WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Клімат України - Реферат

Клімат України - Реферат

лютому).
Утворення туману взимку зумовлюється охолодженням теплого вологого повітря, що надходить з Атлантичного океану та Чорного моря, значний вплив мають також місцеві умови - рельєф, температура і вологість повітря.
Протягом року найбільша кількість днів з туманами характерна для Карпат і Кримських гір (понад 120 днів), а також для території, що простяглася широкою смугою від Донецького кряжа на захід через усю Україну; найменше туманів буває на узбережжі Чорного моря, особливо у Криму (15-30 днів). Знайомлячи дошкільників з туманом, слід наголосити на тому, що це маленькі краплинки води, які зависли в повітрі. Туман може виникати з серпанку і розсіюватися, переходячи в серпанок. Загадати загадку: "Не дід, а сивий, не спить, а стелиться, вкриває землю й океан, а зовуть його ... туман".
Спостерігаючи за туманом, слід наголосити на шкідливих наслідках його для повітряного, автомобільного та інших видів транспорту через зниження видимості. Потрібно також розповісти про те, що у житті рослин туман відіграє позитивну роль як джерело вологи.
Приморозки в Україні спостерігаються навесні і восени, коли вторгнення холодних мас повітря та охолодження земної поверхні викликають зниження температури повітря до 0°С вночі. На півночі та в гірських районах країни вони спостерігаються до кінця травня і пізніше, на Півдні - до середини квітня. На Південному березі Криму з кінця березня температура повітря майже не буває нижчою за 0°С.
Перші осінні приморозки у долинах Карпат та на півночі настають переважно у другій половині вересня, на півдні - у середині жовтня, на узбережжях морів - наприкінці жовтня - на початку листопада.
Приморозки завдають значної шкоди сільському господарству, особливо навесні, в період вегетації рослин. Для запобігання та зменшення інтенсивності застосовують полив ґрунту, димові завіси, різноманітні укриття. Старших дошкільників, особливо у сільській місцевості, треба познайомити з деякими заходами, які використовують проти приморозків.
Ожеледиця утворюється у холодний період року при температурі нижче 0...-3°С. Найчастіше вона буває на Донецькому кряжі, Приазовській височині (на рік приблизно ЗО днів), а також у Карпатах та Кримських горах. Загальна тривалість ожеледиці коливається від 15 хв до 15 діб, середня - близько 12год.
Середня товщина намерзлого льоду 7-11 мм, максимальна до 300 мм (на височинах) та 200 мм (у горах). Утворення шару льоду понад 20 мм, особливо під час сильного вітру, завдає значної шкоди господарству (обриваються проводи і т. д.).
Під час ожеледиці діти люблять поковзатися. Слід привернути увагу дітей до шкідливості цього явища не тільки для людей (транспортні аварії, падіння), але й для природи - внаслідок намерзлого льоду ламаються гілки дерев, багатьом птахам і звірам важко добувати корм. У такі дні слід виявляти особливу турботу про пташок, які залишаються зимувати і прилітають на територію дитячого садка.
Хуртовини в Україні найчастіше спостерігаються у січні - лютому. Річна кількість днів з хуртовинами зменшується від 20- 25 днів на північному сході країни до 3-5 днів на південному заході. На Донецькому кряжі 25-29 днів з хуртовинами, у Кримських горах - близько 35 днів. У Закарпатті та на Південному березі Криму в окремі зими хуртовин не буває.
Дні з хуртовинами несприятливі для прогулянок з дітьми через можливість переохолодження. В ці дні слід більше проводити рухливих ігор та ігор з вітром. Спостереження за хуртовиною доцільно пов'язати з загадками: "Вовком виє, завиває, кучугури намітає", "Рукавом махнув - дерево зігнув". Прислухатися до звуків, поставити запитання: "Чому сніг нерівномірно лягає на землю? Чому його більше на певних ділянках?". Розповісти про можливу шкідливість хуртовини для господарства - змітає сніг з полів, оголюючи їх, про небезпеку хуртовини для тварин, людини.
