WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Проблеми впливу електростатичного поля Землі на утворення акумулятивних еолових форм рельєфу - Реферат

Проблеми впливу електростатичного поля Землі на утворення акумулятивних еолових форм рельєфу - Реферат


Реферат на тему:
Проблеми впливу електростатичного поля Землі на утворення акумулятивних еолових форм рельєфу
На півні гіпотези ідея про участь електростатичних сил в формуванні акумулятивних еолових форм рельєфу виникла ще у 30-і роки минулого століття /1/. Тоді електростатичні силу розглядалися, як фактор який спричинював акумуляцію піщаного матеріалу при зміні електричного знаку зарядів піщинок. Ця ідея виникла для пояснення чому піщаний матеріал нагромаджується в єдині форми рельєфу, а не роздувається рівномірно по поверхні пустелі. Розпрацьовуючи цю ідею автор спирався на два факти, які були доступні на той час, це - електризація піщаного матеріалу під час його переміщення вітром і на існування акумулятивних еолових форм рельєфу. І тільки значно пізніше в результаті проведення значних обсягів геолого-геофізичних досліджень в межах поширення еолового рельєфу стали відомі факти про зв'язок акумулятивних еолових форм з похованими геологічними об'єктами, такими як тектонічні порушення (окремо взятих форм) та локальними підняттями (ареалів еолових форм) /2,3,4/. Ці нові дані фактично відкидали традиційні погляди на еолові явища, як на чисто ендогенні. Потрібні були ідеї, які б пояснювали залежність розміщення акумулятивних еолових форм з похованими геологічними утвореннями, глибина залягання яких сягала декількох кілометрів. Цими авторами були висунуті гіпотези про вплив різних ендогенних чинників, таких як тектонічні рухи, або дистанційний вплив, в основі якого лежали гравітаційні аномалії. Детально аналіз цих гіпотез був зроблений ще на початку 80-х і показав, що вони не мають експериментального та теоретичного обґрунтування /5/.
Виходячи з того, що зв'язок між акумулятивними еоловими формами, та похованими геологічними об'єктами не може базуватися на механічних засадах, та базуючись на ідеї Blactin S.C. /1/ і враховуючи наявність диференційованого електростатичного поля Землі, автор ще на при кінці 70-х припустив, що їх вплив на процес еолової акумуляції здійснюється через електростатичні сили, які порушують рівновагу вітропіщаного потоку в межах аномалій. Детальний фізико-математичний апарат процесу взаємодії вітропіщаного потоку є локальними аномаліями електростатичного поля Землі був розроблений ще у середині 80-х років /5, 6/.
Експериментальні польові роботи по вивченню зв'язку еолової акумуляції з аномаліями електростатичного поля Землі проводилися у більшості випадків в межах Українського та Білоруського Полісся. Цими роботами було доведено, що акумуляція є злокалізовано в межах від'ємних електростатичних аномалій. З урахуванням цього був і розроблений механізм взаємодії, але він не виключав і можливість взаємодії вітропіщаного потоку з додатними аномаліями. Вперше можливість впливу з боку додатних електростатичних аномалій біла відмічена ще у 1993 році під час проведення електрометричних досліджень на газовому родовищі Стенжиця (Польща). Але складні топографічні умови та брак часу не дали можливості у той час дослідити цей зв'язок більш детально /7/. І тільки на весні 2002 року це явище було більш-менш детально вивчено під час виконання електрометричних досліджень на Євгеніївському газовому родовищу та ряді структур, які розташовані в долині Сіверського Дінця в районі міста Сєверодонецьк.
На рис.1 наведені результати співставлення різних видів досліджень з геолого-геофізичними результатами. Рис.1А відображає стан сучасної поверхні першої надзаплавної тераси р. Сіверський Донець, яка в значній мірі перероблена еоловими процесами. На відміну від еолових форм Полісся, а особливо тих, які прив'язані до Українського кристалічного масиву, еолові форми даного району не мають чітко вираженої лінійності. У переважній більшості це бугри різної висоти та розмірів (рис.2.), які займають практично усі відкриті піщані простори. Рідко зустрічаються пасмові форми, які за своєю морфологією подібні до акумулятивних еолових форм