (10км на північ від м. Куп'янськ)
З рис.7. видно, характер зчленування схилу долини річки з вододілами також дає підстави визначити ці рівні як своєрідні зсуви. Вони відрізняються від традиційних значною довжиною. Можливо, що виникнення подібних рівнів є цілком закономірним для розвитку річкових долин у пост-гляціальних умовах. Їх розвиток може відбуватися по наступній схемі. Після закінчення льодовикових циклів, коли осадова товща залишається промерзлою на значну глибину, а верхня її частина вже розмерзлася і стала пластичною виникає ситуація коли рівень тертя між мерзлими та пластичними верствами зменшується до критичного рівня тоді під дією гравітаційних сил стає можливий рух верхніх пластичних прошарків вниз по схилу. Також дуже вірогідним є варіант розвитку подій, коли промерзла товща почне рух по площині нижньої зони промерзання, де за умови додатних температур завжди існує шар просякнутих водою гірських порід з низьким рівнем тертя. Поштовхом початку руху може бути зникнення суцільного льодово-снігового покриву, який консолідував поверхневі відклади. Втрата монолітності і головне зв'язку з вододільною поверхнею призведе до початку руху. Виходячи з наявності у тілі зсуву чіткого тилового уступу, другий варіант є більш реальним.
У тому разі, коли тіло зсуву досягає днища долини, деяка його частина буде винесена потужними потоками талої води вниз за течією, як це і було описано раніше /2/. Таж частина тіла зсуву, що залишається на схилі впродовж певного часу перейде у стан крихкої рівноваги. Ця рівновага може порушуватися через те, що тиловий уступ починає виконувати роль греблі (див. гіпсометр. профіль рис.7), за якою починає накопичуватися вода і значна її частина, через піщаний склад відкладів, буде переведена у підземний стік, через-що спідня межа тіла зсуву завжди буди залишатися змащеною. У таких умовах будь яке порушення рівноваги може призвести до активізації зсуву. До факторів нестабільності слід віднести еродуючи діяльність потоку, що постійно поглиблює дно долини, і тим самим збільшує перепад висот та сезонні зміни статичного навантаження за рахунок зміни насиченості гірських порід водою та зміни фізичного стану від монолітного при промерзанні до пластичного при таненні снігу та сипучого після втрати води. З побіжного аналізу цифрових моделей можна зробити висновок, що для східних районів України подібні явища є досить типовими. Цьому сприяють: 1 - особливості геологічної будови, зокрема присутність піщаних неоген-палеогенових відкладів, що зі споду підстеляються крейдою; 2 - значне розчленування території та значна крутизна схилів долин річок. Не слід відкидати і дестабілізуючу роль антропогенного непродуманого втручання у функціонування природних систем. Переміщення мас по поверхні землі призводить до постійних змін геостатичного навантаження, а гідромеліоративна та лісогосподарська діяльність, окрім зміни геостатичного навантаження, ще й до зміни показників зволоженості та пластичності гірських порід.
Література:
1. Климат Полтавы. Под редакцией В.Н.Бабиченко Л., Гидрометиздат,1983; 2. Пазинич В.Г. Придніпров'я у перегляціалі. Част.1. "Обрій", 3. Физико-географическое районирование УССР. Изд-во КГУ, 1968; 4. Яцик А.В., Вишовець Л.Б., Богатов Е.О. Малі річки України: Довідник, К. Урожай, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве