WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості вирощування сільськогосподарських культур на рекультивованих землях - Реферат

Особливості вирощування сільськогосподарських культур на рекультивованих землях - Реферат


Реферат на тему:
Особливості вирощування сільськогосподарських культур на рекультивованих землях
Багаторічні трави
Із багаторічних трав на рекультивованих землях найчастіше вирощують конюшину лучну, буркун, люцерну та ін.
Конюшину лучну вирощують на відпрацьованих відвалах з перших років їх сільськогосподарського використання, виходячи з тих міркувань, що вона має добре розвинутий стрижневий корінь, який глибоко проникає у грунт й утворює багато розгалужень. На його коренях багато бульбочок різного розміру і форми, де містяться бактерії, які засвоюють азот із повітря. Так, за даними Д.М Прянишникова, конюшина лучна здатна засвоювати зарік 60... 100 кг/га азоту.
Завдяки добре розгалуженій кореневій системі конюшина підтримує біологічну рівновагу і зовнішній фізичний стан грунту. Вона переносить підвищене ущільнення та злитість ґрунту, що дуже важливо для вирощування її на рекультивованих землях.
Наші дослідження показують, що продуктивність конюшини лучної значною мірою обумовлена місцем її вирощування і рівнем агротехніки. Наприклад, у результаті польових дослідів, проведених на відвалі, складеному валовим безсистемним способом, встановлено, що у перший після експлуатаційний рік урожай зеленої маси конюшини за два покоси коливався в межах 102-188 ц/га, а на другий рік досяг 224-320 ц/га.
Характерно, що у досліді прослідковувалась така закономірність: найвищий урожай зеленої маси конюшини забезпечено при внесенні перед її сівбою органічно-мінеральних добрив - гній 80 т/га і мінеральних добрив у нормі N150P120K150. Органічні добр ива через низьку біологічну активність розкривних порід використовуються не повністю. Водночас мінеральні добрива, внесені у вказаних нормах, напевно, на цьому етапі рекультивації виявились занадто високими, що призвело до збільшення концентрації ґрунтового розчину і в результаті до пригнічення росту й розвитку конюшини.
Буркун білий - дворічна бобова рослина, яка здатна давати високі врожаї зеленої маси і сіна. До речі, він добре росте і дає нормальний урожай за концентрації хлорсульфідних солей до 0,5-0,6%, а також добре пристосовується до різноманітних грунтово-кліматичних та екологічних умов.
Під час вирощування буркуну білого на відвалах третинних глин і внесення мінеральних добрив у нормі N120P150K160 забезпечено урожай зеленої маси 379 ц/га. Як і конюшина, буркун білий забезпечує найвищий урожай на другому році життя.
У степовій зоні України великої уваги заслуговує вирощування на рекультивованих землях люцерни синьогібридної та еспарцету піщаного. Так, за даними М.О. Бекаревича та ін. (1974), у випадку вирощуванняя люцерни на червоно-бурих глинах із внесенням 12,5 т/га гною та мінеральних добрив у дозі N40P40K40 за умови трьохрічного використання урожай сіна становив 40 ц/га; на сіро-зелених глинах - 53 ц/га.
У випадку вирощування еспарцету піщаного на червоно-бурих глинах за умови внесення 12,5 т/га гною І мінеральних добрив у нормі N40P40K40 урожай сіна становив 30,5 ц/га, а на сіро-зелених глинах - 24,9 ц/га.
Однорічні трави
Серед однорічних трав у польовому травосіянні, а в останні роки і на рекультивованих землях найбільше поширена вико-вівсяна суміш. Це пов'язано з тим, що овес - культура маловибаглива до тепла, добре переносить перезволоження грунту. Кореневі виділення вівса володіють доброю розчинністю порівняно з іншими злаковими культурами. Овес цінний і тим. що він е одним з індикаторів різних несприятливих умов середовища, не пов'язаних з родючістю ґрунту.
