WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Еколого-економічна безпека господарських систем - Реферат

Еколого-економічна безпека господарських систем - Реферат


Реферат на тему:
Еколого-економічна безпека господарських систем
План
1. Еколого-економічна безпека господарських систем у контексті сталого розвитку.
2. Поняття еколого-економічного ризику, його оцінювання.
1. Еколого-економічна безпека господарських систем у контексті сталого розвитку.
Поняття еколого-економічної безпеки має ряд рис, властивих у цілому системі природокористування як форми взаємодії природи і суспільства. Потреба в безпеці, у захисті від небажаних зовнішніх впливів і внутрішніх змін на життя окремої людини, сім'ї, їх майна, різних об'єднань людей, включаючи суспільство і державу, відноситься до типу базових потреб. Будемо називати безпекою такий стан суб'єкта, який означає, що імовірність небажаної зміни яких-небудь якостей суб'єкта, параметрів приналежного йому майна і його зовнішнього середовища, невелика (менше визначеної межі). Безпека як загальне поняття може бути конкретизована щонайменше в трьох напрямках: по типах суб'єктів; по сферах їхньої життєдіяльності; по конкретних предметах безпеки, тобто складових частинах відповідних сфер життєдіяльності суб'єктів.
У рамках першого напрямку виділяються такі суб'єкти, як: індивіди; різні організації; територіальні спільності людей; держава; суспільство.
У рамках другого напрямку конкретизації в якості сфер життєдіяльності загальноприйнято розглядати: фізичне існування, соціальні відносини; економічну діяльність; взаємовідносини з зовнішнім середовищем (екологію). Відповідно можна говорити про фізичну, соціальну, економічну і екологічну безпеки у системі забезпечення сталого розвитку. При цьому останні три терміни мають неоднозначний зміст. Так, екологічна безпека - це, по-перше, безпека функціонування навколишнього середовища, відсутність значимих загроз для її існування, а, по-друге, відсутність екологічних загроз життєдіяльності індивідів і їхніх різних спільностей і організацій на макрорівні. Аналогічно економічна безпека охоплює як низький рівень імовірності загроз функціонуванню і розвитку економіки країни, - так і низький рівень імовірності загроз розвитку суспільства з боку його економічної підсистеми, тобто тих процесів, що йдуть у народному господарстві.
Третій напрямок конкретизації поняття безпеки зв'язано з виділенням різних предметів безпеки. Ними можуть бути:
- якісь частини перерахованих вище суб'єктів, наприклад район міста або області, визначена соціальна група - діти, люди похилого віку і т.п.;
- ті або інші види ресурсів або майна, наприклад основні фонди підприємства або запаси корисних копалин на території держави;
- якісні характеристики ресурсів або майна, наприклад вік основних фондів тієї або іншої галузі, показники якості навколишнього середовища на визначеній території;
- окремі види діяльності і процеси, наприклад відтворення населення або відновлення основних фондів;
- якісні характеристики згаданих видів діяльності, наприклад швидкість відновлення основних фондів або темпи технологічного розвитку.
Суміщення перерахованих класифікаційних розрізів визначає типологічне різноманіття безпек, кожна з яких може бути об'єктом спеціального аналізу. Одночасно ця типологія дозволяє вичленувати конкретний предмет аналізу - еколого-економічну безпеку."
Загрожуючі властивості.
Для різних видів ресурсів, якими володіє країна, загрожуючими властивостями можуть вважатися: об'єми їхніх запасів; рівень якості; комплектність наявних ресурсів або можливість безперешкодного їхній придбання (поповнення запасів).
Для сфери виробництва загрожуючими властивостями є: валовий національний (або внутрішній) продукт; технічний рівень (технологічний уклад) основних виробничих фондів; рівень відновлення основних виробничих фондів; конкурентність виробництва основних видів продукції.
Для сфери розподілу загрожуючі властивості це: параметри організаційно-виробничої структури економіки, тобто розподіл підприємств за розмірами у різних галузях (коефіцієнти концентрації виробництва); рівень відповідності розподілу ресурсів у територіальному розрізі, наприклад відповідні частки працездатного населення, що живе в якомусь регіоні, потенціалу природно-сировинних ресурсів останнього; параметри розподілу чисельності працівників між галузями, параметри розподілу населення (сімей; по рівнях прибутків, володіння майном, якості життя, параметри розподілу рівнів прибутків, майна і якості життя по територіальних одиницях країни
Для сфери обміну загрожуючими властивостями виступають: рівень надійності виконання контрактів, розмір трансакційних витрат, необхідних для забезпечення виконання контрактів (угод, договорів)
Для сфери споживання загрожуючі властивості це: якість споживаної продукції, товарів і послуг; конкурентності секторів споживчого ринку; рівень інфляції на споживчому ринку; схильність населення до заощадження.
Для галузей і підгалузей, окремих ринків товарів і послуг у якості загрожуючих властивостей можуть бути названі: параметри організаційно-виробничої структури галузі; швидкість відновлення основних фондів; динаміка інноваційних процесів; конкурентність відповідних ринків, їхня відкритість; наявність сегментів закордонних споживачів.
Перераховані якісні характеристики предметів економічно"! безпеки можуть бути охарактеризовані різними показниками (індикаторами). Критеріями еколого-економічної безпеки можна назвати вимоги перебування значень індикаторів безпеки у визначених межах, перехід за які буде означати зниження рівня економічної безпеки для відповідного об'єкта або процесу до неприпустимого рівня.
Іншими словами область значень кожного з показників економічної безпеки може бути розділена на три сфери: зону безпеки;
зону загрози; зону неприпустимості.
Критерії еколого-економічної безпеки, відповідно, повинні сигналізувати про влучення (їх або прогнозованих (очікуваних)) значень індикаторів еколого-економічної безпеки в зону загрози про їхній рух убік зони неприпустимості, що перешкоджає сталому розвитку.
Практичне використання критеріїв еколого-економічної безпеки базується на розрахунках і оцінках граничних точок, що розділяють названі зони Потрібно відзначити, що їхнє визначення являє собою складну задачу, що вимагає для свого рішення застосування широкого арсеналу засобів, - від економіко-математичних моделей до добору якісних аналогів, аналізу прецедентів і використання методів експертних оцінок. Складність рішення даної задачі тим більше зростає, що згадані граничні точки в принципі визначаються неоднозначне, оскільки їх значення залежать від суб'єкта безпеки, від того способу "нормального стану" господарської системи, яким він керується, від прийнятного для нього рівня безпеки, на який даний суб'єкт орієнтується Так, наприклад, якщо суб'єктом економічної безпеки виступає держава, всі владні структури, а предметом економічної безпеки - економіка наддержави, тобто такий стан народного господарства, при якому воно розвивається переважнонаправлено на досягнення військового домінування над переважаючим числом держав у світі, то одним із граничних показників для зони загрози виявиться зниження об'ємів виробництва військово-промислового комплексу. Якщо при тому ж суб'єкті безпеки її предметом буде виступати "економіка добробуту", тобто народне господарство, орієнтоване на забезпечення високого рівня і якості життя
Loading...

 
 

Цікаве