WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Клімат України - Реферат

Клімат України - Реферат

при швидкості вітру 3-4 м/с, доцільно проводити цільові прогулянки з метою ознайомлення старших дошкільників з використанням вітру.
Опади розподіляються на території України нерівномірно. Кількість їх змінюється залежно від пори року, рельєфу, географічного положення місцевості та інших факторів.
Найбільше опадів випадає у гірських районах Карпат (в окремих районах понад 1500 мм), найменше - на узбережжях Чорного та Азовського морів (близько 300-350 мм).
Пересічна кількість опадів у Поліссі становить 550-700, у Лісостепу - 600-450 мм/рік. У Поліссі та Лісостепу спостерігається поступове зменшення кількості опадів у напрямі з заходу на схід.
У степовій зоні в північних районах випадає 450-475, а найменше (300-350 мм/рік) у південних низовинних районах морського узбережжя. У степовій частині Криму кількість опадів зростає у напрямі на південь до Кримських гір (до 470-500 мм/рік). У Кримських горах випадає понад 1000, на Південному березі Криму - 550-600 мм/рік. У теплу пору року опадів випадає у 2-3 рази більше, ніж в холодну. Винятком є Південний берег Криму, де найбільша кількість опадів припадає на холодну пору року.
Для України характерні значні коливання кількості опадів у різних районах у різні роки. Найбільша сума опадів у Карпатах - 2200, а найменша - 800 мм/рік. Кількість днів з опадами в Карпатах та Кримських горах досягає 180, у Поліссі та на півночі Лісостепу- 190, на півдні Лісостепу-120-140, у південному степу- 100-120, на морських узбережжях- 100 мм/рік. Опади перебувають у прямій залежності з хмарністю. Хмари - це продукт конденсації водяної пари. Насичене водяною парою повітря піднімається вгору, внаслідок зниження температури повітря (через кожні 100 м від поверхні Землі температура повітря знижується на 0,6°С) виникає конденсація. Вона прискорюється внаслідок наявності ядер конденсації (пилу, диму тощо). У зовсім чистому повітрі конденсація не відбувається навіть при перенасиченні його водяною парою.
Атмосферні опади - це вода в краплинно-рідкому або в твердому стані, яка випадає з хмар у вигляді дощу, мжички, снігу, крупи або осідає безпосередньо з повітря на поверхню Землі у вигляді туману, роси, інею, ожеледі тощо.
Хмари розташовуються на різній висоті і залежно від цього, а також від особливостей зовнішнього вигляду поділяються на:
1. Хмари верхнього ярусу (понад 6000 м) перисті, перисто-купчасті, перисто-шаруваті. Перисті хмари - це поодинокі ніжні хмарки, білі, блискучі, що часто мають вигляд волокон, прозорих пластівців. Усі хмари верхнього ярусу складаються з льоду.
2. Хмари середнього ярусу (від 2000 до 6000 м) - висококупчасті, високошаруваті. Ці красиві хмари складаються з білих округлих куль, валів, а високошаруваті мають вигляд пелени сіруватого кольору. Вони складаються з краплин води.
3. Хмари нижнього ярусу (нижче 2000 м) шаруваті, шарувато-купчасті, шарувато-дощові. Шаруваті хмари мають вигляд пелени сірого кольору. Шарувато-купчасті складаються з брил і валів сірого кольору. Шарувато-дощові хмари - це безформний сірий шар.
4. Хмари вертикального розвитку. Основи цих хмар містяться на рівні нижнього ярусу, а вершини досягають меж верхнього ярусу. До хмар вертикального розвитку належать купчасті і купчасто-дощові. Купчасті хмари - найгарніші. Вони мають вигляд щільних клубів і куп з майже горизонтальною основою і складаються з води. Купчасто-дощові хмари складаються з води і льоду.
Дошкільників цікавлять атмосферні опади, їх різноманітність. Тому в процесі повсякденних спостережень слід навчити їх розрізняти деякі види хмар, стежити за їх рухом, помічати, які хмари найчастіше пов'язані з певними опадами. Дітей слід знайомити з різними видами опадів: обложними дощами, які характеризуються рівномірністю і тривалістю, випадають з шарувато-дощових хмар; зливами, з швидкою зміною їхньої інтенсивності і нетривалістю. Вони випадають з купчасто-шаруватих хмар у вигляді дощу, снігу, іноді дощу з градом. Мжичка випадає з шаруватих хмар, краплі її дуже дрібні.
