WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Оцінка збитків від забруднення та інших дій на навколишнє середовище - Реферат

Оцінка збитків від забруднення та інших дій на навколишнє середовище - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка збитків від забруднення та інших дій на навколишнє середовище
План
1. Поняття про соціальні й економічні збитки.
2. Уявлення про видатки на попередження збитків і компенсацію видатків.
3. Методи розрахунків економічних збитків.
1. Поняття про соціальні й економічні збитки.
Критерієм для розрахунку платежів за забруднення є збитки від нього. Ці збитки проявляються рівночасно в економічному, соціальному - в першу чергу, а також моральному, естетичному, натуральному апектах, але не всі й незавжди піддаються кількісному обліку. Здебільшого оцінюються економічні збитки, які завжди є тільки частиною, хоч і дуже вагомою, загальних збитків і пов'язані з погіршенням функціонування об'єктів господарювання. Оцінка соціальних і інших видів збитків становить певні труднощі через відсутність відповідних методик і пов'язані вони переважно з негативним впливом на здоров'я людини.
Екологічні (природні) втрати, як правило, не визначаються. Ми оцінюємо не негативні процеси, що відбуваються у природі, а вплив, який спричиняють вони на господарську діяльність, іншими словами, оцінюємо зворотну дію прямої людської діяльності, опосередкованої природою. Звідси стає зрозумілим, чому не всі види втрат можна обчислити кількісно, тобто ми далеко не повно знаємо про явища, що відбуваються в природі, і не всі кінцеві наслідки впливу людини на природу можемо прогнозувати.
Мета оцінки впливу людини на природне середовище полягає в тому, щоб стабілізувати або навіть законсервувати звичайні природні процеси, навчитися їх регулювати. Але це суперечить розвиткові самої природи, для якої характерні еволюційні зміни.
Усі ці особливості складно врахувати і виразити кількісно під час оцінки впливу людини на природне середовище. Оцінці підпадає лише верхня, видима частина айсберга, а тому обчислені витрати завжди менші за реальні. На думку деяких вчених (Мельник Л.Г. Экономические проблемы воспроизводства природной среды.- Харьков, 1988,с. 69), вони становлять не більше 30%-40% сумарних втрат.
Під економічними збитками від шкідливого впливу на навколишнє середовище відходів виробництва розуміють фактичні або можливі витрати народного господарства, виражені у вартісній формі, та витрати на компенсацію цих витрат. Забруднення навколишнього середовища призводить до виникнення двох видів витрат: на попередження впливу на забруднення середовища та на попередження забрудненого середовища на них. Витрати на відвернення забруднення здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих викидів. Це може будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій, попередня обробка палива (наприклад, видалення сірки) тощо. Ці витрати зменшують економічні збитки.
Витрати на компенсацію збитків разом із власне збитками і становлять економічні збитки. Ці дві форми збитків виступають одна щодо одної як своєрідна альтернатива.
Економічні збитки - величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків:
А) від погіршення здоров'я населення;
Б) комунальному господарстві;
В) сільському та лісовому господарству;
Г) промисловості.
Сутність збитків від погіршення здоров'я населення полягає в недовиробництві національного прибутку через втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо. Збитки в комунальному господарстві можна розглядати як додаткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування дерев'яних і металевих конструкцій, витрат на миючі засоби тощо. Збитки в сільському господарстві обумовлюються зниженням цінності посівних площ на забруднених ділянках, причому це, по-перше, зниження врожайності сільськогосподарських культур, а по-друге - забруднення сільськогосподарської продукції. Урожайність зернових культур внаслідок забруднення зменшується на 20 - 25%, соняшнику - на 15 - 20, овочів - на 15 - 30%. У забруднених районах зростає захворюваність великої рогатої худоби: лейкозом у 2, туберкульозом в 1,5, маститами в 1,9 рази вище, ніж в екологічно чистих районах. Знижується продуктивність худоби: наприклад, у Донецькому регіоні надої молока на 13 - 14% нижчі, ніж в умовно чистих господарствах.
Забруднення сильно позначається на лісовому господарстві: відомо, що забрудненням пошкоджено в Німеччині 35% лісових масивів, в Австрії - 30%. Збитки, що їх завдає атмосферне забруднення виробничим фондам, криють у собі збитки на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, збитки від передчасної утилізації обладнання, збитки від простоїв обладнання в ремонті тощо.
Дослідження, проведені у США, показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря перше місце посідає здоров'я населення (37,9%), друге - комунальне й побутове господарство (31,7%), третє - транспорт і промисловість (29,8); сільське господарство на останньому місці (0,6%).
2. Уявлення про видатки на попередження збитків і компенсацію видатків.
Проблеми й труднощі оцінки негативного впливу на природу спричинили виникнення двох основних альтернативних підходів. Перший заснований на фактичній (при можливості - повній) оцінці завданого збитку, другий - на оцінці попередніх витрат на запобігання можливих збитків. Перший тип оцінок стосується фактичних збитків чи витрат, спрямованих на ліквідацію негативних наслідків дії на навколишнє середовище, другий - на потенційні збитки внаслідок негативного впливу людини. У господарських розрахунках цей тип збитків називають можливим (або очікуваним).Ліквідація цього заздалегідь передбаченого збитку внаслідок різного типу сферозахисних заходів є відтвореним збитком.
З огляду на сказане під час оцінювання збитків потрібно відрізняти:
- видатки на запобігання забруднення (або іншого негативного явища);
- видатки на компенсацію збитків.
Видатки на попередження й запобігання забруднення реціпієнтів (населення, об'єктів комунально-побутового господарства, сільськогосподарських і лісових угідь; елементів основних фондів промисловості, транспорту тощо) визначаються для кожного об'єкту окремими, властивими тільки їм формулами та спеціально опрацьованими методами. Наприклад, при забрудненні водоймищ їх визначають розміром видатків, необхідних для доведення води до стану, коли її можна використовувати для технічних і комунально-побутових потреб. Це витрати на розведення стічних вод, очисні споруди, на перенесення водозабору до чистіших джерел, організація використання нових джерел.
Під час атмосферного забруднення аналогічні витрати
Loading...

 
 

Цікаве