WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Географія Литви - Реферат

Географія Литви - Реферат


Реферат на тему:
Географія Литви
Зміст
1 Загальні відомості
2 Етнографічні реґіони
3 Ландшафт і внутрішні води
4 Природні ресурси
5 Клімат
6 Зовнішні посилання
Литовська республіка, Литва - держава в Північній Європі, розташована на східному узбережжі Балтійського моря. Столиця - місто Вільнюс. Литва є членом НАТО і Європейського Союзу .
Загальні відомості
" Географічні координати: 54° 38' пн. ш., 25° 06' сх. д.
" Крайні точки:
o північ - 56°27' пн. ш.
o південь - 53°54' пн. ш.
o захід - 20°56' сх. д.
o схід - 26°51' сх. д.
" Площа: 65 301 км2
" Населення: 3 440 600 (лютий 2005)
" Загальна протяжність кордону по суші - 1 725 км
o з Білоруссю - 724 км
o з Латвією - 588 км
o з Росією - 303 км
o з Польщею - 110 км
" Морська лінія: 99 км
" Територіальні води: 12 морських миль
" Потяжність з півночі на південь - 276 км; з заходу на схід - 373 км
Литва - найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох прибалтійських республік. Кордони Литовської республіки після її проголошення в 1918 неодноразово змінювалися (див. "віленське питання", "клайпедське питання") і у сучасному вигляді були зафіксовані після закінчення другої світової війни і остаточної анексії СРСР в 1945 як адміністративні кордони ЛитРСР. Після фактичного відновлення Литовської республіки в 1988 р. та остаточного виходу з СРСР в 1991 кордони ЛитРСР були збережені.
За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (Purnu?k?s, 26 км на північ від Вільнюса) розташований географічний центр Європи ( 54°54? пн. ш., 25°19? сх. д.).
Етнографічні реґіони
Етнографічні реґіони Литви
Литва - невелика і майже однорідна країна, проте литовці розрізняють чотири великі етнографічні реґіони, що мають деякі відмінності у традиціях, діалектах та ландшафті:
" Аукштота (Верхня Литва, лит:Auk?taitija, пол: Auksztota, біл: Аўкштота) - найбільший з реґіонів, займає велику територію на північному сході країни понад течією Нємана, між кордонами з Латвією та Білоруссю і столицею Вільнюсом.
" Жмудь (Жемайтія, Самоґітія або Нижня Литва, лит: ?emaitija, пол: ?mud?, біл: Жмудзь ) - реґіон на північному заході понад течією Нємана. Жмудський та аукштотський діалекти є, з сучасного погляду, двома основними діалектами литовської.
" Сувальщина (лит: Suvalkija, пол: Suwalszczyzna, біл: Сувалкія) - традиційно заможний реґіон на південному заході довкола Маріямполє.
" Дзукія (лит: Dz?kija, пол: Dzukija, біл: Дзукія) - традиційно бідні лісисті землі на півдні Литви вздовж кордону з Білоруссю.
П"ятим реґіоном, який сьогодні часто відносять до Жмуді, можна вважати Малу Литву (лит: Ma?oji Lietuva, пол: Ma?a Litwa, біл: Малая Летува ) або, як її ще називають, Клайпедський край (лит: Klaip?dos kra?tas, пол: Kraj K?ajpedzki)- смугу території на крайньому заході країни, яка разом з містом Клайпеда до 1918 р. була частиною Східної Прусії і входила до складу Німецької імперії.
Найбільші міста Вільнюс і Каунас традиційно не відносять до жодного з реґіонів, оскільки ті розташовані на зламі їхніх впливів.
Ландшафт і внутрішні води
Ландшафти Литви: озера в національному парку "Аукштота"
" Найнижча точка - рівень Балтійського моря, 0 м
" Найвища точка - пагорб Юозапіне (лит: Juozapin?s kalnas), 293,6 м над рівнем моря
Литва розташована на відрогах Східноєвропейської рівнини. Її сьогоднішній ландшафт сформувався в останій Льодовиковий період і має рівнинний характер з невисокими моренами. Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, 23,5 км від Вільнюса (пагорб Юозапіне). Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівниннин вирізняють чотири ландшафтні зони - Cередньолитовську і Поморську низини, Жмудську і Віленську рівнини.
Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є пісчані дюни. Найбільцою природною атракцією тут є Куршська коса (лит: Kur?i? Nerija) - піщаний півострів, що простягається на 98 км від містеска Зеленоґрадськ Калінінґрадської області Російської Федерації до литовської Клайпеди, з"єднуючи протокою Балтійське море та Куршську затоку. Ширина коси в найвужчомо місці становить 400 м, а в найширшому - 3,8 км. В 2000 неповторний природний комплекс Куршської коси було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
В Литві налічується 2 833 озера, величиною понад один гектар, та велику кількість менших, лісом вкриті 30% території краю. Більшість озер і лісів розташовані на сході та півдні країни в Аукштоті (відомий національний парк "Аукштота") та Дзукії.
" Найбільше озеро - Друкшяй (лит: Dr?k?iai, біл: Дрисвяты) на кордоні Латвії, Литви і Білоруссі.
" Найглибше - Таурагнас (лит: Tauragnas, 61 м).
Ландшафти Литви: піщані дюни на Куршській косі
" Найдовше - Асвея (лит: Asveja, протяжність 30 км) коло містечка Дубінґяй.
На території Литви є також 758 річок, довжиною більше 10 км. Судноплавними є лише 600 км від загальної довжини рік.
Найбільші ріки Литви:
" Нєман (лит: Nemunas, біл: Нёман) - загальна довжина 917, бере початок на території сусідньої Білоруссі, литвоський відрізок становить 475
" Неріс (лит: Neris) - 510 км
" Вента (лит: Venta) - 346 км
" Сесупе (лит: Sesupe) - 298 км
Природні ресурси
Литва є доволі бідною на природні ресурси. Країна має досить великі поклади вапняку, глини, кварцового та ґіпсового піску, доломітів, що робить можливим виробництво високоякісного цементу для будівельніх потреб. В Литві є також досить потужні джерела мінеральних вод, але країна має незначні запаси енергоносіїв та промислово важливих копалин. Поклади нафти були відкриті в Литві в 1950-х рр., але на сьогодні в експлуатуються лише декілька нафтодобувних станцій на заході країни. За оцінками на шельфі Балтійського моря та в західних чатинах Литви залягають запаси нафти, величина яких дозволяє їх економічну експлуатацію, проте їх розробка забезпечуватиме лише близько 20% річної потреби країни в нафтопродуктах протягом двадцяти років. Литва також має значний потенціал термальної енергії вздовж балтійського узбережжя, придатний для забезпечення теплом сотень тисяч домогосподарств за прикладом Ісландії. На півдні країни залягають також поклади залізної руди, їхня експлуатація, можливо, спричинить значні проблеми з навколишнім середовищем і її перспектива залежить від здатності Литви залучити іноземні інвестиції і технології.
Земельні ресурси Литви (оцінка 1993):
" придатні для сільсько-господарського обробітку землі - 35%
" землі, що перебувають в постійному обробітку - 12%
" землі, що постійно використовуються як пасовища - 7%
" землі, зайняті лісами - 31%
" інші - 15%
" зрошувані землі: 439 км?
Клімат
Клімат Литви - помірно м"який і змінюється в міру просування в глибину країни - з морського на побережжі до континентального в найсхідніших районах.Середня температура на побережжі - 1,6°C в січні та 17,8°C в липні. В Вільнюсі середня температура становить 2,1°C в січні та 18,1°C в липні. Річна кількість опадів становить в середньому на побережжі 717 мм і 490 мм в східних частинах країни. Рослинний сезон триває 202 дні в західних частинах та 169 днів в східних частинах країни.
Loading...

 
 

Цікаве