WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Економіко-правові важелі боротьби з забрудненням та іншими порушеннями природного середовища - Реферат

Економіко-правові важелі боротьби з забрудненням та іншими порушеннями природного середовища - Реферат


Реферат на тему:
Економіко-правові важелі боротьби з забрудненням та іншими порушеннями природного середовища
План
1. Уявлення про плату за забруднення. Методика розрахунку платежів.
2. Цивільно-правова відповідальність, як метод регулювання рівня забруднення навколишнього середовища.
3. Система спеціальних екологічних фондів. Створення ринку екологічних послуг.
1. Уявлення про плату за забруднення. Методика розрахунку платежів.
1. Сучасна політика держав в галузі охорони навколишнього середовища від забруднення будується на принципі "забруднювач платить". В цьому принципі відображена політика покладання на забруднювачів відповідальності за всі дії, що спричиняють шкоду навколишньому середовищу.
Вперше на міжнародному рівні принцип "забруднювач платить" був обґрунтований Організацією Економічного Співтовариства і Розвитку в 1972 році. З цього часу вказаний принцип став активно використовуватись в законодавчій практиці європейських та інших країн світу1.
В Україні принцип "забруднювач платить" було запроваджено в 1991 році Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"2, стаття 44 якого встановила, що в Україні здійснюється плата за забруднення навколишнього природного середовища. Безпосередньо механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля був урегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. та відповідною Постановою від 1 березня 1999 року, якими затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. За цим Порядком плата встановлюється за:
- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
- розміщення відходів.
Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів по охороні навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.
В системі регулювання суспільних відносин в галузі Охорони довкілля плата за забруднення несе велике різноманітне навантаження - стимулююче, координаційне, контролююче та компенсаційне.
Стимулюючий бік плати за забруднення виявляється в її впливі на економічні інтереси екологічно небезпечних підприємств шляхом підвищення або зменшення економічного тиску на них в залежності від обсягів викидів (скидів) в довкілля (чим більше обсяг викиду - тим вище плата). Для цього використовуються два види плати:
а) за лімітовані викиди (скиди) - в межах встановлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів (скидів) забруднюючих речовин та згідно з дозволами на розміщення відходів в навколишньому середовищі. Щодо цих лімітованих викидів (скидів) встановлюються фіксовані нормативи плати;
1 Н.Р.Малышева. Гармонизация экологического законодательства в Европе. - Киев.- 1996. С. 154, 155.
2 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст.546.
3 ЗП України. - 1992. - № 2. - Ст.61; № 7. - Ст.175.
б) за перевищення лімітів викидів (скидів), розміщення забруднюючих речовин. Тут плата визначається в кратному розмірі відносно фіксованих платежів.
Особливості дії механізму платежів за лімітовані викиди (скиди) виявляється в тому, що ці платежі відносяться до витрат виробництва, які впливають на собівартість, а через неї і на ціну продукції. В процесі реалізації продукції плата за лімітовані викиди буде компенсована підприємству-забруднювачу. Ефект від дії цього платежу відчуває насамперед держава, окремі регіони, які отримують додаткові кошти, що надходять в позабюджетні фонди охорони навколишнього середовища для використання в природоохоронних цілях. Разом з тим, вплив плати за лімітовані викиди на собівартість та ціну продукції в умовах розвитку ринкових відносин має стати для підприємств, що прагнуть підвищити свою конкурентноздатність, спонукаючим фактором для зменшення викидів (скидів), відходів виробництва шляхом впровадження ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій.
Очевидним є стимулюючий характер плати за понадлімітовані викиди (скиди) забруднюючих речовин. Відповідні платежі вилучаються з прибутку підприємств-забруднювачів в кратному розмірі відносно фіксованих платежів за лімітовані викиди (скиди) і роблять економічно невигідними перевищувати дозволені обсяги викидів (скидів). Ця плата відіграє роль фінансової санкції і компенсаційного засобу одночасно.
Координаційний бік плати за забруднення виявляється в тому, що за її допомогою визначається фінансова частка кожного забруднювача в забезпеченні колективних зусиль в галузі охорони довкілля від" забруднення (нормативи плати встановлюються по кожному інгредієнту забруднюючих речовин (відходів) з урахуванням ступеня небезпечності їх для навколишнього природного середовища та здоров'я населення). Крім того. за допомогою даного роду плати дії всіх забруднювачів узгоджуються з потребами відповідних територій в вирішенні екологічних проблем (базової нормативи плати повинні враховувати природно-кліматичні особливості територій, стан довкілля в місці розташування джерел забруднення).
Контролююча функція плати за забруднення виявляється у можливості використання її як засобу реагування на досягнуті підприємствами-забруднювачами результати по охороні довкілля. В залежності від цих результатів контролюючий орган може залишити плату незмінною, або підвищити її, а також може частково чи повністю звільнити від плати за забруднення довкілля, якщо впроваджуються ефективні технологічні заходи щодо зменшення викидів (скидів) забруднюючих речовин в навколишнє середовище.
Компенсаційна функція - найважливіша в механізмі плати за забруднення довкілля. Відповідні платежі мають акумулюватись в цільових фондах охорони навколишнього природного середовища і забезпечувати фінансування заходів, пов'язаних з усуненням негативних наслідків забруднення на середовище перебування людини. Концентрація відповідних платежів в спеціальних державному та місцевих фондах дозволяє підвищити соціально-економічну ефективність інвестицій в охорону довкілля від забруднення (Данилишин, ст.91-101).
Всі діючі до останнього часу методики визначення та обчислення плати за забруднення природного середовища виявились непридатними, в основному через труднощі їх використання. Тому була розроблена нова методика, яка умовно отримала назву "витратна". Суть витратної методики. На першому етапі для всієї країни обчислюється єдиний норматив плати:
Р=В/?Мj ,
Де Р - норматив плати; В - витрата, тобто капітальні вкладення, необхідні для природоохоронних заходів щодо кожного конкретного регіону. Мj
Loading...

 
 

Цікаве