WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель - Реферат

Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель - Реферат

мереж може бути доведена до восьми пунктів на 1 км2.
Щільність геодезичної основи для знімання у масштабі 1:5000 територія поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше ніж до одного пункту на 7-10 км2, для знімань у масштабі 1:2000 до одного пункту на 2 км2. Розвитком зйомочних геодезичних мереж досягаються, густота, що забезпечується досконалим виконанням знімання. Виходячи з вище описаних положень, встановлено, що для одного об'єкта густота планової основи, необхідно довести до одного пункту на два квадратні кілометри. Виходячи з того, що площа одного об'єкта робіт складає 18,5 км2, тому потрібно створити планову основу, яка мала не менше 21 геодезичного пункту. У даному проекті проектується закласти пункт тріангуляції 4 класу, як вставку у трикутник 3 класу. Подальше згущення проектується провести прокладання полігонометрії 4 класу і 1 розряду. Згущення висотної мережі запроектовано нівелюванням ІV класу.
1.5.2. Проектування тріангуляції 4 класу.
Пункт державної мережі 4 класу визначається відносно пунктів вищих класів вставкою жорстких систем або окремих пунктів. Довжина сторін в мережах тріангуляціях 2-5 км. У всіх випадках відстань між пунктами не зв'язаними вимірюваними напрямками, що належать суміжним системам повинні бути у мережі 4 класу не менше 3 км. Вимірювання кутів 4 класу повинно використовуватися середньоквадратичною помилкою не більше 2//. Для основи топографічних зйомок становляться норми густоти пунктів державної геодезичної мережі при зйомці масштабу 1:2000 один пункт 5-15 км.
При проектуванні пунктів тріангуляції 4 класу потрібно керуватися:
1. В геодез.мережах повинна забезпечуватися належна жорсткість.
2. Враховувати топовимоги до геодезичної мережі у визначенні приблизної розміщуванності пунктів.
3. Повинна забезпечуватися взаємна видимість по лінії.
4. Передбачити можливість подальшого розвитку геодезичних мереж.
5. Назва пункту повинна співпадати назвою найбільшого населеного пункту.
6. Висоти кожного пункту геод. мережі 4 класу повинні бути визначені з полігонометичного та тригонометричного нівелювання.
7. На кожному пункті повинна встановлюватися по два орієнтирних пункти з підземними центрами на відстані від 500 до 1000 метрів.
На даному районі роботи я запроектував пункти тріангуляції 4 класу. пункт тріангуляції 4 класу Дубасово, цей пункт знаходиться на південному заході від Дуба сово на відстані 875 м на висоті 170 метрів.
1.5.3. Графічний розрахунок висоти знаків.
Між суміжними пунктами планово-геодезичної мережі, яка будується методом тріангуляції має бути взаємна видимість, якщо цього не вдається досягнути безпосередньо із землі на пункті будуть знаки у вигляді пірамід або сигналів.
Піраміді - це дерев'яна або металічна споруда на якій закріплюється візирний циліндр, що служить візирною ціллю для спостереження інших пунктів тріангуляції.
Сигнал - це дерев'яна або металічна споруда візирного циліндра, встановлюється столик для приладу. Висоти знаків повинні бути такими, щоб забезпечувалася видимість між пунктами при спостереженні і в той же час висота їх була оптимальна. Висоти визначають при проектуванні. Щоб правильно визначити ворситу зовнішніх знаків, які мають забезпечити видимість між двома пунктами тріангуляції, необхідно врахувати вплив таких факторів: кривизну землі і вертикальну рефракцію і висоту перешкоди.
Кривизна землі і рефракція вертикальна визначається за формулою:
Графічний розрахунок висоти знаку використовується та виконується на міліметровому папері. На горизонтальній осі в масштабі карти відкладають віддалі S1 і S2 від перешкоди до пунктів А і В.
1.5.4. Оцінка проекту тріангуляції.
Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, метою якої є: встановити якою точністю можна отримати основні параметри мережі, координати пунктів, довжини, дирекційні кути сторін, як відомо ці параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів, розмірів та конфігурації мережі. Оцінка проекту проводиться для того, щоб визначити чи запроектована мережа даних розмірів та конфігурації при дотриманні необхідної точності польових вимірів буде відповідати необхідним технічним умовам чи не буде.
В даному проекті затамовано геодезичну мережу згустини у вигляді вставки у трикутник вищого класу. По скільки вихідні дані тріангуляції 3 класу то мною запроектовано вставку пункту 4 класу. очікувана середньоквадратична помилка розраховується за формулою:
Отже висновок, що вставка задовольняє умову, тому, що вона не перевищує 0,07 м для тріангуляції 4 класу.
І під віссю підписують вершини та перешкоди. Горизонтальній осі присвоюють умовну позначку, яка повинна бути на 5-10 м меншою від підписаних під умовною лінією пунктів А, В, і с. На вертикальних лініях 1:1000 відкладають відмітки Нс, Нл, Нв.
Дотикаючись точки С лінією проводять лінію Аг і Вг із різних варіантів лінію провести так, щоб сума висот знаків була мінімальною. Запроектовані знаки наносять на міліметровий папір. На одному із пунктів А знак є, то висоту слід показати червоним кольором.
1.5.5. Згущення державної мережі до необхідної густоти пунктів.
Згущення геодезичної мережі в даному проекті виконано методом проектування полігонометричних ходів 4 класу та й розряду. Полігономатричні мережі у вигляді окремих ходів або систем з однією або багатьма вузловими точками, віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії 1 розряду повинні бути не менші 1,5 км при менших віддалях найбільші пункти паралельних ходів повинні бути зв'язані відповідним класом та розрядом. За конфігурації окремі ходи поділяються на видовжені, зігнуті та замкнуті. Для того, щоб вияснити, який хід вважається видовженим чи зігнутим необхідно провести замикаючі ходи.
Замикаюча ходу - це пряма, яка з'єднує початкову та кінцеву точку окремого ходу і його довжини. На території Мамаївського об'єкту я запроектував три полігонометричні ходи, два з яких 4 класу та один хід 1 розряду.
При проектуванні полігонометричних ходів 4 класу та й розряду дотримується у таблиці 1.
Ходи проектував на карті масштабу 1:50000 на місцевості найбільш сприятливій для кутових і лінійних вимірів тобто вздовж доріг, по долинах, річках або лісових пролісках. Запроектовані полігонометричні ходи з яких 2 ходи 4 класу і 1-н 1 розряду. При проектуванні намагаюся забезпечити довго тривалість збереження пунктів, створити найсприятливіші умови для вимірювання.
Таблиця 1
Показники 4 клас 1 розряд
Гранична довжина ходу в км:
окремого
між вихідною і вузловою точкою
між вузловими точками
14,0
9,0
7,0
7,0
5,0
4,0
Граничний периметр полігону км: 40 20
Довжина сторін ходу, км:
найбільша
найменша
середня
3,0
0,25
0,5
0,8
0,12
0,3
Кількість сторін у ході, не більше 15 15
Відносна помилка
Loading...

 
 

Цікаве