WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Біологічна рекультивація земель - Реферат

Біологічна рекультивація земель - Реферат

та інші, що поселяються першими на нетоксичних субстратах відвалів. Піонерними рослинами на токсичних субстратах є свежа ріжконосна, голянка та інші, що є індикаторами на засоленість субстратів або реакції його середовища. Відвали відкритих гірничих розробок корисних копалин, поверхня яких сформована із сприятливих за хімічним складом ґрунтів (субстратів), заростають інтенсивніше. Проте у багатьох випадках і на них протягом перших 5-10 років рослинність представлена піонерними угрупованнями. Флористичний склад їх визначається переважно едафічними (ґрунтовими) умовами. З віком відвалів піонерні рослинні угруповання змінюються різнотравно-злаково-бобовими. При цьому зростає екологічна диференціація видів: виділяються види, що визначають фізіологічність формуючих рослинних угруповань, а також види, що мають відповідну господарську цінність і можуть бути використанні для створення штучних рослинних угруповань. До них належать: люцерна (жовта, люпиноподібна), пирій повзучий, тимофіївка лучна, конюшина (лучна, гібридна, біла) та інші багаторічні трав'янисті рослини.
У цілому для відвалів, складених нетоксичними розкривними породами, розташованими в зоні достатнього зволоження (Полісся. Передкарпаття, Закарпаття) протягом перших 10-ти років після закінчення експлуатації відвалів формуються прості незімкнуті рослинні угруповання, до складу яких входить незначна кількість видів місцевої флори.
У лісостеповій зоні початковий етап природної рослинності на відвалах представлений бур'яновою стадією з переважанням полину та інших рудеральних бур'янів. У степовій зоні в природному заростанні відвалів також переважають види бур'янової флори, які відрізняються посухостійкістю.
Формування природних рослинних угруповань на відвалах підприємств кольорової металургії відбувається більш повільними темпами. Інтенсивність цього процесу визначається токсичністю, вмістом у шламах аномально підвищених кількостей ряду елементів, у т.ч. таких, як нікель, кобальт, олово, сірка та ін.
Таким чином, навіть у межах одного класу відвалів існує значна різниця в темпах та інтенсивності їх природного заростання. У більшості формування природних угруповань процес тривалий і не завжди надійний. Крім того, травостій, який переважно складається із бур'янового різнотрав'я, непродуктивний і малоцінний у кормовому відношенні.
Природне заростання відвалів, екологічний режим яких менш напружений, у більшості випадків відбувається інтенсивніше.
Проте навіть на лесових породах відвалів у лісостеповій та степовій зонах, придатних за своїми агрохімічними властивостями і фізичними характеристиками для росту і розвитку рослин, природне заростання сповільнене, а продуктивність природного травостою низька. Відвали, складені сульфідовмісними породами, не заростають протягом десятків років. Різна швидкість формування природного рослинного покриву на відвалах, складених важкими й легкими ґрунтами, та на відвалах різної експозиції і т.д.
У найбільш сприятливих природних умовах на відпрацьованих нетоксичних відвалах формуються більш продуктивні фітоценози з наявністю в них деревних видів рослинності. Передумовами такого інтенсивного самозаростання е розташування відвалів у гумідних районах лісової зони, а також склад їх (переважно потенційно родючі із задовільними водно-фізичними властивостями породи четвертинного віку).
За інших рівних умов успішне самозаростання відбувається на невеликих і невисоких відвалах, які розташовані в зоні природної рослинності, що порівняно мало змінена і порушена у процесі ведення гірничих або інших робіт.
На природне самозаростання відвалів негативно впливає випасання на них худоби. При цьому не тільки сильно сповільнюється формування ґрунтового і рослинного покриву, але й протягом короткого часу може настати повна деградація відвалів.
Вивчення процесів сингенезу природної рослинності на породах різної хімічної природи показало, що інтенсивність їх можна значно підвищити за рахунок нанесення на поверхню мінімального шару грунту, торфу або потенційно родючих порід товщиною від 2-5 до 10 см. При цьому разом з ґрунтами і особливо з торфом на відвал потрапляє насіння багатьох диких рослин, яке з часом проростає, формуючи флористичне угруповання.
