WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Проектно-вишукувальні роботи (пошукова робота) - Реферат

Проектно-вишукувальні роботи (пошукова робота) - Реферат

елементів на рекультивованій ділянці змінюється мало, а таке суміщення (з позначенням вмісту одного з компонентів значками) не веде до погіршення читання картограми.
Розробляючи картограми забезпеченості ґрунтів рухомими формами поживних елементів з метою рекомендацій щодо диференційованого використання рекультивованих ділянок під різні сільськогосподарські культури, необхідно керуватися таблицями 7,12,7,13.
Картограма гранулометричного складу розкривних порід складається у тих випадках, коли для рекультивації застосовувались породи з різним гранулометричним складом. На картограмі показують гранулометричний склад шарів грунту 0-30 см, 30-100 см і 100-200 см. Спосіб позначення гранулометричного складу грунтується на застосуванні буквених індексів (Г - глинистий гранулометричний склад, Т - важкосуглинковий, С - середньо суглинковий, Л - легкосуглинковий, Ч - супіщаний, ? - піщаний) і зводиться до буквеного шифрування профілю розкривних порід. Наприклад, шифр СЛЧ означає, що верхні ЗО см складені середнім суглинком, з ЗО до 100 см залягає легкий суглинок, а на другому метрі - супісок. За неоднорідності гранулометричного складу в межах фіксованих шарів (0-30 см, 30-100 см і 100-200 см) застосовуються дробні індекси, причому в чисельнику показують переважаючий у цьому шарі гранулометричний склад. Наприклад, С шифр Л - Г показує, що в шарі 0-30 см гранулометричний склад легкосуглинковий, в шарі 30-100 см переважає середній суглинок, а в шарі понад 100 см - глинистий. Однорідні за шифрами площі оконтурюються суцільними лініями. В легенді наводять усі виділені на ділянці варіанти гранулометричного складу із вказівкою площі кожного з них.
Картограма хімічної меліорації складається у випадку, коли ґрунтовий шар має підвищену кислотність (картограма вапнування) або лужність (картограма гіпсування ). На основі цих аналізів розраховують необхідні дози внесення вапна або гіпсу.
Таблиця 7 12 Забезпеченість розкривних порід рухомим фосфором залежно від вирощуваних культур
Таблиця 7.13. Забезпеченість розкривних порід рухомим калієм залежно від вирощуваних культур
Картограма засоленості розкривних порід складається за наявності засолення на площі понад 10 % рекультивованої ділянки. За результатами аналізів водної витяжки визначають ступінь, глибину і хімізм засолення. Згруповані за цими показниками породи оконтурюються на картограмі. За глибиною залягання солей породи поділяються на солончакові (0-30 см), солончакуваті (30-80 см) і глибоко солончакуваті (80-120 см).
За ступенем засолення виділяють породи слабо-, середньо-, сильно- і дуже сильнозасолені. Вміст названих градацій, залежно від хімізму засолення, наведено в табл. 7.14.
До виготовлених картограм додається пояснювальна записка, в якій описуються методи проведення обстежень, загальні відомості про гірничотехнічну рекультивацію ділянки, коротко характеризується клімат, умови ґрунтового зволоження на рекультивованій ділянці, описується рельєф та обов'язково відзначаються випадки просадки поверхні й утворення різних форм мікрорельєфу.
Крім того, описуються літологія, гранулометричний склад, наявність карбонатів, гіпсу, оглеєння, легкорозчинних солей, сульфідів та ін., наводиться опис профілів (колонок), штучних грунтів, характеризується гумусовий шар (товщина, вміст гумусу, складення, структура тощо).
Таблиця 7.14. Класифікація порід за вмістом токсичних солей
Наприкінці пояснювальної записки робляться висновки щодо можливого використання рекультивованої ділянки й описуються основні заходи щодо підвищення родючості розкривних порід.
