WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Екологічні наслідки гірничих робіт - Реферат

Екологічні наслідки гірничих робіт - Реферат

підтоплення, вони завчасно гинуть.
Під впливом гірничих робіт змінюється водний режим грунту. Переважно він залежить від кількості атмосферних опадів, температури повітря, фізико-механічних властивостей грунту і підґрунтя, гідрологічних умов ділянки. Тому під час формування відвалів і їх рекультивації треба враховувати чинники, що впливають на водний режим грунту.
Економічна оцінка збитків від техногенних порушень під час видобутку корисних копалин
У процесі відкритих розробок корисних копалин значно порушується земна поверхня. Тому, вирішуючи питання, пов'язані з рекультивацією цих порушених земель, гірничо видобувне підприємство і сільськогосподарські організації, на території яких здійснюється розробка родовищ, повинні знати про ймовірні збитки при цьому. Звичайно, вони можуть визначатися багатьма показниками. Наприклад, величина збитків від порушення земель залежить від їх продуктивності та способу відшкодування витрат: на рекультивацію земель, освоєння нових земель, підвищення урожайності на залишених землях.
Для економічної оцінки збитків від вилучення родючих земель під розробку корисних копалин можна використати методики, запропоновані В.М. Мосинцем (1981), P.M. Панасом (1989).
Згідно з цими методиками враховуються такі показники: продуктивність порушених і компенсуючих земель; капітальні та експлуатаційні затрати на виробництво сільськогосподарської продукції; засоби, вилучені в результаті припинення використання земельного відводу; умови, порядок і технологія розробки родовища, а також рекультивація порушених земель.
При цьому додаткові капітальні вклади, за рахунок яких можна перекрити народногосподарські збитки від вилучення земель, прирівнюються до затрат на виробництво сільськогосподарської продукції на компенсуючих землях, і їх обчислюють за такою формулою:
де С1 - експлуатаційні затрати на одержання врожаю, грн/ц;
В - середньорічна урожайність сільськогосподарських культур на компенсуючих землях, ц/га;
Е-нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, рівний 0,12;
К - капітальні вкладення на вирощування сільськогосподарської культури на компенсуючій ділянці, грн/га.
Методика оцінки ефективності перекриття затрат для кожного способу буває різною. Наприклад, у випадку освоєння земель взамін порушених пропонується така схема:
Диференціальну ренту Р0 з 1 га площі вилучення S4 можна обчислити за формулою:
де В0 - урожайність, ц/га;
С0 - експлуатаційні затрати для одержання врожаю на площі S4 грн/га;
С3 - затрати на виробництво 1 ц продукції на найгірших землях, грн/ц.
Диференціальна рента Р4 з площі нових освоєних земель, що компенсує втрати з 1 га S4.
де В0 - урожайність на нових освоєних площах S4, ц/га;
Сн - експлуатаційні затрати на одержання урожаю на нових землях S4, грн./га;
Кн - капітальні затрати на освоєння земель, грн/га.
Втрати земельної ренти становитимуть:
або
Якщо площа S4 до освоєння під ріллю використовувалась у сільськогосподарському виробництві, то рівняння для визначення втрат диференціальної ренти матиме вигляд:
де В0 - продуктивність на площі S4 до освоєння під ріллю, ц/га;
С0 - експлуатаційні затрати на виробництво 1 ц продукції на площі S4 до освоєння під ріллю, грн;
С3 - експлуатаційні затрати на 1 ц відповідної продукції на найгірших землях, грн.
Аналогічні розрахунки можна зробити для визначення Р0 при поверхні земель в результаті рекультивації земель, порушених гірничими роботами, замінюючи у формулі В0, Сн, Кн на відповідні показники використання рекультивованих земель В0, С , К0:
Затрати на компенсацію збитків від вилучення земель із сільськогосподарського призначення визначають за формулою:
де: ? - затрати на компенсацію збитків від вилучення земель із сільськогосподарського використання, грн;
Пн - площа гірничого відводу кар'єру, га;
П0- площа гірничого відводу зовнішніх відвалів, га;
а3- середній річний прибуток з 1 га у сільськогосподарському використанні земель, грн;
Т= 10-15 - розрахунковий період, роки.
У випадку компенсації витрат шляхом підвищення родючості раніше освоєних ділянок методика така. Площу підвищення продуктивності ділянки S4 для компенсації витрат з 1 га площі S() можна визначити із рівняння:
звідки
де В0 і В - відповідно урожайність на площі S4 до і після заходів щодо підвищення родючості, ц/га;
а - коефіцієнт, що враховує можливе зменшення продуктивності землі в результаті заходів щодо збільшення урожайності.
Величина щорічної диференціальної ренти до порушення 1 га площі вилучення S0 і площі поліпшеної продуктивності S4 становить:
де aSy - експлуатаційні затрати на виробництво продукції на площі до поліпшення, грн/ц.
Величина диференціальної ренти після поліпшення S4:
де К - капітальні витрати на поліпшення родючості земель на площі Sy, грн/га.
Втрата диференціальної ренти в результаті порушення 1 га в цьому випадку становить:
або
Витрати гірничого підприємства, пов'язані з порушенням земель за період (і - п) років можна визначити за формулою:
де Sрс і Зрс - відповідно площа рекультивації у гектарах і затрати на рекультивацію в г-м році у грн;
S - площа, на якій треба підвищити родючість земель для повної компенсації втрат із земельного відводу і-го року, га;
Зрі - затрати на підвищення родючості грунтів на площі S, грн/га.
Площу S визначають із виразу:
де Sі - площа відчуження в І-му році, га;
Воі і Врі - урожай на Sі і Sрі, ц/га;
Вуі та аВуі - відповідно урожайність з Spi до заходів щодо підвищення родючості земель і після них, ц/га.
На решті, народногосподарські збитки (у грн) у разі виводу земель на період і - п років становлять:
де ??оі, ??рі, ??уі - відповідно втрати диференціальної ренти, визначені за формулами , грн/га на рік;
ti - час, необхідний для виконання заходів для підвищення родючості грунту (порід), років.
М.В. Єфремов (1980) пропонує величину збитків від вилучення земель під гірничі роботи на родовищах Передкарпатського сірконосного басейну визначати за формулою:
де п - кількість ділянок, вилучених під гірничі роботи, шт.;
ЦІ - відпускна ціна 1 ц продукції, вирощеної на і-й ділянці до його вилучення під гірничі роботи, грн;
Сі - середня собівартість 1 ц продукції, вирощеної на і-й ділянці, грн;
ti - час, на який і-а ділянка вилучається із сфери сільського господарства, роки;
Кі - середня урожайність на і-й ділянці, ц/га;
Si - площа і-ї ділянки, га.
Оскільки вилучення земельних угідь під гірничі розробки відбувається в різні пори року, всі затрати обчислюються на початок будівництва копальні, і, по суті, вони будуть затратами майбутніх років, які можна розрахувати за такою формулою:
де - кількість років від початку будівництва копальні до вилучення?'-? ділянки зі сфери сільського господарства;
- кількість років від початку будівництва до повернення і-ї ділянки у сферу сільського господарства або до освоєння нової ділянки взамін вилученої;
Е - коефіцієнт народногосподарської ефективності.
В окремих випадках
Loading...

 
 

Цікаве