WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Лісова рекультивація земель - Реферат

Лісова рекультивація земель - Реферат

збільшенням ступеня тіневитривалості розміщуються в такому порядку: акація біла, тамарина, дуб пухнастий, модрина, береза повисла, сосна звичайна, тополя сіра, осика, горіх волоський, ясен звичайний, дуб звичайний (ранній), вільха чорна, дуб звичайний (пізній), береза пухнаста, клен гостролистий, польовий, татарський, явір, дуб північний, черешня, горобина, груша лісова, яблуня лісова, в'яз, липа, вільха, сіра ліщина, бруслина, гордовина, бузина червона і чорна, глід.
Реагування лісоутворюючих порід на тепло характеризується по-перше, тим, що активна життєдіяльність рослин відбувається лише в умовах достатніх температур, коли основний субстрат життєдіяльності - вода - перебуває у рідкому стані, по-друге, тим, що порівняно однакова інтенсивність цих процесів у різних порід спостерігається за різних температур. Крім того, значення максимальних і мінімальних температур, в межах яких деревні організми можуть зберігати життєдіяльність, у різних порід різні. На основі порівняльної оцінки цих особливостей лісоутворюючі породи поділено на такі групи:
" теплолюбні породи: айлант, дуб пухнастий, акація біла, гледичія;
" середньотепловибагливі: дуб звичайний, граб, клен, в'яз, ясен звичайний, бук лісовий, липа, вільха чорна;
" маловибагливі до тепла: осика, вільха сіра, ялина європейська, сосна звичайна, модрина.
Методи створення лісових культур на рекультивованих землях
Основними методами створення лісових культур на рекультивованих землях є сівба і садіння. У практиці лісового господарства найбільшого поширення набуло садіння. Садівний матеріал - сіянці та саджанці - залежно від вирощування, може мати відкриту або закриту кореневу систему. Садівний матеріал з відкритою кореневою системою вирощують звичайним способом. Сіянці та саджанці із закритою кореневою системою вирощують у горщиках, контейнерах, брикетах. Корені рослин до і під час садіння містяться у незруйнованій грудці землі або субстраті.
Сіянці та саджанці більш стійкі до умов навколишнього середовища порівняно зі сходами, які з'являються з насіння. Культури, створені садінням, менше терплять від конкуренції трав'янистої рослинності і вимагають меншої кількості агротехнічних доглядів.
Посіви часто пошкоджуються птахами, гризунами, іншими дикими тваринами. Водночас лісові культури, створені насінням, довговічніші. Коренева система дерев глибше проникає у грунт. коріння не пошкоджується під час пересаджування. Процес сівби технологічно простий і менш трудомісткий порівняно із садінням. Для садіння переважно використовують сіянці 1-3-річного віку. Вони повинні бути добре розвинутими, висотою 10-60см, довжиною кореневої системи 10-30 см. Державними стандартами передбачено також товщину сіянця біля кореневої шийки (див. табл. 6.6.).
У деяких випадках доцільно створювати культури садіння. Вони поділяються на два сорти: 1-й і 2-й. Довжина кореневої системи саджанців повинна становити не менше 20 см для шпилькових порід і не менше 25 см - для листяних.
Садівний матеріал, завезений на рекультивовані ділянки, негайно загортають землею, запобігаючи тим самим навіть незначному висиханню коренів. Сіянці загортають у рівчаки на глибину, що становить 1/4 їх висоти, саджанці - 20-30 % висоти їх надземної частини.
Найкраща пора для садіння - рання весна. У цей період спостерігається найінтенсивніше коренеутворення рослин. Корені починають рости раніше, ніж надземна частина рослин, і продовжують рости упродовж весни і на початку літа. В серпні, вересні, а іноді, в разі висихання грунту, - ще й у липні спостерігається повне припинення росту. Пізно восени корені знову починають рости, однак інтенсивність росту значно нижча, ніж на весні.
Весняне садіння слід починати якомога раніше, до початку весняної вегетації рослин у період, коли верхні шари розкривних порід мають достатню кількість вологи. Запізнення із садінням неодмінно призводить до загибелі частини рослин і зниження інтенсивності росту рослин, що прийнялись.
Восени садівний матеріал висаджують за умови достатнього зволоження розкривних порід, сприятливого температурного режиму. Строки осіннього садіння тривають до листопада, що відповідає початку другого періоду росту рослин.
Рекомендована література
1. МоторинаЛ.В., Байцев Г.А., Ижевская Т.Н., Савич А.И., Чеклина В.Н. Рекомендации и методические указания к с.-х. илесохозяйственному восстановлению отвалов Подмосковного бассейна. - М., 1969. 51 С.
2. Моторика Л.В. Проблемы биологического этапа восстановления земель, поврежденных промышленностью // Биогеография и народное хозяйство. - М.: Мысль, 1970. -С. 160-170.
3. Моторина Л.В. Естественное зарастание отвалов открытых разработок // Охрана природы на Урале. Свердловск, 1970. - Вып. 7. -С. 118-122.
4. Моторина Л.В. О теоретических основах рекультивации земель // Научные основы охраны природы. - М., 1975. - Вып. 3. - С. 193-204.
5. Моторина Л.В. Опыт рекультивации нарушенных промышленностью ландшафтов в СССР и зарубежных странах. - М., 1975.- С. 1-83.
6. Моторина Л.В., Овчинников В.А. Промышленность и рекультивация земель. - М.: Мысль, 1975. - 240 с.
7. МоторинаЛ.В., Васильева Н.П., Ижевская Т.Н. и др. Ландшафтно-экологические аспекты рекультивации // Рекультивация ландшафтов, нарушенных промышленной деятельностью. - Тезисы докл. VI междунар. симпозиума. - М., - С. 6-12.
8. Моторина Л.В. Роль комплексных экологических исследований в рекультивации земель // Растения и пром. среда: Сб. научи, трудов Урал ун-та.- Свердловск, 1984. - С. 5-13.
9. Найфельд Л.Р., Тарасов Н.А. Освоение неудобных земель под городскую застройку. - М.: Изд-во литературы по строительству, 1968.-224с.
10. Накаряков А.В., Суворов В.И., Назаренко В.В. и др. Биологическая рекультивация площадей выработанных торфяников на Среднем Урале // Вопросы регуляции устойчивости, роста и развития растений: Межвузовский сборник научных тр. - Пермь: Пермский госуд. ун-т, 1981.-С. 96-112.
Loading...

 
 

Цікаве