Суховії в Україні спостерігаються у квітні - вересні, з максимумом у серпні. Виникають при підвищенні температури повітря понад +25°С, зниженні відносної вологості до 30% і швидкості вітру понад 5 м/с.
На території країни є два осередки з великою кількістю суховіїв: на півдні (Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька й Херсонська області та степові райони Криму) і на сході (Луганська, Донецька області). Середня кількість днів з суховіями в цих районах становить 25-30, в окремі роки 50-60.
Під час суховіїв слід звернути увагу дітей на шкідливість для розвитку рослин недостатньої кількості вологи, необхідності організовувати поливання рослин.
Пилові, або чорні, бурі виникають під час посушливої погоди й сильних вітрів внаслідок розвіювання сухого шару ґрунту. В Україні пилові бурі бувають переважно у березні - вересні, взимку лише 1-2 рази на десятиріччя. Найчастіше пилові бурі спостерігаються у степовій зоні - в середньому 3-8 днів на рік, у районі Херсона - Дніпропетровська - Мелітополя до 9-12 днів. На північному заході країни вони бувають рідко. Тривалість пилових бурь коливається від чверті години до кількох діб. Пилові бурі виникають найчастіше влітку, але найбільшої шкоди посівам вонизавдають навесні.
Посухи. Тривала нестача опадів під час підвищення температури повітря у теплий період року зумовлює виникнення посух - весняних, літніх, осінніх. Весняні посухи спостерігаються у квітні - червні найчастіше на півдні Херсонської області; літні посухи - (у липні-серпні) переважно в прибережних районах та на півночі Криму. Осінні посухи (у вересні-жовтні) найхарактерніші для південних районів Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.
В Україні посухи повторюються кожні 2-3 роки, завдаючи значної шкоди сільському господарству, особливо навесні в період інтенсивної вегетації рослин.
Для боротьби з посухами, пиловими бурями, суховіями застосовують захисні лісонасадження, снігозатримання, спеціальну обробку ґрунту для затримання вологи, зрошування, сівбу в оптимальні строки, застосування посухостійких сортів сільськогосподарських культур, а також раціональний розподіл сільськогосподарських культур з урахуванням грунтово-кліматичних умов.
Прогнозування погоди і використання її місцевих ознак в роботі з дошкільниками
Прогнозування погоди здійснюється метеорологічними станціями, створеними в багатьох місцях земної кулі. Велике значення для вивчення і прогнозування погоди мають метеорологічні супутники Землі. Завдяки застосуванню інформації з супутників і електронно-обчислювальної техніки прогнози погоди стають дедалі точнішими.
Важливе практичне і пізнавальне значення мають спостереження місцевих ознак погоди, за якими можна передбачати погоду на короткі відрізки часу (6-12 год), а інколи й на добу. Ознайомлення старших дошкільників з місцевими ознаками погоди сприяє їх практичному орієнтуванню, розвиває спостережливість, допитливість.
Місцеві ознаки погоди (зміна температури, характер хмар, тиск, сила вітру тощо) можна спостерігати на явищах неживої природи, рослинах, тваринах.
Зміни ознак погоди, які можна спостерігати на явищах неживої природи
Вранці роса - до ясної погоди.
Дим з димарів стелиться - до погіршення погоди.
Сильно чути звуки - до дощу.
Вітер під вечір не стихає, а посилюється - до погіршення погоди.
Краплистий рясний дощ швидко проходить. Зміни ознак погоди, які можна спостерігати на рослинах
Квітки мати-й-мачухи, кульбаби не розкриваються - до погіршення погоди.
Квітки латаття закриваються - до дощу.
Запашний тютюн дуже пахне - до дощу.
Листя квасениці склалося - до дощу.
З листків монстери стікають краплини води - до дощу. Зміни ознак погоди, які можна спостерігати на тваринах:
Піднялася мошка - до дощу.
Лісові пташки замовкли, не співають - до дощу.
Горобці голосно цвірінькають, купаються в калюжах - до потепління.
Ластівки високо літають - до хорошої погоди.
Мурашки ховаються в мурашниках - до погіршення погоди.
Дощові черви на поверхні землі - до дощу.
Loading...

 
 

Цікаве