WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Порушення землі як об'єкт рекультивації - Реферат

Порушення землі як об'єкт рекультивації - Реферат

відсипки, товщини і фізико-хімічних властивостей розкривних порід. Наприклад, платоподібні внутрішні та зовнішні відвали, які відсипані транспортними засобами і мають висоту в межах 5-30 м можна використовувати під ріллю, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження і задерніння для природоохоронного призначення, а в деяких випадках - під зони відпочинку та спорту.
Гребенеподібні відвали, що відсипаються безтранспортною системою з використанням драглайнів або консольних відвалоутворювачів висотою 30-50 м, і - можна використовувати під сінокоси, багаторічні насадження і задерніння для природоохоронного призначення.
Порушення земель у процесі відкритих розробок родовищ корисних копалин
Відкритий спосіб розробки корисних копалин вважається прогресивним, оскільки забезпечує високу продуктивність гірничо-видобувних механізмів. Проте у випадку відкритихрозробок використовується значна територія, на якій розташовуються кар'єри, відвали, залізничні й автомобільні дороги та різноманітні промислові споруди. Так, площа кар'єру будівельних матеріалів становить 30-250 га, кар'єру марганцевої руди або вугілля - 1000-2000 га, залізорудного кар'єру - 150-500 га. Глибина рудних кар'єрів зараз сягає 250 м, а може сягати до 1000 м та більше. Висота відвалів розкривних порід нині не перевищує 50 м і, напевно не буде вищою, бо це може призвести до значного вилучення площ під відвали. Так, розрахунки свідчать, що за глибини відкритих розробок 500-1000 м площа відвалу буде перевищувати площу кар'єру у 4 -7 разів.
Отже, порушення земель через видобуток корисних копалин значні як за площею, так і за глибиною. Крім того, відвали, як правило, складені хаотично, в них перемішані суглинки, глини, сланці та інші породи. Вони утворюють пересічний рельєф, який складається із високих насипів (відвалів) і глибоких западин (кар'єрних виїмок). При цьому на поверхню виносяться малопродуктивні або безплідні гірські породи. Прикладом цього може бути Кривбас, де щорічно переміщується у відвали 62 млн. м3 покрівлі та 48 млн. м3 відходів збагачувального виробництва. За період експлуатації родовищ під об'єкти гірничих підприємств від сільськогосподарських підприємств басейну вилучено 23 тис. га земель, з яких 21 тис. га порушено.
Або візьмімо Нікопольський марганцевий басейн, який розташований поблизу міст Орджонікідзе, Нікополя, Марганця і Запоріжжя, загальна площа якого перевищує 47 тис. га, а під розробками зайнято понад 16 тис. га. Переважна більшість (до 98%) вилучених земель - родючі чорноземи, на яких колись вирощували високі врожаї сільськогосподарських культур, а нині нагадують місячну поверхню.
Подібна ситуація спостерігається й у випадку розробки бурого вугілля, під яку в Україні вилучено понад 16 тис. га земель з чорноземними грунтами, які містять 5,5-6,0% гумусу з товщиною гумусового горизонту до 100 см.
Класифікація порушених земель
В основу класифікації порушених земель покладено площу порушень, їх глибина, вид наступного освоєння земель та агробіологічна оцінка порід на поверхні відповідного об'єкта. У разі оцінки порушень приймається одиничний показник - бал. До одного балу прирівнюється порушення 1 класу на площі, що дорівнює 1 га і складається з родючого грунту або потенційно родючих розкривних порід, найбільш придатних для біологічної рекультивації. Кожний наступний клас порушень приймається за 1 бал вище (табл. 2.2.).
У більшості випадків ступінь порушення ділянки визначають за формулою:
, бали
де К - клас порушень і-ї ділянки, балів;
?і - група поверхні шару і-ї ділянки, балів;
Sш - площа порушень і-ї ділянки, га.
Питома порушеність ділянки (глибина або висота порушень) - це ступінь порушення у балах, що припадає на 1га порушень. Вона визначається за формулою:
бали/га
Класифікація порушень земної поверхні (за А.К. Поліщуком, 1977)
Примітка: цифрами в дужках позначена група поверхневого шару.
Тоді ступінь порушеності території (декількох ділянок):
а середньозважена питома порушеність території:
Для прикладу, в табл. 2.3. наведено дані, що характеризують порушення земель, зайнятих гірничо-збагачувальними комбінатами Кривбасу та Орджонікідзівського збагачувального комбінату.
Таблиця 2.3.
З табл. 2.З. видно, що із приведених гірничо-збагачувальних комбінатів найменшим порушенням території характеризується Орджонікідзівський, а отже, його порушені землі рекультивувати простіше і дешевше.
Рекомендована література
1. Сокольников Ю.В. Изменение агрохимических и биологических свойств вскрышных пород при возделывании многолетних трав // Научи, тр. Воронеж, с-х. инст-та. - 1977. -Т. 13. - Вып. 2. С. 24-28.
2. Стифеев А.И. Опыт рекультивации земель на Щигровском фосфоритном руднике // Научи, тр. Воронеж, с-х. инст-та. - 1972.- Т. 8.- Вып. 4.-С. 5-18.
3. Ступаков В.П., Печенюк В.И., Кващук Е.В. Опыт рекультивации земель в Приднестровье // Земледелие. - 1986. № 3. С. 321-333.
4. Савич А.И. Некоторые вопросы мелиорации сульфосодержащих пород на отвалах Подмосковного буроугольного бассейна для биологической рекультивации // Рекультивация промышленных пустошей. - М., 1972.-С. 43-54.
5. Старовойда В.П., Дзюба П.П. Охорона земель при будівництві і експлуатації доріг. - К.: Урожай, 1987.- 136 с.
6. Ступаков В.П. и др. Опыт рекультивации земель // Автомобильные дороги. - 1981. - № 6. - С. 18-19.
7. Тимофеев Н.И. Восстановление выработанного пространства на сланцевых разрезах // Добыча угля открытым способом. - 1968. - №11-12.- С. 23-24.
8. Тарабрин В.П., Чернишова Л.В., Пельтихина Р.И. Использование зеленых насаждений для оптимизации среды в зоне загрязнения предприятий черной металлургии // Растения и пром. среда: Сб научи, тр. Урал, гос. ун-та. - Свердловск, 1984.-С. 101-106.
9. 188. Тарчевский В.В., Чибрик Т.С. Естественная растительность отвалов при открытой добыче каменного угля в Кузбассе // Растения и пром. среда.- Сб.И.- Свердловск, 1970.- С. 65-77.
10. Таужнянская З.А. Стабилизация и рекультивация хвостохранилищ за рубежом. -- Цветная металлургия, 1975. - № П.-С. 19-21.
Loading...

 
 

Цікаве