WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Економіко-правові важелі боротьби з забрудненням та іншими порушеннями природного середовища - Реферат

Економіко-правові важелі боротьби з забрудненням та іншими порушеннями природного середовища - Реферат

механізму плати за викиди (скиди) забруднюючих речовин в навколишнє середовище і ставлять своєю метою - створення ефективного механізму економіко-правовогорегулювання охорони довкілля від забруднення.
Отже, можна констатувати, що плата за забруднення довкілля відіграє значну роль в регулюванні відносин, що виникають в сфері взаємодії природи і суспільства, а вдосконалення організаційно-правового механізму її здійснення є необхідною умовою подальшої оптимізації фінансових заходів по забезпеченню ліквідації та нейтралізації наслідків забруднення середовища перебування людини.
Проте, при всій своїй важливості плата за забруднення довкілля не є єдиним засобом реалізації принципу "забруднювач платить". Поряд з нею, як свідчить світовий досвід, можуть і повинні використовуватись й інші економіко-правові засоби заохочення підприємств - забруднювачів в зниженні викидів (скидів) забруднюючих речовин. Зокрема, до таких засобів відносяться:
- встановлення пільгових ставок по непрямих податках екотехніки чи звільнення її від податку;
- надання податкових пільг на прибутки від природоохоронних програм приватних підприємств;
- впровадження режиму прискореної амортизації очисного обладнання та інші економічні засоби, спрямовані на стимулювання інвестицій в природоохоронну діяльність;
- впровадження пільгових або тривалих субсидій (пільгове кредитування, безоплатні позики для дрібних підприємств) на проведення захисних заходів;
- використання системи безпроцентної позики спеціального випуску на придбання очисного обладнання.
Вказані недоліки, як свідчить досвід США, зникають при застосуванні так званого "бабл-принципу" (принципу бульбашки). Суть його полягає в тому, що в якості єдиного джерела забруднення береться усе підприємство з усіма його джерелами викидів і навіть група підприємств певного регіону. В цьому випадку всі джерела одного підприємства знаходяться ніби під одним куполом (бульбашкою), в межах якого необхідно витримати певний обсяг викидів тієї чи іншої речовини. Такий підхід забезпечує можливість для досягнення нормативу загального викиду обмежуватись нейтралізацією одного чи декількох джерел забруднення (інші можуть продовжувати викиди), застосовувати різні найбільш оптимальні для даного підприємства засоби і заходи зниження забруднення (ліквідувати забруднююче виробництво чи об'єкт, перейти на екологічно чистий вид палива та ін.). Використання даного принципу дозволяє значно зменшити витрати на здійснення заходів по охороні довкілля, здійснювати в цій галузі більш гнучку, ефективну технічну та фінансову політику.
На засадах "бабл - принципу" базується і торгівля правом на викиди - ще один із засобів оптимізації фінансово-технічного забезпечення зниження сукупних забруднюючих речовин, що застосовуються в США. За правилами даного роду торгівлі одне підприємство може придбати у іншого право на певну квоту викиду. Право продажу таких квот має фірма, яка зменшила сумарний викид конкретної забруднюючої речовини на своєму підприємстві нижче встановленого законом рівня. Саме право на зменшення викиду і є предметом купівлі-продажу між підприємствами, фірмами. Умовами договору про таку купівлю продаж є: обов'язковість розміщення підприємства покупця і продавця в одному регіоні (під одним куполом); "надлишки" зменшення викиду забруднюючої речовини (квота викиду, що продається) мають компенсувати викиди підприємства-покупця. Практика продажу і купівлі "надлишків" зменшення викидів застосовується як при будівництві нових підприємств, так і при розширенні і реконструкції діючих промислових об'єктів.
Застосування торгівлі правом на викиди дає змогу посилити кооперацію між різними фірмами, здійснювати в галузі охорони навколишнього середовища фінансову і технічну політику, акцентовану на більш високий екологічний результат. Той, хто має технічні можливості не зупиняється на досягнутому рівні викидів, а зменшує їх, маючи від цього істотну економічну користь (вигоду). Покупець права на певну квоту викиду також має свій зиск. Він може продовжувати, свою виробничу діяльність без значних витрат на природоохоронні заходи. Регіон же від цього має сумарне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин.
Отже, світова практика дає певні приклади ефективного вирішення фінансових, технічних проблем охорони довкілля від забруднення, які можуть бути з успіхом застосовані в Україні.
Література:
1. Анучин В.А. Основы природопользования: теоретический аспект. - 430 с.
2. Анучин В.А. Географический фактор в развитии общества. - М.: Мысль, 182. - 334 с.
3. Боков В.А. Геосистемные взаимодействия: их учет в природопользовании // Физ. география и геоморфология. - 1989. - Вып. 36. - С.8-14.
4. Бронштейн А.М., Литвинов В.А., Русин И.Н. Экологизация экономики: методы регионального управления.- М.: Наука, 1990.- 120с.
5. Вампилова Л. Б. Концепция регионального историко-географического анализа // Изв. Российск. географ. об-ва. - 1996. - Т.128.- Вып. 1. - С. 64-69.
6. Генсірук С.А. Регіональне природокористування: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 1992. - 336с.
7. Генсирук С.А., Нижник М.С., Мищенко В.С. Эколого-экономические аспекты природопользования.- К.: Наукова думка, 1982.- 175с
8. Герасимов И.П. Научные основы современного мониторинга окружающей среды // Изв. АНСССР. Сер. Географ. - 1975.- №3.- С. 13-25.
9. Герасимов И.П. Моніторинг окружающей среды // Современные проблемы географии.- М.: Наука, 1976.- С. 19-29.
10. Герасимов И.П. Принципы и методы геосистемного мониторинга // Изв. АНСССР. Сер. географ. - 1982. - №2.- С.5-12.
11. Герасимов И.П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географи мира. - М.: Наука, 1985.- 247 с.
12. Герасимов И.П., Клюев Н.Н., Мухина Л.И. Геоэкологический аналіз // Изв. РАН. Сер. географ.- 1995. - № 1.- С. 21-30.
13. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов.- М.: Аспект Пресс, 1998.- 319с.
14. Гофман К.Г. Экономическая оценка природных ресурсов Вопросы теории и методологии.- М.: Наука, 1987.
15. Грин А.М. Геосистема как объект мониторинга // Геосистемный мониторинг в биосферных заповедниках.- М., 1984.- С 43- 54.
16. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоротов О.С., Паламарчук М.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України.- Київ, РВПС України. 1999.-716 с.
17. Дмитриевский Ю.Д. Природный потенциал и его количественная оценка.- "Изв. Вис. Геогр. о - ва", 1971, №1, с. 41-47.
18. Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования.- Мн.: УП "Технопринт", 2000.- с.308.
19. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.
20. Еколого-економічні приорітети у вирішенні проблеми відходів /Б.Горлицький, доктор геолого-мінеральних наук //Економіка України. - №3, - 1995. - С.55.
Loading...

 
 

Цікаве