рельєфу Полісся. Але і у цьому випадку їх поверхня є більш диференційованою, за рахунок формування вторинних форм, тих самих бугрів. Орієнтовані лінійні форми паралельно долині Сіверського Дінця і мають північно-західне простягання. На рис. 1А ділянки поширення лінійно-пасмових еолових форм виділені білими плямами. Видима висота цих форм досягає тридцяти метрів. Але, як показав огляд відслонень у дорожній виїмці вже на глибині 8-10 метрів виходять алювіальні відклади, покрівля яких знаходиться на 15-20 метрів вище за оточуючу поверхню першої тераси. Враховуючи приуроченість цієї пасмової форми до Євгеніївського родовища, таке залягання алювіальних відкладів можна інтерпретувати, як сучасну деформацію першої тераси. Формування таких деформацій і їх прояв у сучасному рельєфі були описані нами раніше /6, 7/.
На жаль, вибір положення профілю у даному випадку визначався не геоморфологічними, а геолого-пошуковими задачами, але сталося так, що дані вимірів на цьому профілі практично ідеально відбивають стан напруженості електростатичного поля в межах еолових пасом. Як видно з рис.1Г обидва вони прив'язані до максимальних піків локальної позитивної аномалії, яка, з одного боку, показує присутність вуглеводнів у даній структурі (рис.1 Б та В), а з іншого блоку, їх висока інтенсивність дає підставу для припущення, що відбувається руйнація покладу. У даному випадку - покладу, який приурочений до горизонту D (рис.1В).
А Б
В Г
Рис.1. Співставлення даних електрометричних та геолого геофізичних досліджень на Євгеніївському газовому родовищі (Луганська область)
А - розміщення електрометричного профілю відносно еолових пасом (білі плями); Б - співставлення зі структурною картою про продуктивному горизонту В; В - співставлення зі структурною картою по продуктивному горизонту D; Г - Графік напруженості електростатичного поля.
Рис.2. Еолові бугри на поверхні першої надзаплавної тераси Сіверського Донця
Те що приуроченість зон еолової акумуляції до додатних аномалій не є поодиноким фактом було перевірено на інших ділянках. Так при вивченні будови електростатичного поля над Сиротинською антикліналлю чотири профілі були розміщені так, що вони охоплювали, як закінчення еолового пасма, так і площу яка примикала до нього. Як видно з графіків напруженості електростатичного поля, амплітуда аномалії більше ніж у два рази менше віт тієї, яка спостерігалася у південній частині Євгеніївського родовища. Висота ж самих еолових форм не перевищую перших 2-3 метрів.
ПР 10
ПР 11
ПР 12
ПР 13
А Б
Рис. 3. Співставлення даних електрометричних та геоморфологічних досліджень
Підводячи підсумки отриманих результатів, сьогодні ми можемо доповнити ті висновки, які були зроблені ще у середині 80-х про зв'язок явища еолової акумуляції з особливостями будови електростатичного поля тим, положенням, що еолова акумуляція може відбуватися як в межах від'ємних аномалій, виникнення яких обумовлене фільтрацією підземних вод, так і в межах додатних аномалії, формування якихвикликане висхідними потоками вуглеводнів з покладів, які, можливо, знаходяться на стадії руйнування.
Список використаної літератури
1. Blactin S.C. Dust. London, 1934. 296 p.p. 2. Ніколаенко Б.А., Тимофеев В.М. Про походження піщаних пасм Житомирського Полісся. - Фізична географія і геоморфологія, 1970, вип.1. с. 28-32. 3. Островский И.М. Эоловый рельеф центра Русской равнины. В кн.: Геоморфология центральной части Русской равнины. М., изд-во МГУ, 1971. с. 162-173. 4. Гридин В.И. Некоторые вопросы теоретического обоснования аэрокосмогеологического и морфометрического методов. - В кн.: Стратиграфия, литология и полезные ископаемые БССР. Минск, Наука и техника, 1966. с. 221-234. 5. Пазинич В.Г. Теоретичні дослідження процесу еолової акумуляції, обумовленого взаємодією вітропіщаного потоку з локальними а номаліями електростатичного поля землі. Автореферат дисертації. Київ.1994. 24 с. 6. Пазинич В.Г. Методи ландшафтно-геофізичних досліджень. Київ, Методи геоекологічних досліджень, 1999. с. 6-38. 7. Pazynych V.G. Mo?liwo?ci wykorzystania danych o polu elektrostatycznym Ziemi w poszukiwaniach z??? w?glowodor?w. Krakуw, Nafna-Gaz, 1996, №1. str. 11-18.
Loading...

 
 

Цікаве