WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гірничотехнічна рекультивація земель - Реферат

Гірничотехнічна рекультивація земель - Реферат

відвантаження грунту ширина західки внизу дорівнювала радіусу черпання на рівні стояння Rr. Максимальну висоту насипної частини тимчасового складу розраховують за формулою:
а ширину першої західки:
ширину другої західки:
де К - коефіцієнт розпушення грунту в ковші екскаватора.
Максимальна ширина другої західки за умови розміщення екскаватора дорівнює:
Створення тимчасових складів ґрунтового шару з наступним відвантаженням його в автосамоскиди дозволяє значною мірою підвищити ефективність використання навантажувального і транспортного обладнання. В цьому випадку об'єм баку чуваного в навал грунту на площі західки визначають за формулою:
а об'єм грунту, відвантаженого безпосередньо (без окучування) у транспортні засоби з площі західки, за формулою:
за коефіцієнту переекскавації:
Під час розвантажування ковша в автосамоскид потрібно зупинити і опустити ковш екскаватора, що збільшує тривалість циклу і знижує продуктивність екскаватора на 8%.
На рекультивовані ділянки ґрунтовий шар переміщується взимку. Це дозволяє ефективно використовувати обладнання цілий рік. Проте недоліком цієї технології є те, що драглайн може знімати родючий шар грунту товщиною не менше 0,5 м.
Технологія розробки ґрунтового шару бульдозерами
Найчастіше бульдозер використовують для розробки і переміщення ґрунтового шару в тимчасові відвали (бурти) (рис. 3.3). При цьому бульдозер, рухаючись по прямій, зрізує і переміщує ґрунт до цього бурта, а потім повертається заднім ходом у попереднє положення. Ґрунтовий шар зрізують до появи підґрунтових порід. Ширину бульдозерної західки встановлюють із розрахунку утворення штабеля, який забезпечує повне завантаження ковша екскаватора за одне черпання.
Необхідний об'єм штабеля, який створюється бульдозером для наступного навантаження його екскаватором в автосамоскиди, визначають за формулою:
де А - ширина західки екскаватора (навантажувача), м;
? - кут підйому, який під час переміщення бульдозера з вантажем повинен бути не більше 25°;
h1min - максимальна висота забою, за якої забезпечується навантаження ковша екскаватора (навантажувача) за одне черпання, м.
Об'єм ґрунту, доставленого бульдозером у бурт, дорівнює зрізаному ним об'єму, тобто:
Звідки:
Середня відстань переміщення грунту:
Об'єм грунту, розроблюваного бульдозером, визначають за формулою:
а продуктивність бульдозера:
У тому випадку, коли родючий шар грунту доводиться знімати
бульдозером на території лісового фонду, потрібно насамперед зібрати ділову деревину і дрібнолісся, розкорчувати територію від пнів і чагарників.
Технологія розробки ґрунтового шару одноковшовым навантажувачем
Розробку ґрунтового шару одноковшовим навантажувачем можна здійснювати за такими трьома схемами (рис.3.3.):
Рис. 3.3. Схеми роботи одноковшовых навантажувачів (заА.К. Поліщуком, 1977)
а - навантаження з частковим розворотом навантажувача; б -наваніаження з періодичним рухом автосамоскида; в - навантаження з тупиковим підїздом; І - автосамоскид; 2 - навантажувач.
За першою схемою (рис.3.3а) навантажений пневмоколісний навантажувач з керованими задніми колесами виїжджає від забою заднім ходом з розворотом під невеликим кутом у бік, протилежний автосамоскиду (автосамоскид встановлюється під кутом до 30° до фронту забою), а, розвернувшись, переднім ходом підїжджає до автосамоскида і розвантажує в нього ківш. Потім навантажувач відїжджає від автосамоскида заднім ходом з розворотом на невеликий кут і переднім ходом під'їжджає до забою для наповнення ковша.
Задругою схемою (рис.3.3.б) заповнений ґрунтом навантажувач від'їжджає заднім ходом на відстань не менше 10 м і в той час з ним підіймається ківш у положення розвантаження. Перпендикулярно до навантажувача (під його ківш) встановлюється автосамоскид. Після розвантаження ковша автосамоскид від'їжджає вперед на відстань, яка забезпечує вільний проїзд навантажувача до забою для наповнення ковша. Заповнений навантажувач знову повертається у положення до розвантаження, автосамоскид заднім ходом подається під завантаження, і цикли повторюються до повного завантаження автосамоскида.
