WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Технологія розробки потенційно родючих порід - Реферат

Технологія розробки потенційно родючих порід - Реферат

формулою:
Vnn=Voб-Vнn=0,00570(Rр+e)(0,15th1+0,16t2-3,76t+l,3h,-l,33)м3.
Об'єм потенційно родючих порід на площі робочого блоку роторного екскаватора визначають за формулою:
де L6 - довжина блоку роторного екскаватора, м.
Селективна відсипка потенційно родючих порід за цією схемою можлива за умови:
де h1 - висота верхнього підвиступу, м.
Схема 2 Відсилку порід у відвал проводять під час зворотнопоступального переміщення від валоутворювача (крок назад, два кроки вперед) (рис.3.10.).
Рис 3 10 Схема селективного укладання розкривних порід у відвал
під час зворотно-поступального переміщення відвалоутворювача
(за А К. Поліщуком, 1977) а положення на відвалі на початок розробки екскаваторного блоку; б те ж на кінець розробки екскаваторного блоку
Перед початком розробки нового блоку роторний екскаватор переміщується до забою на довжину блоку. В цей час відвалоутворювач відступає на один крок назад. Потенційно родючі породи укладаються у верхній частині передостаннього блоку відсипки. Після відсипки відвалу в даній точці стояння до проектної позначки відвалоутворювач рухається вперед на два кроки, і остання частина порід передового виступу укладається в нову західку.
Максимальний об'єм потенційно родючих порід, що відсипається з однієї точки стояння відвалоутворювача і забезпечує селективне укладання порід, визначають за формулою:
Якщо ?=33° hnn=2м, то:
Об'єм потенційно родючих порід, що укладаються на їм2 поверхні відвалу, дорівнюватиме:
Застосування цієї схеми можливе за умови, що:
де с1 - відстань від нижньої бровки підсипуваного підвиступу до відвалоутворювача, м:
с0 допустимо небезпечна відстань між відвалоутворювачем і відсипуваним відвалом, м;
hmax - можлива максимальна за контурними особливостями відвалоутворювача висота верхнього підвиступу, м.
Необхідну товщину шару потенційно родючих порід можна відсипати за умови:
Схема 3. За цією схемою на верхньому виступі укладають неродючі породи спереду за рухом відвалоутворювача, а потенційно родючі породи - ззаду відвалоутворювача (рис.3.11.).
Рис. 3.11. Селективна відсипка потенційно родючих порід у верхній ярус відвалу (заА.К. Поліщуком, 1977). 1 - відвалоутворювач; 2 - конвеєр; 3 - потенційно родючі породи.
Переміщення відвалоутворювача поєднується з переміщенням роторного екскаватора. Розробку блоку починають у положенні розвантаженої консолі відвалоутворювача "назад". У цьому положенні укладають потенційно родючі породи. Після відсипки верхнього підвиступу до проектної позначки розвантажувальна консоль розвертається у положення "вперед", і відбувається відсипка неродючих порід. Висота укладки останньої повинна бути такою, щоб між розвантажувальною консоллю і гребенями відвалу зберігалася максимально безпечна відстань с, тобто щоб дотримувалась умова:
При цьому максимальний об'єм неродючих порід, який можна розмісі йти на 1 м відвальної західки, повинен дорівнювати.
а максимальний об'єм потенційно родючих порід, який необхідно укласти на їм відвалу для виконання умов рекультивації, визначають за формулою:
де Анп - максимально допустима ширина відвальної західки по неродючих породах, м.
Технологія селективної укладки потенційно родючих порід на екскаваторних відвалах
Ця система використовується, коли річний об'єм виймання потенційно родючих порід забезпечує нормальну відсипку ярусу, тобто коли:
де Н0'- висота верхнього ярусу відвалу, м;
В і В0 - річний фронт робіт відповідно в забої і на відвалі, м;