Високоефективним способом прискорення природного заростання відпрацьованих відвалів є полив відвалів стічними побутовими водами, що сприяє кращому та глибшому вкоріненню рослин, які поселились на відвалах, і підвищує їх продуктивність.
Дослідження природного заростання відвалів і кар'єрів, які є на Підмосковному буровугільному басейні, Курській магнітній аномалії, Нікопольському марганцеворудному басейні, Перед-карпатському сірконосному басейні та інших техногенних об'єктах, дозволили зробити висновок, що у природному формуванні рослинного покриву в умовах техногенного рельєфу прослідковується відповідна стадійність.
Більшість дослідників сходиться на тому, що на перших етапах формування природно-техногенних комплексів майже в усіх зонах можна виділити три основні стадії сингенетичних сукцесій.
Перша стадія відбувається у перші 5-6 років, коли утворюється мозаїчний незімкнутий рослинний покрив, який складається з невибагливих рослин з широкою амплітудою і високою продуктивною здатністю. Це переважно представники рудеральної флори, зональні риси під час природного заростання починають проявлятися вже на третій або четвертий рік.
Друга стадія визначається у віці від 5-6 до 10-12 років. У цей період формуються складні багатовидові угруповання (30-40 видів) з більш чітко вираженими зональними рисами, при цьому ж зменшується число рудеральних однорічників ізбільшується кількість багаторічників, а також формуються деревно-чагарникові ценози.
На третій стадії, яка починається після 10-12-річного віку відвалів, посилюється екологічна диференціація видового складу рослин, причому переважають багаторічники. Серед них трапляються беркеза польова, кульбаба осіння, лапчатка гусяча, подорожник великий і ланцетолистий, хвощ польовий, щавель малий та ін.
Таким чином, незважаючи на велику різноманітність кар'єрно-відвальних техногенних комплексів, їх загальна риса самозаростання - розвиток рослинного покриву від рудеральних піонерних рослинних угруповань до угруповань з більш ценотичними зв'язками і переважанням багаторічних рослин. Під впливом цієї рослинності, як і в подібних природних умовах, відбувається дерновий процес ґрунтоутворення.
Рекомендована література
1. Данько В.Н. Лесопригодность местообитаний разровненных отвалов и ассортимент древесных и кустарниковых пород для облесения // Рекультивация земель, нарушенных при добыче полезных ископаемых. Тарту, 1975.-С. 25-31.
2. Данько В.И. Возделывание озимой пшеницы на рекультивированных землях Донбасса //Тр. Днепропетровского с.-х. инст-та. - 1979. -Т. 41.-С. 228-36.
3. Дараселия Н.А. Микробиологические процессы при рекультивации почв Чиатурских марганцевых месторождений // Третий делегатский съезд почвоведов. - 4-16 июля 1966 г. - М.: Наука, 1968. - С. 56-59.
4. Денисик Г.И. Особенности формирования растительного покрова техногенных ландшафтов Подолья // Растения и пром. среда: Сб. научн. тр. Урал. гос. ун-та. - Свердловск, 1984. - С. 121-125.
5. Денисов Ю.И. Технологические нормативы и схемы рекультивации породных отвалов на угольных карьерах Урала и Кузбасса // Основы горнотехнической рекультивации породных отвалов. - Челябинск: НИИОГР, 1970.-С. 2-24.
6. Джамалбеков Е.У., КозыбаеваФ.Е., Бейсеева Г.Б. Вопросы рекультивации земель и первые исследования в этом направлении // Повышение продуктивности почв Казахстана. -Алма-Ата: Наука, 1980.-С. 147-152.
7. Денисов Ю.И. Мировой опыт восстановления нарушенных территорий при открытых разработках угольных месторождений Урала и Кузбасса. - Челябинск, 1971. - С. 3-Ю.
8. Дороненко Е.П. Рекультивация земель, нарушенных открытыми разработками. - М.:Недра, 1979. - 264 с.
9. Дороненко Е.П., Минакова Т.Б., Линькова Е.Г. Эффективность восстановления железнодорожных карьеров // Земледелие. - 1986. - № 6. С. 12-14.
10. Дробаденко В.П., Балашов В.В. Рекультивация земель, нарушенных горными работами // Итоги науки и техники: Разработка месторождений твердых полезных ископаемых. М.: ВИНИТИ, 1984. -Т. 29.-- Открытые разработки. -С. 46-97.
Loading...

 
 

Цікаве