За третьою схемою (рис.3.3в) скорочуються до мінімуму простої навантажувача через відсутність автосамоскидів. Проте при цьому дещо ускладнюються маневри двох поряд розміщених автосамоскидів, а також збільшується відстань переміщення навантажувача під час завантаження першого ковша у другий автосамоскид.
Технологія розробки ґрунтового шару грейдер-елеваторами
Грейдер-елеватори використовуються для розробки ґрунтового шару за відсутності в ньому великих каменів. Вони можуть розробляти ґрунтовий шар зі складуванням його на тимчасових складах і з навантаженням у транспортні засоби. Серед них є напівпричепні та самохідні типи, які розробляють ґрунтовий шар під час руху вперед. У процесі формування ґрунтових .складів доцільно застосовувати таку технологію, яка б дозволила зосередити в одному місці максимально можливу кількість ґрунту. З цією метою ґрунтовий шар зрізують із двох західок, розміщуючи весь об'єм ґрунту в одному складі. Організація робіт зі створення ґрунтового складу полягає в наступному. Західку розбивають на три і більше ділянки (рис.3.4.).
Потім під час руху грейдер-елеватора за кільцевою схемою навколо влаштовуваного складу зрізують ґрунтовий шар на ділянці 1 і вкладають його в положення Г, а ґрунтовий шар з ділянок 2 і 3 - відповідно в положення 2 і 3. Аналогічно розробляють ґрунтовий шар наступної західки.
Рис. 3.4а. Схема розробки ґрунтового шару грейдер-елеватором з тимчасовим складуванням (заА.К. Поліщуком, 1977). Рис. 3.46. Схема розробки
ґрунтового шару грейдер-елеватором знавантаженням у транспортні засоби (за А.К. Поліщуком, 1977).
Для переміщення ґрунтового шару із тимчасових складів на рекультивовану поверхню застосовують скрепери, автосамоскиди та інші види транспорту. У випадку розробки ґрунтового шару з навантаженням в автосамоскиди використовують схему розробок (рис.3.4б.), за якою автосамоскиди рухаються один за другим зі швидкістю грейдер-елеватора. У момент відходу завантаженого автосамоскида водій першого автосамоскида під'їжджає заднім ходом під конвеєр. Після заповнення автосамоскида під завантаження підходить наступний автосамоскид і т. д. Заміна самоскидів через кожні 14-20м без зупинки грейдер-елеватора призводить до просихання грунту, проте безпечнішою стає робота водія, оскільки кабіна автосамоскида ніколи не перебуває під робочим конвеєром. Крім того, скорочується холостий пробіг автосамоскидів. Час завантаження автосамоскида змінюється від 18 до 65 с.
Рекомендована література
1. Гончаковский П.Л., Мамаев С.А., Николаевский B.C. Закрепление растительности отвалов золотодобывающей промышленности // Растительность и пром. загрязнения: Охрана природы на Урале. - Свердловск. -Вып.У. С. 111-122.
2. Горбунов Н.И., Бекаревич Н.Е., Михайлов З.Н. Химико-минералогический состав и свойства почв и пород, нарушенных
3. промышленностью, как показатели их пригодности в сельском хозяйстве // Почвоведение. 1970. - № 8.
4. Горбунов Н.И., Бекаревич Н.Е., Етеревская Л.В. и др. Классификация пород по степени их пригодности в сельском хозяйстве// Почвоведение.- 1971.-№ ц._ Ю5-107.
5. Горбунов Н.И., Зарубина Т.Г. Теоретические и практические вопросы рекультивации земель, нарушенных промышленностью в южнотаежной и лесостепной зонах//Освоение нарушенных земель. - М.: Наука, 1976.-С. 82-98.
6. Горлов В.Д. Рекультивация земель на карьерах. - М: Недра, 1981.- 260 с.
7. Горлов В.Д., Лозановская И.Н. Технико-экономическая оценка эффекитивности рекультивации земель // Почвоведение. - 1987. - № 4. -С. 95-105.
8. Гулий В.М., Шишковский Н.С., Васенович А.Г. Опыт рекультивации земель при разработках россыпных месторождений // Цветная металлургия.- 1971. -№ 10.-С. 15-17.
9. Гурін I.I. Рекультивація І використання земель, порушених у добувній промисловості // Вісник с.-г. науки. - 1966. -№ 10. - С. 24-31.
10. Данько В.?. Лесные рекультивации на отвалах открытых горнопромышленных разработок Украины // Лесоводство и агромелиорации. - Вып. 18. - К.: Урожай. 1969. -С. 7-11.
Loading...

 
 

Цікаве