Рекомендована література
1. Полищук А.К. и др. Техника и технология рекультивации на открытых разработках. М.: Недра, 1977. 214с.
2. Половицкий И.Я., Борщ Л.П., Бажов А.В. Интенсивность естественного зарастания рекультивированных земель в Крыму // Задачи землеустроительных органов в реализации Продовольственной программы СССР. - М., 1984. - С. 214-215.
3. Половицкий И.Я., Борщ Л.П. идр. Состав и свойства вскрышных пород, используемых для рекультивации земель в степном Крыму // Агрохимия и почвоведение. - 1987. Вып. 50. С. 47-53.
4. Поляков Н.И , Бойко А.Т., Шведский П.В. Рекультивация земель и охрана природы. - Минск: Ураджай, 1987. 176 с.
5. Попов В.А. Особенности восстановления земель, нарушенных провалами//Растения и пром. среда: Сб. научи, тр. Урал. гос. ун-та, 1984. С. 98-100.
6. Рекультивация нарушенных горнодобывающей промышленностью земель в США и ФРН (По материалам справочно-ииформационного фонда инст-та).- Р.Ж: Земледелие, агрохимия, мелиорация. -1970.
7. Реутский В.Ф., Шерстюков А.Д., Ткаченко А.П. и др. Гидроотвало-образование в выработанном пространстве карьера и рекультивация отработанных площадей. - Горный журнал. - 1969. - № 6.- С. 20-22.
8. Рибак В.К., ПечернаЛ.П.,ХоменкоМ.М. Залежність урожаю траво сумішки від рівня мінерального удобрення // Вісник с.-г. науки. - 1984. -№ 3.- С. 48-50.
9. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт і послуг.-К.: Держкомзем, 2001.-110с.
10. Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічна безпека та раціональне природокористування в межах гірничопромислових І нафтогазових комплексів. - Івано-Франківськ, 2001.- 528 с.
11. Русин В.В. О составлении проектов рекультивации земель. - Сб. тр. Харьковского СХИ им. В.В. Докучаева. - 1983. -С. 44-49.
12. Русский И.И. Технология работ по рекультивации на карьерах. М., 1979.
13. Свиридова И.К., Удодова Е.Ф. и др. Влияние биологической рекультивации на восстановление запасов гумуса в отвально-техногенных ландшафтахКурской магнитной аномалии // Генезис и регулирование плодородия почв. - 1984. - С. 102-105.
14. Сеги И., Циглина В.И. др. Проблемы рекультивации земель // Междунар. журнал. - 1983. - № 2. - С. 34-49.
15. Семенов А.П. Прогнозная оценка нарушений и рекультивация земель на карьерах Украины // Металлургия и горнорудная промышленность. - 1982. - № 3. - С. 50-52.
16. Семин Л.С., Оберняк И.Н. Некоторые организационно-экономические вопросы рекультивации земель // Задачи землеустроительных органов в реализации Продовольственной программы СССР. -М., 1984.-С. 227-228.
17. Середа Г.Л., Лесников Г.В. Опыт рекультивации земель, нарушенных при добыче марганцевой руды открытым способом на Орджоникидзевском горнообогатительном комбинате МЧС УССР // Рекультивация земель, нарушенных при добыче полезных ископаемых. -М.: АН СССР, 1977.-С. 125-130.
18. Симкин Б.А., Невский В.Л. Крупные угольные карьеры мира с высокой производительностью труда // Итоги науки и техники. Разработка месторождений твердых полезных ископаемых.- М.: ВИНИТИ, 1984. -Т. 29. Открытые разработки. - С. 3-45.
19. Скрябин Н.З. Исследования по биологической рекультивации нарушенных техникой тундр на Енисейском Крайнем Севере // Техногенные ландшафты Севера и рекультивация. - Новосибирск: Наука, 1979.-С. 51-82.
20. Смеловский В.Е., Потапович И., Кобизьская Л.Г. Рационально использовать площади торфяных выработок // Земледелие. - 1986. - № П.-С. 13-14.
21. Сокольников Ю.В. Изменение агрохимических и биологических свойств вскрышных пород при возделывании многолетних трав // Научи, тр. Воронеж, с-х. инст-та. - 1977. -Т. 13. - Вып. 2. С. 24-28.
Loading...

 
 

Цікаве