WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Задачі і методи аналізу забруднень в ГІС. - Контрольна робота

Задачі і методи аналізу забруднень в ГІС. - Контрольна робота

прикордонного контролю.
Можливо надалі ці труднощі будуть зняті. Надії на це зв'язано з запуском комерційних низькоорбітальних супутників які будуть надавати всім бажаючим знімки територій з ідентифікацією об'єктів аж до 10-20 см. У таких умовах продовжувати практику загальної таємності можна тільки цілком відгородившись від зовнішнього світу. Утім поки практика засекречування матеріалів підсилюється.
Інші труднощі складаються в прагненні всіх колективів і організацій (у тому числі державних і муніципальних) до монопольного використання інформації потрапила в їхнє розпорядження. Такий підхід утрудняє створення й ефективне використання відкритих міських баз даних. Інформація що знаходиться в таких організаціях часто втрачає актуальність і повноту в силу такої ізольованості й одержання до неї доступу втрачає зміст. Вищесказане стосується як комп'ютерної так і традиційної інформації.
Загальним для всіх проектів було те, що специфічне комп'ютерне забезпечення правового зонування міської території в кожнім місті було відсутнє. У жодному з перерахованих міст в адміністрації не використовували ГІС для рішення міських задач. В усіх містах існували групи фахівців, що у тому чи іншому обсязі володіли інформацією у виді електронних карт, різної вірогідності, актуальності і точності. Скрізь велися розробки програм і алгоритмів, у деяких містах починали використовувати ГІС. Але в жодному відділі міського архітектора, у жодному кабінеті адміністрації не було робочого місця "кінцевого користувача" ГІС, хоча саме для цього призначені сучасні комп'ютерні системи. Підхід до організації процесу зонування сполучив у собі розподіл зусиль розроблювачів засобів програмної й інформаційної підтримки цього процесу між різними організаціями й адміністративну і фінансову централізацію. Цей підхід представляється дуже ефективним не тільки в змісті організації роботи, але й у змісті широкого доступу до результатів. По іншому складається в таких метрополіях як Москва і Петербург: програмні і методологічні розробки дублюються, одночасно використовуються різні погано сумісні системи, результати роботи ретельно оберігаються в надії витягти надприбуток.
Варто сказати кілька слів про ГІС. ГІС технології, як і інші сучасні комп'ютерні технології служать для того, щоб кінцевий користувач-фахівець (у нашому випадку фахівець з зонування) вирішував свої професійні задачі з залученням ресурсів комп'ютера без посередників. Для цього й існує "ГІС кінцевого користувача", що є, зокрема, Mapinfo. У рамках ГІС технологій існують дві задачі: введення і первинна обробка вихідних картографічних матеріалів, що займає до 90% ресурсів часу і грошей в електронній картографії, і розробка інтерфейсу кінцевого користувача, що може містити в собі організацію екранного меню, розробку стандартних запитів по вибірці елементів, розробка тематичних карт, розробку комп'ютерних програм і запитів до баз даних для рішення конкретних задач користувача. Для рішення першої задачі використовуються спеціальні програмні й апаратні комплекси й особливі методики. Тому що для рішення задач зонування, особливо на першому етапі немає необхідності одержання сертифікованої карти, можна не залучати фахівців і особливі периферійні пристрої. Можна самостійно провести векторизацію растрового зображення за допомогою спеціалізованого недорогого векторизатора (наприклад GeoDraw) або навіть використовувати звичайний графічний радактор, такий як CorelDraw. При такий векторизацій варто пам'ятати про те, що одержання векторної карти можна проводити в кілька етапів (по тематичних шарах), а в деяких випадках залишати растрові зображення без обробки і застосовувати їх у ГІС кінцевого користувача як "підкладку". У цьому випадку сканування варто робити так, щоб растрове зображення більш-менш збігалося з орієнтацією векторної карти, тому що саме верх растрового зображення буде визначати верх усієї карти, а векторне зображення буде до нього "притягнуто". У загальному випадку (не для "підкладки") сканування варто робити професійно (рекомендується використання барабанного сканера), тому що це коштує недорого, а подальші етапи одержання сертифікованої або хоча б точної і повної векторної карти можна відкласти. Що стосується розробки інтерфейсу кінцевого користувача, то на першому етапі справа обмежується просто установкою системи і вихідних таблиць векторної інформації. При необхідності векторна інформація перетвориться, растрові зображення "реєструються". Усі спеціальні програмні розробки віднесені на наступні етапи.
Графічні редактори можна розділити на растрові (наприклад Photoshop), векторні (наприклад AutoCAD) і змішані (наприклад CorelDraw). У чому переваги графіки в ГІС перед звичайними графічними редакторами і CAD системами? За рахунок поділу на дві підсистем: підсистему введення інформації і підсистему "кінцевого користувача" різко зменшуються вимоги до ресурсів комп'ютера, вони стають простіше в освоєнні. ГІС мають здатність здійснювати специфічні операції: зведення карт із різних джерел, у тому числі деформованих, перетворення географічних координат, складання тематичних карт, аналізувати топологію карти, здійснювати вибірки в реляційній БД із відображенням результату на карті. Особливістю ГІС є те, що будь-який графічний елемент, що складається з графічних примітивів (крапковий об'єкт, ламана, полігон) відображається не тільки на карті, але і рядком у відповідній таблиці. Інакше кажучи, ГІС оперує таблицями, що можуть бути не тільки таблицями в звичайному змісті цього слова, але і безліччю графічних елементів. Це, і наявність убудованих мов програмування, дозволяє кінцевому користувачу, у нашому випадку фахівцю з зонуванню міської території, не тільки проводити границі на екрані, але і вирішувати різноманітні аналітичні задачі. Робота з картою спирається на векторний формат, але в деяких випадках необхідно використовувати растрові зображення (скановані карти й аерокосмічні знімки), причому такі растрові зображення бувають з високим дозволом і великою глибиною кольору. По цієї причині ГІС здійснює ефективну роботу не тільки з векторами, але і з будь-яким растром.
Найбільш просунуті у виготовленні електронної карти були відділи міського кадастру. Але там, де така карта була в достатньому обсязі зроблена і могла б використовуватися в проекті, перешкодою були проблеми таємності. У такий спосіб у кожнім місті першим кроком було устаткування робочого місця для ведення проекту зонування на комп'ютері; потім підготовка відповідних кадрів, установка програмного забезпечення, налагодження взаємодії з групою "комп'ютерщиків". Наступним кроком було виготовлення карти-схеми або міста одержання розсекреченої електронної карти від місцевої картографічної чи служби від групи комп'ютерного супроводу рішення різноманітних проектних і містобудівних задач. Такі групи як правило стали в даний час формальне автономні, включають у свій склад проектувальників і тісно взаємодіють з міською адміністрацією. На першій стадії робіт (у 1996 році) такі електронні карти можна було одержати тільки у форматі AutoCAD, у даний час такі карти можна одержати відразу у форматі ГІС.
Варто докладніше зупинитися
Loading...

 
 

Цікаве