Сніговий покрив у Поліссі та Лісостепу утворюється у середині листопада, у степовій зоні - на початку грудня, у Кримських горах - наприкінці листопада на початку грудня, у Карпатах - ще раніше.
Від снігу степова зона звільняється наприкінці лютого - на початку березня, лісостепова зона та Полісся - у другій половині березня.
Максимальної висоти сніговий покрив досягає у лютому, зокрема, у зоні мішаних лісів - 20-30 см; у степовій - 5-10 см; у Карпатах - 70-80 см; у Кримських горах - близько 40 см. Сніговий покрив має велике значення як джерело вологи та для захисту озимих культур від вимерзання, тому на сільськогосподарських угіддях за допомогою спеціальних заходів (снігозатримання, лісових смуг) створюють додаткові запаси снігу.
Взимку з дошкільниками слід проводити підгортання снігу під - дерева, кущі, багаторічні рослини квітників, пояснювати охоронне значення цього заходу. Наявність снігового покриву дає можливість цікаво організовувати прогулянки (ігри з снігом, льодом, прикрашання ділянки сніговими скульптурами).
Несприятливі метеорологічні явища
Грози в Україні спостерігаються переважно з квітня по вересень, на узбережжях морів - у жовтні, листопаді, зимою грози бувають дуже рідко. Середня кількість гроз на рік 25-30, у південних районах кількість їх зменшується до 15-20, а у гірських районах зростає до 30-40. Інтенсивні і тривалі грози найчастіше спостерігаються під час проходження атмосферних фронтів.
Найбільша кількість днів з грозами спостерігається влітку, коли найбільше прогрівається підстилаюча поверхня, внаслідок чого створюються найсприятливіші умови для формування грозових хмар. Грози найчастіше відбуваються після полудня (з 15 год), середня тривалість їх 2 год. У більшості випадків вони супроводяться зливами, інколи градом.
Явище грози викликає у дошкільників значний інтерес і потребує доступного пояснення і ознайомлення з правилами поведінки під час грози. Дошкільникам важко пояснити фізичну суть грози, проте потрібнорозповісти, що гроза часто відбувається після жаркої сухої погоди. Люди можуть передбачати грозу за барометром і уникати її руйнівних наслідків за допомогою громовідводів.
Перед наближенням грози слід показати, як клубочаться хмари, міняється колір неба. Слід навчити дітей спокійно прибирати іграшки і заходити в приміщення. Спостерігаючи блискавку і слухаючи грім, добре загадати дітям загадки: "Летить стріла вогняна, ніхто її не спійма"; "Шило-покотило попід небесами ходило, з полями говорило", пов'язуючи їх з живодайною, але часто руйнівною силою грози, її небезпекою для життя людини.
Неприпустимо виходити з дітьми на прогулянки і екскурсії в ті дні, коли передбачається гроза. Якщо ж вона розпочалася раптово і захопила дітей у лісі, не можна ховатися під високими деревами. Краще цей час перебути під кущами.
Після грози на ділянці доцільно розглянути зміни, що сталися з природою. Під час виснажливої спеки після гроз, що супроводжуються зливами, рослини наче оживають, але часом зливи викликають шкідливі процеси - змивають поверхневий родючий шар ґрунту.
Град в Україні у середньому на рік буває 1-2 дні, у горах 4-6 днів, у степових районах його часто не буває зовсім. Найчастіше він випадає у травні - червні. Випадання граду, як правило, супроводжується значним зниженням температури повітря (на 6-8°С). Град завдає значної шкоди сільському господарству.
Град завжди викликає у дітей великий інтерес. "Розсипався горошок на сімдесят доріжок, ніхто його не підбере",- загадує дітям вихователь загадку і пов'язує з нею бесіду про шкідливість граду для рослин. З старшими дошкільниками можна роздивитися градину, розколовши її. Град формується у потужних хмарах вертикального розвитку, де градина переміщується у висхідних течіях повітря, доки не подолає силу опору і не впаде на землю.
Тумани в Україні найчастіше бувають у холодний період року (особливо в грудні -
Loading...

 
 

Цікаве