WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Досвід рекультивації земель - Реферат

Досвід рекультивації земель - Реферат


Реферат на тему:
Досвід рекультивації земель
Рекультивація порушених земель на підприємствах чорної металургії
На підприємствах чорної металургії рекультивації підлягають землі, що порушені під час відкритих розробок родовищ залізних і марганцевих руд.
Серед залізорудних підприємств найбільший досвід має Камиш-Бурунський металургійний комбінат, на території якого порушено понад 4300 га земель колишнього сільськогосподарського призначення.
Згідно із запропонованим проектом рекультивації на відпрацьованих відвалах тут було проведено планування поверхні бульдозерами і скреперами з ухилом не більше 5° і нанесено на них шар родючого грунту товщиною 30-35 см, попередньо знятого на передньому виступі кар'єрів.
Для виконання рекультивованих робіт було створено спеціальний підрозділ-дільниця, оснащена бульдозерами, скреперами і драглайнами з ковшами ємністю 2 м3.
Оскільки відвали були відсипані відвальними мостами і являли собою гряди гребенів з перепадами 5-15 м, планування їх проведено драглайнами у комплексі з бульдозерами.
Автомобільно-бульдозерні відвали планували з підвезенням порід від розкривних екскаваторів. Засипання котлованів на відвалах проводили у літній період, а з настанням зими усі вільні бульдозери і розкривні екскаватори зрізували відвальні гребені та заготовляли ґрунт. Ґрунт у період розкривного сезону перевозили на сплановану поверхню. Для рекультивації 1га порушеної території переміщували від 3200 до 9800 м3 ґрунту.
Такі рекультивовані землі, як правило, відводились під ріллю.
Комбінат передав сільськогосподарським підприємствам понад 600 га відновлених площ, на яких з 1 га одержували до 17 ц зерна пшениці, 280 ц зеленої маси кукурудзи і понад 60 ц сіна кормових трав. Затрати на гірничотехнічну рекультивацію 1 га відвалів становили 1200-2200 крб.
На цьому ж комбінаті набуто певного досвіду й у плані використання відпрацьованих відвалів для посадки саду. Для цього провели бульдозерне планування відвалу та оранку на глибину 30 см, після чого посадили фруктово-ягідні дерева і виноград, за якими вели відповідний догляд. Через 5-7 років дерева й виноград почали плодоносити і давати гарний урожай.
Повчальним є проект відновлення поверхні відвалів Анківського кар'єру у Кривбасі, який був запропонований Південгіпрорудою і передбачав виїмку чорнозему, розміщення його у спеціальні склади з наступним використанням для покриття підготовлених відвалів до рекультивації. Для розробки чорноземів використовували екскаватор Е-1004, самоскиди МАЗ-205, бульдозери Д-271 та самохідні скрепери.
Посаджені на відвалах клен, акація, тополя та інші дерева добре прижились. Середній приріст дерев становив 0,36-0,6 м за рік. Для догляду за насадженнями на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті створено цех озеленення.
На Соколівсько-Сарбайському гірничо-збагачувальному комбінаті була запропонована технологія біологічного відновлення відкосів відвалів і кар'єрів методом гідросівби багаторічних трав. Цей метод передбачає нанесення на відкоси суміші із насіння багаторічних трав, мінеральних добрив, мульчуючого і плівко-утворюючого матеріалу та води. Суміш готується на спеціальній установці АН-КВ-20.
У результаті досліджень на одному з відвалів комбінату доведено, що для запобігання ерозії та пилоутворення найдоцільніше застосовувати 20 %-ну суспензію латексу.
Значний досвід із рекультивації земель на марганцеворудних родовищах набутий під час розробки Чіатурського родовища марганцю. Тут застосовується безтранспортна система розробки, крім того, і специфічні умови району (неглибоке залягання рудних пластів, невелика щільність покривних порід, сприятливі кліматичні умови) сприяють прискореному відновленню порушених земель. Для цього ґрунтовий шар зрізується бульдозерами і складується поруч на майданчиках, звідки він навантажується на транспортні засоби екскаваторами. Відпрацьовані відвали плануються бульдозерами, після чого покриваються шаром родючого грунту до 0,5 м, і на них висіваються маловибагливі сільськогосподарські культури (жито, пшениця, трави) або висаджується ліс і виноградники.
На Нікопольському марганцевому басейні рекультиваційні роботи включають зняття ґрунту бульдозерами Д-271 і скреперами Д-547, навантаження його екскаватором ЕКГ-4,6 на автосамоскиди КрАЗ-256 та укладання на підготовлену поверхню відвалу. Такі рекультиваційні землі використовуються переважно для вирощування сільськогосподарських культур.
Рекультивація порушених земель на підприємствах вугільної промисловості
У вугільній промисловості набутий найбільший досвід щодо рекультивації порушених земель. Це стосується як України, так і зарубіжних держав.
Наприклад, великий досвід у плані рекультивації земель під час видобутку бурого вугілля є в Тульській області, де відновлені землі використовуються для лісонасаджень. Зокрема, на відвалах розрізу "Кимовський" висаджували сосну звичайну, березу бородавчасту, в'яз звичайний, смереку, акацію жовту, клен ясенелистий, дуб літній, тополю, шипшину та ін. Найбільш витривалими серед них виявились береза бородавчаста і сосна звичайна.
Підготовлені до здачі ділянки приймає комісія у складі районних землевпорядника та агронома, керівника й агронома підприємства, якому передаються рекультивовані землі. В акті відзначається, що перші 4-5 років землі рахуються у меліоративному фонді. Акт затверджується рішенням виконкому місцевої райдержадміністрації.
Заслуговує уваги також досвід відновлення порушених земель на кар'єрах Звенигородського буро-вугільного району. Так, на розрізі "Юрківський" частина розкривних порід представлена вуглистими пісками з великим вмістом сірки у вигляді залізного колчедану.
Останній підвищує кислотність ґрунту і тим самим пригнічує нормальний ріст і розвиток рослин. Враховуючи це, на поверхні таких відвалів запропоновано наносити породи, які не фітотоксичні.
Гірники Придніпровського буро-вугільного басейну у процесі відновлення земель під сільськогосподарські угіддя на сплановану поверхню наносять шар родючого ґрунту товщиною 0,5-1,1 м. Для планування поверхні, відсипаної відвалоутворювачами і транспортно-відвальними мостами, застосовують драглайни з ковшем ємністю 1,5-2 м3 та бульдозери Д-384. На розрізах із без-транспортною системою розробки планування відвалів здійснюється бульдозерами і драглайнами ЕШ-4/40. При цьому об'єм планувальних робіт на 1 га сягає до 10 тис. м3. Грунт знімають екскаваторами і скреперами. Досвід показує, що заготовляти грунт потужними екскаваторами недоцільно.
На розрізі "Стрижевський" рекультивація внутрішніх відвалів здійснювалась основним гірничо-транспортним
Loading...

 
 

Цікаве