WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Лісова рекультивація земель - Реферат

Лісова рекультивація земель - Реферат

чорна, калина.
Гігрофіти Верба, вільха чорна, черемха, ясен звичайний (болотний люпин), обліпиха.
За реагуванням на кислотність деревні породи поділяються на три групи:
1-ша група - породи, що добре ростуть на кислих грунтах з рН 4,5-5,0: ялина звичайна, береза повисла, осика:
2-га група -- породи, які краще ростуть на лужних грунтах з рН понад 7,0: модрина сибірська, сосна звичайна, сосна піцундська, глід, скумпія;
3-тя група - породи, які не мають чітко вираженої реакції на кислотність ґрунту: акація біла, берест, гледичія, дуб звичайний, лох, горіх волоський, тополя пірамідальна, бирючина, бузина, шовковиця та ін.
Значні труднощі виникають під час рекультивації відвалів складених із розкривних порід, засолених хлоридами і сульфатами. За характером реакції порід на наявність хлору у розкривних породах виділяють шість груп (див. табл. 6.3).
Розподіл деревних порід за групами їх солевитривалості (за Є.С. Мігуновою)
Ступіньсолевитривалості Вміст хлору в ґрунті, % Породи дерев
допустимий токсичний
Дуже слабо -солевитривалі 0,005 0,01 Горіх волоський, модрина сибірська, верба біла.
Слабо -солевитривалі 0,01 0,02 Ясен звичайний, сосна кримська, ялівець (віргінський, козячий), осика, тополя чорна, клен ясенелистий, бруслина бородавчаста, шипшина, скумпія та ін.
Солевитривалі 0,03 0,06 Дуб звичайний (ранній), клен польовий, клен татарський, берест, береза повисла, акація біла, гледичія, айлант, софора японська, ясен пухнастий
Найбільш солевитривалі 0,04 0,07 Лох вузьколистий, в'яз дрібнолистий, ясен зелений, смородина золотиста, свидина червона.
Солестійкі 0,05 0,07 Тамарина, селітрянка, поташник, солоколосник та ін.
У випадку проведення лісової рекультивації треба передбачити її екологічну роль. Адже дерева мають здатність протистояти отруйним забрудненням атмосфери і збільшувати її киснем. Так підраховано, що щорічні лісові насадження планети поглинають понад 850 млн. т вуглецю, понад 100млн. т водню і майже 3 млн. т азоту. При цьому в повітря надходить близько 2,5млрд, т кисню. Доведено, що чотири дорослих дерева поглинають за вегетаційний період 1,5 кг вуглекислого газу і віддають атмосфері 1,1кг кисню. Цієї кількості кисню достатньо для дихання чистим повітрям однієї людини протягом доби. Загалом 1га лісу здатний очистити за вегетаційний період 18 млн.м3 повітря. Ялинові ліси можуть затримати кронами до 32 т/га пилу, соснові - 36. діброви - 54, бучини - до 68 т/га. Це свідчить про те, що різним деревним породам властива різна потенційна можливість акумулювати і нейтралізувати пил атмосфери (див. табл. 6.4).
Таблиця 6.4.
Здатність деревних порід затримувати пил (за М.І. Колітним, 1994)
Порода дерев Площа поверхні листя одного до рослого дерева, м2 Маса пилу, що затримує їм листя, мг Маса пилу, який поглинається дорослим деревом за вегетаційний період, кг
Акація біла 8 1209 4,23
Аймант високий 202 1410 24,18
В'яз перистогілястий 66 4062 . 18,19
Верба плакуча 157 8113 37,92
Гледичія триколючкова 140 5130 17,69
Горіх волоський 164 1444 19,03
Гіркокаштан 78 1216 16,31
Клен польовий 171 3551 19,90
Тополя канадська 267 1022 34,12
Ясен зелений 195 1845 29,62
Ясен звичайний 124 1076 27,17
Неоднаковою є стійкість деревних порід до наявності в атмосфері токсичних речовин і газів. Менш витривалими є шпилькові породи, насамперед тому, що їх асиміляційний апарат, тобто хвоя, функціонує у звичайних умовах З - 5 років. Природно, за цей час за наявності в повітрі шкідливих речовин вони поступово накопичуються у тканинах асиміляційного апарату, досягають критичного рівня і зумовлюють передчасне відмирання шпильок. Листяні породи щорічно скидають листя і дещо полегшують свій стан, якоюсь мірою уникаючи за рахунок цього швидкого отруєння.
Здатність деревних порід витримувати певну забрудненість повітря шкідливими речовинами називають газостійкістю рослин.
Газостійкість деревних порід залежить від декількох чинників і внутрішньо-біологічних особливостей виду, комплексу грунтово-кліматичних умов, температури та вологості повітря, віку рослин, пори року. Впливу шкідливих речовин повітря зазнають насамперед молоді рослини, їх листя і пагони. В оптимальних грунтово-кліматичних умовах газостійкість завжди вища. З підвищенням температури повітря газостійкість рослин знижується. З підвищенням вологості повітря газостійкість також зменшується, оскільки частина газів розчиняється у краплинах води, що сприяє потраплянню на листкову поверхню більшої кількості шкідливих речовин.
Найбільш токсичними речовинами та сполуками для деревних рослин і чагарників вважається сірчаний фтор, фтористий водень, хлориди,двоокис азоту.
За газостійкістю деревні породи поділяються на чотири групи (табл. 6.5).
Таблиця 6. 5
Розподіл деревних порід за їх газостійкістю (за М.І. Калініним, 1994)
Ступінь газостійкості порід Деревні породи та кущі
Стійкі Лох вузьколистий, дуб звичайний (ранній), тополя канадська, верба, яблуня, скумпія, обліпиха, ялівець та ін
Порівняно стійкі Ясен зелений, аймант, софора японська, акація біла, гледичія, бузок звичайний, вишня магалебська, тополя біла, жимолость татарська, смородина золотиста, клен польовий, тамарика, акація жовта та Ін.
Слабо стійкі Тополя пірамідальна, тополя чорна, в'яз, ясен пухнастий, клен ясенелистий, сосна звичайна, свидина, амфора японська, клен татарський
Нестійкі Ясен звичайний, клен-явір, клен гостролистий, липа дрібнолиста, каталька, гіркокаштан, ліщина, ялина європейська, береза плакуча, модрина європейська.
Тіневитривалість тією чи іншою мірою виявляється в усіх деревних порід. Однак потреба у сонячному світлі як джерелі енергії притаманна всім зеленим рослинам, зокрема деревним породам. Залежно від конкретних едафічних умов, потреба у сонячному світлі кожної деревної породи зменшується.
Основні лісоутворюючі породи за ступенем тіневитривалості або за ступенем світлолюбності і
Loading...

 
 

Цікаве