Н1 - висота передового виступу, м;
L3 і L0 - довжина фронту робіт відповідно передового виступу і верхнього ярусу відвалу.
Якщо Н'пп<Н1 то висота передового виступу повинна дорівнювати товщині потенційно родючого шару.
Селективне укладання потенційно родючих порід може проводитись двома способами. У першому випадку верхній ярус відсипають без розподілу на підвиступи. При цьому висота ярусу зменшується і визначається за формулою:
де Н0'- висота верхнього ярусу відвалу, м.
Другий спосіб передбачає відсипку верхнього ярусу двома підвиступами за незмінної його висоти Дія прикладу нарис 3.12 і 3.13 показані схеми відсипки відвалів ярусної та на всю висоту.
За аналогічною технологією можна проводити селективну укладку потенційно родючих порід на бульдозерних відвалах
Рис 3.12 Схеми відсипки відвалів а поярусна відсипка, б відсипка на всю висоту
Рис 3.13 Схема формування раціональної поверхні екскаваторних відвалів Новокриворізького гірничобудувального комбінату (за А К Поліщуком, 1977)
1 - конус відвалу на момент відсипки,
2 - кінцевий конус відвалу, З потенційно родючі породи
Технологія створення кореневмісного горизонту на хвостосховищах
Враховуючи відносно рівну поверхню хвостосховищ, їх найчастіше рекультивують з метою подальшого використання у сільському господарстві В такому випадку основні вимоги до формування відновлюваної поверхні хвостосховищ зводиться до нанесення на відклади хвостів потенційно родючих порід товщиною 0,5 - 1м, покриття їх ґрунтовим шаром товщиною не менше 0,4м, вирівнювання безвідвального розпушення для поліпшення водно-повітряних властивостей порід технологічно ці роботи можна забезпечити як корисними видами транспорту (скреперами, автосамоскидами, екскаваторами, грейдер-екскаваторами), так гідромеханізацією.
Рекомендована література
1. Алтаєв Ш.А., Катков Ю.А., Жалгасов Н.Ж и др. Комплексное использование хвостов обогащения Джехдинской обоїатительной фабрики // Комплексное использование минерального сырья. - Алма-Ата, 1979.-№ 12. -С. 13-18.
2. Аксенов С.М., Капелькина Л.П. Рекультивация нарушенных земель в областях Северо-Запада РСФСР // Вопросы экологии и охраны природы. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. - Вып. 2. - С. 36-48.
3. Андерс В.В. Опыт рекультивации выработок фосфоритных месторождений // Земледелие - 1986. - № 6. - С. 14-16.
4. Афанасьева А.И., Савич А.И., Забелина Н.М. Из опыта работы по восстановлению нарушенных и загрязненных територий // Растительность и пром. загрязнения. - 1966. - Вып. 5. - С. 11-17.
5. Бабенко А.Б. Некоторые закономерности формирования комплекса почвенных микроартропод на отвалах открытых горных разработок // Зоологический журнал. - 1980.- № 59. - С. 43-54.
6. Бабенко А.Б. Восстановление населения почвенных микроортропод в ходе сельскохозяйственной рекультивации // Влияние деятельности человека на природные экосистемы. - М., 1980.-С. 177-189.
7. Байтулин И.О., Куприянов А.Н. Зарастание отвалов вскрыши Кар-пагандинского угольного бассейна и их фитомелиорация // РЖ: Земледелие, землепользование. - 1985. -С 12.
8. Байтулин И.О., Жеронкина Т.А. К вопросу рекультивации почв, нарушенных при добыче цветных металлов в Восточно-Казахстанской области //РЖ.Земледелие, землепользование, землеус тройство, агромелиорация, 1985. - № 10. - С. 12.
9. Баранник Д. А. Естественное зарастание угольных отвалов в Кубани (на примере Байдаковского карьера) // Охрана горн, ландшафтов Сибири.-Новосибирск,1973. - С. 52-58.
10. Баранник Л.П. Лесопосадки на послепромышленных землях в Кузбассе// Проблемы рекультивации земель в СССР. - Новосибирск:
Loading...

 
 

Цікаве