WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гренландія – історія і сучасність - Реферат

Гренландія – історія і сучасність - Реферат

включаючи Гренландію. В XIX ст. Гренландією стали цікавитися полярні дослідники та вчені, такі як Вільям Скорсбі і Кнуд Расмуссен. Датська колоніальна влада в Гренландії укріплювалася, а місіонерська активність мала успіх. В 1861 році почав друкуватися перший журнал гренландською мовою. Проте, згідно з колоніальною практикою, датські закони розповсюджувалися тільки на датських жителів острова.
На початку XIX ст. північна частина Гренландії залишалася практично ненаселеною; тут існували лише нечисленні хатини мисливців, що іноді відвідували ці місця. Однак протягом сторіччя на ці землі почали переселятися сім'ї інуїтів з Канади. Остання партія переселенців прибула сюди в 1864 році. Протягом того ж часу східне узбережжя острова практично знелюдніло через погіршення економічних умов.
Перші демократичні вибори окружних рад відбулися в Гренландії в 1864-1865 роках, хоча створити єдиний представницький орган для острова у цілому дозволено не було. В 1911 році було створене два ландстинги, для північної та південної частин острова; вони не були остаточно об'єднані до 1951 року. В той час більшість рішень стосовно справ колонії приймалися в Копенгагені, де гренландці не мали політичного представництва.
Наприкінці XIX сторіччя датська торгівельна монополія почала критикуватись торговцями. Торговці вважали, що утримання місцевого населення в межах безприбуткової економіки стримує розвиток рибної промисловості, яка має великий потенціал. Більшість гренландців, однак, висловлювались на користь збереження статус-кво, відчуваючи, що торгівельна монополія слугує інтересам місцевого китобійного промислу. Втім, Данія поступово почала збільшувати інвестиції в розвиток рибної промисловості.
Стратегічне значення
Після того, як Норвегія в 1905 році здобула повну незалежність, вона відмовилася визнати датський суверенітет над Гренландією, яка була норвезьким володінням і була відокремлена від Норвегії в 1814 році. В 1931 році норвезький китобій Хальвард Деволд за власною ініціативою висадився на ненаселеному східному березі Гренландії і проголосив про її окупацію. Згодом вимоги Деволда були підтримані норвезьким урядом. Двома роками пізніше Постійний Суд Міжнародної Юстиції виніс рішення на користь Данії, з яким Норвегія погодилася.
Авіабаза Туле, заснована після Другої Світової війни - найбільш північна база американських військово-повітряних сил.
Протягом Другої Світової війни, коли Німеччина розпочала морські операції в арктичних водах довкола Гренландії, Генрік Кауфманн, датський посланник в США, який відмовився визнати німецьку окупацію Данії, 9 квітня 1941 року підписав угоду зі Сполученими Штатами, яка надала американським військово-повітряним силам право використовування баз на території Гренландії. Протягом війни Гренландія користувалася практично всіма перевагами незалежної держави, оскільки датський уряд відчував зрозумілі труднощі в урядуванні островом, і завдяки високому попиту на продукти гренландського експорту, зокрема кріоліт. Постачання острову під час війни взяли на себе США і Канада. В 1945 році Гренландія була повернута Данії.
Під час Холодної війни Гренландія мала неабияке стратегічне значення для контролю морських шляхів, які зв'язували радянські океанські порти в Арктиці з Атлантикою, а також як зручне місце для розгортання систем раннього попередження про запуски міжконтинентальних балістичних ракет, які мали діставатися з територій Радянського Союзу до Америки через Арктику. США були особливо зацікавлені в використанні цих переваг, і в 1951 році на заміну угоди Кауфманна була складена інша. Авіабаза Туле поблизу селища Туле (Канак) на північному заході була перетворена в постійну базу повітряних сил. В 1953 році декілька сімей інуїтів було переселено зі своїх домів з метою розширення авіабази; ця подія стала постійним джерелом напруги у відношеннях між датським урядом і місцевим населенням Гренландії. Відносини ще погіршилися 21 січня 1968 року, коли поблизу авіабази розбився стратегічний бомбардувальник B-52 з шістьма водневими бомбами на борту, розкидавши велику кількість плутонію по довколишнім льодам. Хоча майже весь плутоній було зібрано, місцеві жителі ще довго скаржилися на те, що у тварин народжуються хворі малята з деформованим кістяком.
Самоврядування
Прапор Гренландії
Колоніальний статус Гренландії було скасовано в 1953 році, коли вона стала інтегральною частиною Датського королівства і отримала представництво в фолькетингу - датському парламенті. Данія також розпочала програму поширення медичної допомоги та освіти серед гренландців. З метою полегшення цієї справи населення почало все більше концентруватися в міських центрах. Оскільки переважна більшість місцевих жителів були рибалками та мисливцями, які мали труднощі з пошуком роботи у місті, концентрація населення призвела до зростання безробіття та інших соціальних проблем, які Гренландія досі намагається подолати.
Коли пізніше Данія почала співробітництво в рамках майбутнього Європейського союзу, незгоди між колишніми метрополією та колонією ще більше зросли. Гренландці вважали, що європейський митний союз завадить їх торгівлі, яка велася переважно з неєвропейськими країнами - США та Канадою. Коли Данія, разом з Гренландією, увійшла до союзу (незважаючи на те, що на референдумі 70,3% гренландців висловились проти), багато хто з місцевих жителів почав відчувати, що представництва у Копенгагені недостатньо, і місцеві партії почали компанію за внутрішнє самоврядування. Автономія Гренландії була ратифікована фолькетингом в 1978 році і набрала чинності наступного року. 23 лютого 1982 року 53% гренландців проголосували за вихід зі складу Європейської Співдружності, який відбувся в 1985 році. На даний час (2006) Гренландія - єдина країна, яка здійснила такий вчинок.
Автономна Гренландія проголосила себе державою народу інуїтів. Датські географічні назви були змінені на місцеві. Осередок датського впливу на острові, Готхоб, став Нуком, столицею майже суверенної країни Клааліт Нунаат (а перекладі з гренландської "Наша Земля"), а в 1985 році був прийнятий гренландський прапор. Втім, рух за повну незалежність острова поки що залишається слабким.
Зовнішні зносини, які протягом тривалогочасу були прерогативою Данії, зараз переважно знаходяться у віданні уряду автономії. Після виходу з Європейського союзу, гренландський уряд підписав з ним спеціальну угоду, а також вступив до низки менших регіональних організацій, встановив тісні відносини з Ісландією, Фарерськими островами, а також з ескімоським населенням Канади та Росії. Гренландія була також однією з держав-засновників Арктичної Ради в 1996 році. На порядку денному - перегляд положень датсько-американської угоди 1951 року з залученням до неї автономної Гренландії як рівноправної сторони. Гренландія вважає доцільним перетворити авіабазу Туле на міжнародну станцію спостереження і супутникового зв'язку під контролем Організації Об'єднаних Націй.
Завдяки прогресу новітніх технологій, особливо розвитку авіації, Гренландія за теперішнього часу стала значно доступнішою для зовнішнього світу. В 1982 році почалися трансляції місцевого телебачення.
Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.
Loading...

 
 

Цікаве