WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Методика прогнозування наявності покладів нафти та газу за допомогою вивчення будови електростатичного поля Землі - Реферат

Методика прогнозування наявності покладів нафти та газу за допомогою вивчення будови електростатичного поля Землі - Реферат


Реферат на тему:
Методика прогнозування наявності покладів нафти та газу за допомогою вивчення будови електростатичного поля Землі
1.Вступ
Дослідження будови електростатичного поля Землі з метою прогнозування наявності покладів нафти та газу відноситься до нових методів розвідки, які допомагають встановити наявність покладу в структурах, які були виявлені геофізичними методами, ще до буріння глибоких свердловин. Початок розробки методу було покладено на початку 80-х років, коли Київським відділом Інституту розробки та експлуатації горючих корисних копалин проводилося вивчення впливу електростатичного поля Землі на різні ландшафтно-геоморфологічні процеси з метою встановлення функціональних зв'язків між глибинною геологічною будовою та земною поверхнею. З другої половини 80-х років ці дослідження проводилися у структурі декількох науково-виробничих малих підприємств на території України, Білорусії, Грузії, Болгарії та Польщі. На сьогоднішній день ці дослідження проведені більш ніж на 150 ділянках. Статистика показує, що прогноз відсутності покладу у структурах цим методом підтверджується практично на 100%, а прогноз наявності покладу - на 70-80%. Якщо врахувати при цьому, що тільки 20-30% структур, які були виявлені геофізичними методами утримують в собі поклади нафти або газу, то ефективність методу виглядає досить високою.
2. Приклади співвідношення будови електростатичного поля з родовищами нафти та газу
За час проведення електрометричних досліджень у різних нафтогазоносних регіонах були встановлені такі співвідношення між будовою електростатичного поля та розміщенням покладів нафти та газу:
1. Над покладами існують додатні аномалії електростатичного поля Землі, інтенсивність яких складає в середньому 50-70 в/м;
2. В межах покладів значно посилюється диференціація напруженості поля;
3. Над пустими структурами електростатичні аномалії не відмічаються.
На рис.1. наводиться карта напруженості електростатичного поля в межах газового родовища Стенжиця (Польща, 1993). На схемі добре видно, що в центральній частині родовища напруженість електростатичного поля на 70-100 в/м вище ніж за його ме-жами. Також в центральній частині відмічаються невеликі за розмірами ділянки, де напруженість перевищує фонову на 150 в/м. Електрометричні роботи на цій ділянці були проведені ще до буріння свердловини тому будова електростатичного поля максимально наближена до природньої.
На рис.2. наведена графіки змін напруженості електростатичного поля на Рудівському газовому родовищі (Україні, 1990). Глибина залягання продуктивних горизонтів тут досягає 5000 метрів. Як і в попередньому прикладі над покладом газу відмічається додатна аномалія напруженості електростатичного поля. На профілях добре видно значну диференціацію його будови.
На рис. 3 наведена карта напруженості електростатичного поля на Яблунівському газовому родовищі. Роботи проводилися протягом 1997-98 років. Окрім наявності додатної аномалії над покладом слід відмітити три обставини. По-перше, поблизу ділянок розміщення найбільш старих експлуатаційних свердловин відмічаються затоки нормального поля, особливо це видно у північно-західній частині родовища. По-друге, південно-східна частина аномалії зливається з лінійною аномалією північно-східного напрямку, що може свідчити про наявність тектонічного порушення. По-третє, через п'ять місяців після закінчення електрометричних робіт і передачі їх результатів замовнику, було закінчено буріння свердловини 201, яка на початку планувалася як параметрична за межами контуру газоносності. Але, як видно з карти, вона розташована в межах електростатичної аномалії, що давало підставу припустити можливість отримання притоку газу. Результати буріння повністю підтвердили результати наших досліджень.
2. Теоретичні засади
Для кращого розуміння можливостей електрометричних методів досліджень при пошуках покладів нафти та газу, слід хоча б коротко зупинитися на аналізі механізму утворення електростатичних аномалій.
Процес утворення електростатичних аномалій над покладами вуглеводнів складається з двох відносно самостійних проблем. Перша, це власно утворення аномалій, друга це - локальний вплив покладів нафти та газу на їх формування.
Утворення електростатичного поля Землі у цілому пов'язане з дією у земній корі електрокінетичних явищ, які супроводжують рух підземних вод, нафти та газу. Під час руху у пористому середовищі утворюється потенціал течії, який визначається за формулою:
, (1)
де:Е - потенціал верхньої та нижньої частини проникної товщі; - діелектрична стала; - -потенціал (параметр узалежнений від електричних властивостей гірських порід; P - перепад тиску; - питома електропровідність флюїду; - коефіцієнт в'язкості флюїду.
Як видно з формули 1 потік електричних зарядів перш за все залежить від наявності перепадів тиску. У верхній частині осадової товщі цей чинник визначається силами гравітації ( рис.4). При наявності розломів, в межах яких рух води теж визначається ними утворюються лінійні від'ємні електростатичні аномалії.
При наявності гідростатичних аномалій, наприклад в артезіанських басейнах утворюються потоки, які піднімаються по зонам розломів, тоді виникають додатні електростатичні аномалії. В покладах вуглеводній в результаті дії додаткового тиску (принципи його виникнення розглядаються трохи далі) утворюється потік вуглеводнів та додатні електростатичні аномалії. На відміну від аномалій, які корелюються з тектонічними порушеннями ці аномалії є ізометричними. Окрім морфологічних особливостей електростатичні аномалії над покладами вуглеводнів мають також значно більшу інтенсивність, що обумовлено наявністю у формулі 1 такого параметру як питома електропровідність флюїду. Який для води є рівним 10-3 -1m-1, для нафти та конденсату - 10-7 -10 -1m-1 та 10-14 -1m-1 - для газу.
Механізм утворення додаткового тиску в покладах вуглеводнів є важливим не тільки з причини його впливу на формування локальних електростатичних аномалій, але є важливим ще й тому, що додатковий тиск впливає на динамічний стан осадової товщі і сприяє прояву нафтогазоносних структур у будові земної поверхні. Остання обставина є важливою для теоретичного обгрунтування використання дистанційних методів у комплексі нафтогазопошукових робіт, оскільки зміна динамічного стану осадової товщі призводить до утворення локальних змін у будові ландшафтів, що досить легко може бути виявлено на матеріалах космічної та аерофотозйомки.
Логічно припустити, що гідростатичні аномалії можуть здійснювати не тільки опосередкований вплив на перебіг ландшафтних процесів, але у більшості випадків цей вплив може здійснюватися безпосередньо. Звернемо увагу на такий загальновідомий факт, як зв'язок геоморфологічних аномалій з нафтогазоносними структурами, Традиційно, його пояснення базувалося на неотектонічній активності останніх, при цьому практично не приділялося уваги такому важливому, а фактично головномупитанню, як проблема пошуку джерел енергії, за рахунок яких відбувається їх активізація. Але, якщо є неотектонічна активність, то повинне бути і джерело енергії, яке її викликає. Для висвітлення цієї проблеми розглянемо умовну модуль осадової товщі, у якій має місце чередуння флюїдотривких (глин, солей та т.п.) та флюїдопроникних (пісків, піщаників, доломітів) горизонтів, останні слід
Loading...

 
 

Цікаве