WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Рельєфотворча роль тектонічних процесів - Реферат

Рельєфотворча роль тектонічних процесів - Реферат

За сейсмічним районуванням більша частина території України знаходиться в так званій асейсмічній зоні (менше 6 балів). Лише крайні південно-західні райони (прилеглі до Карпат) та південь Кримського півострова відносяться до 7-8 бальної сейсмічної зони.
Магматизм - це складні процеси виникнення магми в глибині Землі та переміщення її в верхні горизонти. В залежності від характеру руху магми та ступеня проникнення її в верхні горизонти земної кори розрізняють два типи магматизму: ефузивний та інтрузивний.
Ефузивний магматизм - це процес виверження магми на поверхню (вулканізм). Продукти виверження бувають рідкими, твердими та газоподібними.
Серед вулканічних вивержень виділяються три типи:
виверження центрального типу;
тріщинні;
ареальні.
Поствулканічні явища - це фумароли, гейзери, грязеві вулкани, терми.
В процесіінтрузивного магматизму слід розрізняти основні їх форми: узгодженні (сілі, лаколіти, лаполіти) та неузгодженні (неки, дайки, штоки, батоліти).
З магматизмом пов'язане утворення деяких мінералів та корисних копалин (хроміту, ільменіту, сульфідів заліза, міді, нікелю та ін.). З гідротермальними процесами що супроводжують вулканізм пов'язані родовища свинцю, цинку, міді, олова, нікелю, кобальту, благородних металів та ін.
Значний вплив мають процеси вулканізму для утворення ґрунтового покриву. З одного боку - це поховання ґрунту під потужними шарами вулканічного попелу, а з другого -- швидке відновлення на поверхні попелу, збагаченого мінеральними речовинами, рослинності і формування нового ґрунтового шару.
Гірські породи, що потрапляють в інші, порівняно з умовами їх формування, термодинамічні умови, перетворюються. Цей процес називається метаморфізацією. В процесах метаморфізму велику роль відіграють температури, тиск та вплив хімічних сполук. В залежності від переважаючого впливу того чи іншого фактору виділяють кілька типів метаморфізму: динамометаморфізм (дислокаційний), автометаморфізм, контактний - регіональний, ультраметаморфізм.
В основі сприйняття та розуміння поділу земної кори лежить повторюваність або циклічність процесів внутрішньої та зовнішньої динаміки, тобто формування складчастих областей, трансгресій та регресій морів і т.і. Ці питання досить легко засвоїти, склавши уявлення про розвиток основних структурних елементів земної кори. До них належать геосинкліналі (геосинклінальні пояси), орогени і платформи. Геосинкліналям притаманні мобільність та деякі ознаки:
великі градієнти швидкостей вертикальних рухів;
потужні товщі осадочних порід;
розвиток магматичних процесів;
інтенсивний метаморфізм гірських порід;
підвищений геотермічний градієнт;
тектонічна(сейсмічна) активність.
В своєму розвитку геосинкліналі за один тектонічний цикл проходять декілька стадій:
початкову, коли в зайнятому морем широкому прогині відбуваються опускання земної кори і накопичення потужної товщі осадків;
друга стадія характеризується продовженням прогинань і диференціацією тектонічних рухів земної кори (утворення флішевих осадків);
третя стадія, яка зветься ранньоорогенною характеризується загальною зміною напрямку тектонічних рухів в бік піднять;
четверта стадія характеризується значним посиленням висхідних тектонічних рухів і утворенням гірських хребтів і зануренням передових і міжгірних прогинів.
Таких тектонічних циклів в історії розвитку Землі було декілька. Це так звані епохи (фази) складчастості та горотворення.
Для розуміння процесів, що відбуваються в земній корі є вивчення та аналіз таких структурних її частин як платформи. Вони характеризуються, як правило ,вирівняним спокійним рельєфом, відносно повільними меншої амплітуди рухами, слабким проявом магматизму і т.і. Основними структурними елементами платформ є щити, плити, масиви, антеклізи, прогини, вали, куполи.
Окрім давніх платформ ще виділяють і молоді, які сформувались на більш молодому (байкальському, каледонському, герцинському) фундаменті.
Процеси тектонічної активізації платформ полягають в особливостях геологічного розвитку деяких областей Землі. Це особливий тип післяплатформеного тектонічного розвитку, коли сучасні високі гори утворились не безпосередньо з геосинкліналей (Карпати, Кримські гори, Кавказ, Альпи), а на місці давніх платформ (Алтай, Саяни, Тянь-Шань). Деякі дослідники називають такі гори відродженими (В.О. Обручев), активізованими платформами та ін.
Рифтові пояси співставимі з рифтами океанів і іноді зчленовуються один з одним.
Зональність рельєфу гірських споруд характеризують різні геодинамічні процеси в різних за висотою, будовою та складом гірських масивах. Приклади зональності рельєфу та геоморфологічних процесів наводять і деякі дослідники (Н.П. Костенко, 1970).
Крім того, гірські країни характеризуються висотною (вертикальною) зональністю ландшафтів взагалі та окремих їх компонентів (грунти, рослинність і т. і.).
Значно важчим є пізнання структури дна океанів, зважаючи на недостатню кількість фактичних даних про їх геологічну будову. Опираючись переважно на геофізичні матеріали, в океанах виділяють два основні типи структур: океанічні платформи (таласократони) та внутрішньоокеанічні рухливі пояси.
Основними формами рельєфу, які утворюються в процесі денудації мертвих складок, є їхні броньовані елементи: зводи - чи височини їхньої частини - слабко увігнуті чи опуклі плато, і крила - системи броньованих гряд, розділених межгрядовими зниженнями. Нахил осьової поверхні. У залежності від її нахилу складчасті деформації можуть утворювати в рельєфі симетричні й асиметричні форми. Морфологія мертвих розривів.
На ділянках мертвих розривів утворяться слабкі зони, часто розроблювальні ріками. Височини маркірують розрив не у відповідності зі знаком древніх рухів, а в залежності від стійкості порід, що складають крила равриву.
Використана література:
1. Геоморфологія. Посібник / За ред. Костенко Н.П. - М., 1999.
2. Основи геології та геоморфології. - М., 1994.
3. Словник-довідник з геоморфології. - М., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве