WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель - Реферат

Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель - Реферат

розпізнавальними точками, розміщеними за границею ділянки зйомки. Крім того, границі об'єкта, які співпадають з напрямком маршрутів аерофотозйомки, забезпечуються додатковими плановими розпізнавальнимиточками в зонах, що не мають перекриття, через 40-50 см, що відповідає при масштабі 1:2000 віддалі на місцевості 800-1000 м, якщо число маршрутів більше трьох.
Проект висотної прив'язки.
Висотна підготовка аерознімків підлягає у визначення висот планових топознаків або чітких контурів висотної позначки може виконуватися у варіантах суцільної або розрідженої підготовки у залежності від масштабу знімання, характеру участку зйомки та технічних характеристик аерофотоапарата. При розрідженні висотній підготовці аерознімків висотні розпізнаванні точки повинні розміщуватися попарно, по обидва боки від осі маршрута, в зонах поперечного перекриття аерознімків суміжних маршрутів. Віддалі між висотними розпізнавальними точками в напрямку маршрутів при зйомках з висотами січення рельєфу 0,5 і 1 м можуть бути 2-2,5 км. Таким чином, для забезпечення необхідної густоти висотних розпізнавальних точки сумістити з висотними і додатково в смугах поперечного перекриття, де віддаль між розпізнавальними точками 3,2-4,0 км, запроектувати по середині одну висотну розпізнавальну точку.
Границі зйомки повинні бути забезпечені більшою кількістю висотних розпізнавальних точок. Так, для граничних маршрутів при висотах січення рельєфу 0,5-1 м виконується суцільна висотна підготовка аерознімків тобто кожна стерео пара повинна бути забезпечена 4 висотними розпізнавальними точками, розміщеними в кутах стерео пази в зонах поперечного перекриття і 5-контральною розпізнавальною точкою (рис.2).
Рис.2
В даній курсовій роботі запроектована розріджена висотна основа робіт або граничних маршрутів суцільна підготовка. Всі запроектовані планові та висотні розпізнавальні точки наносять на карту червоним кольором, планові позначають кружочком діаметром 3 мм, а висотні суцільним кружочком діаметром 3 мм у додатку 2.
Планово-висотну прив'язку розпізнавальних точок визначають різними геодезичними методами у залежності від фізико-геодезичних умов місцевості.
В даному проекті передбачається планову прив'язку передбачається виконати методом теодолітних ходів, методом прямих і обернених засічок, а висотну методом технічного нівелювання.
Результати приведені у таблицях 14 і 15.
Характеристика мережі розпізнавальних точок у табл.14
Таблиця 14
Вид розпізнавальної точки Кількість, шт Підлягає маркування, шт Метод маркування, розміри маркувального знака
Планово-висотна 24 6 Метод викладки фігур, спец матеріалами, розміри 15 х 15 м
Висотна 16 4
Всього 40 10
Таблиця 15
Вид прив'язки Метод прив'язки Одиниця виміру Категорія складності Обсяг роботи
Планова Теодолітні ходи мікротріангуляції км
розп. точка ІІ
ІІ -
-
Висотна Технічне нівелювання км ІІІ 39
Примітка 1: кількість розпізнавальних точок, що підлягають маркуванню і метод маркування вибирають в залежності від фізико-географічних умов місцевості, а також наявних матеріально-технічних засобів.
При проектуванні можна передбачити необхідність маркування приблизно 25% від усієї кількості розпізнавальних точок. Метод маркування рекомендується вибрати з врахуванням ЕВ, ч.1., п.3.312-3.3.15 [3].
Примітка 2: при розрядженій висотній прив'язці аерознімків довжина ходів технічного нівелювання визначається за формулою:
де: С - ширина об'єкта в км (вздовж маршрутів аерофотозйомки);
Д - довжина об'єкта (перпендикулярно до маршрутів);
2,25 - віддаль в км між висотними ходами;
К - коефіцієнт злому висотних ходів (вибирається в залежності від фізико-географічних умов в межах 1,1-1,5).
При суцільній висотній прив'язці аерознімків, довжина ходів технічного нівелювання визначаються за такою формулою:
де N - кількість маршрутів аерозйомки.
Обсяг робіт по плановій прив'язці розпізнавальних точок визначаються безпосередньо з карти в залежності від методу прив'язки.
2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису.
2.1. Підрахунок обсягів робіт.
Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконується з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад, транспорту, приладів, складних сіткових і календарних графіків робіт. Встановлені обсяги робіт є вихідними даними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт виконують у відомості, її складають в натуральних і трудових показниках на основі даних таблиць, згідно з чинними нормативними документами: ЕНВ [3], ЕНВ-и-р-И [2] (польові роботи), а також СОУСН [7] (камеральні роботи).
Таблиця заповняється у такій послідовності: в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибираються роботи. Перелік робіт в технологічній послідовності подається в графі 2. В графі 3 вказується одиниця вимірювання, згідно з нормативними документами. Обсяг роботи встановлюється, згідно з технічними проектами і проставляється в графі 4. Категорія складності (графа 5) для кожного з процесів встановлюється за фізико-географічними умовами району робіт і згідно опису категорій складності в нормативному документі. Для двох варіантів проектування на одному і тому ж об'єкті категорія складності відповідних робіт повинна бути прийняти однаковою.
Норма часу на виконання одиниці роботи визначаються згідно з вказаним нормативним документом і записується в графу 6. Необхідно звернути увагу, що в різних нормативних документах норма часу дається в неоднакових одиницях (наприклад, в ЕВ і ЕНВиР-И) в годинах на одиницю роботи. В графу 6 заносяться норма часу в днях на одиницю роботи. Залежність між нормою часу в днях і нормою часу в годинах встановлена з тривалості робочої зміни в 7 годин [7].
Обсяг робіт в трудових показниках (графа 7) підраховується за формулою:
В графі 8 підраховується необхідна кількість бригадирів, з врахуванням запланованого середнього процента пере використання норм виробітку, який для польових робіт можна прийняти 130%, а для камеральних - 110%. Тоді планова кількість бригадо-місяців, необхідна, для виконання робіт і визначається за формулою:
2.2. Складання кошторису на комплекс топографічних робіт.
Кошторис - це документ, в якому представлені усі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об'єкті. Як базу для складання кошторисів на виконання топографо-геодезичних робіт використовують збірки цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва за 1982 р. Для переходу від цін 1982 р. по даний час застосовується коефіцієнти переходу, які встановлюються відповідними міністерствами на основі чинних постанов Верховної Ради та уряду України.
Назва робіт, їх характеристики і одиниці виміру із "Збірника цін" згідно з технологічною схемою робіт. Категорії складності встановлюються відповідно
Loading...

 
 

Цікаве