Другою перевагою вико-вівсяної суміші є те, що вика яра - одна з кращих бобових трав, яка здатна фіксувати азот із атмосфери і збагачувати ним верхні шари грунту після мінералізації рослинних решток.
Вика - холодостійка, вологолюбна рослина, яка має короткий вегетаційний період (від 75 до 1 ЗО днів). Насіння вики проростає за температури 2...3°С, а сходи добре переносять приморозки до -5...7°С. Для вики ярої придатні усі грунти, крім заболочених, кам'янистих і сильнокислих.
На підставі польових дослідів доведено, що у випадку обгрунтованого застосування органічних і мінеральних добрив можна одержати високі врожаї зеленої маси вики. Так, у разі вирощування її на гідровідвалі, складеному із лесовидних суглинків і супісків, за умови внесення 30 т/га гною і мінеральних добрив у дозі N60P75K80,5 урожай зеленої маси вико-вівсяної суміші становив 226ц/га, в той час як на неудобреному контролі - 80,5 ц/га.
Відносно добре адаптується на рекультивованих суглинках і горохово-вівсяна суміш. Так, у разі внесення мінеральних добрив у дозі N120P250K300 урожай зеленої маси становив 370 ц/га, 148 ц/га - на неудобреному контролі.
Озимі та ярі зернові
Зернові культури у структурі посівних площ України становлять у середньому 50 %. Якраз це і зацікавило багатьох дослідників у разі визначення, які з них найдоцільніше вирощувати на рекультивованих землях. В окремих зонах України досліджено з озимих зернових - пшеницю і жито, а з ярих - пшеницю, ячмінь, гречку і просо.
Вибір озимої пшениці пов'язаний з тим, що вона вважається основною продовольчою культурою і за своїми фізіолого-біологічними властивостями повністю підходить для вирощування на рекультивованих землях. Наші дослідження, які проведені на відпрацьованому відвалі лесовидних суглинків, показали, що за загальноприйнятою технологією найвищий урожай зерна озимої пшениці (33,2 ц/га) одержано у випадку внесення мінеральних добрив у дозі N120P150K165, в той час як на неудобреному контролі - лише 4,7 ц/га.
Заданими М.О. Бекаревича (1979), у разі нанесення чорнозему товщиною 50 і 70 см на суміш глин, сіро-зелені глини і лес, урожай зерна озимої пшениці сорту Безоста 1 відповідно становив 39,8 і 46,7 ц/га, 45,7 і 61,7 та 48,1 і 56,3ц/га. На удобреному фоні, рекомендованому під озиму пшеницю для степової зони, урожай зерна на цих же варіантах відповідно становив 49,7 і 58,2 ц/га, 53,4 і 61,5 та 57,4 і 64,8 ц/га.
Продуктивність озимого жита значною мірою залежить від товщини наносного шару на відвали та доз добрив. Так, доведено, що на відпрацьованому відвалі Подорожненського рудника Роздільського ВО "Сірка", складеному із третинних глин і покритих 60 см шаром лесовидних суглинків, найвищий урожай зерна жита (24,6 ц/га) одержано в разі внесення мінеральних добрив у дозі N30P60K75, в той час як на неудобреному контролі - 14,7 ц/га.
Ярий ячмінь, як і озиму пшеницю й жито, переважно використовують як продовольчу і кормову культуру. Деякі його види використовують у пивоварній та спиртовій промисловості. Ячмінь -маловибаглива культура до тепла. Насіння його проростає за температури 1-2°. Молоді сходи ячменю можуть переносити весняні приморозки до - 5...7°С. Одночасно ячмінь не переносить перезволоження. Як показали наші дослідження, продуктивність ярого ячменю дещо нижча, ніж інших ярих та озимих зернових. Так, у випадку вирощування його на відпрацьованому гідровідвалі, складеному із четвертинних порід (суглинків і супісків),найвищий урожай зерна (18,0 ц/га) одержано за умови внесення мінеральних добрив у дозі N60P120K150, а на неудобреному контролі - лише 1,5 ц/га.
За даними М.О. Бекаревича (1974), у разі нанесення 60 см чорнозему на суміш глин, сіро-зелені глини і лес урожай зерна ярого ячменю сорту Південний відповідно становив 21,8; 27,8 та 32,6 ц/га, а вівса сорту Артемівський 107 - 23,0; 25,3 і 27,9 ц/га.
Гречка - одна з найважливіших круп'яних культур, яка
Loading...

 
 

Цікаве