WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Природно-ресурсний комплекс Коломийського району (науковий реферат) - Реферат

Природно-ресурсний комплекс Коломийського району (науковий реферат) - Реферат

p.): заєць-русак 2730 шт., козуля - 328шт., лисиця 251 шт., борсук 66 шт., кабан 144 шт., вивірка 366 шт., рябчики 127 шт.
Є 3 сім'ї лосів, 2 карпатських благородних олені.
Збір меду в 1999р. підприємствами району становить 23,3 т, у 844 бджолосімей.
В ставках району громадські господарства і підприємства отримали в 1999 р. 81,3 тони риби. Переважно - короп, товстолобик, білий амур, карась, лящ, щука.
Природно-рекреаційний комплекс
В зв'язку з зростаючими темпами технічного впливу на навколишнє середовище і порушенням нормального функціонування природних систем охорони природи і пам'яток культури належить важливе місце в комплексі, природоохоронних заходів.
Особливо актуальною являється організація заповідних територій, і відрізняються біогеографічною оригінальністю, різновидністю природних екосистем. Важливо зберігати в різних місцях району "природні еталони" для порівняння оцінки екологічних насадив антропогенних змін, для організації екологічного моніторингу за природними і антропогенними процесам і плануваннями раціональних форм природокористування.
У районі створено Княждвірський заказник державного значення та 9 заповідних урочищ районного значення.
Тисовий резерват "Княж-Двір" - 208 га розміщений на території Печеніжинського лісництва Коломийського лісокомбінату. На Україні це найбільший заказник тиса ягідного включеного в Червону книгу. Розміщений він на мальовничих схилах правого берега Пруту і в давні часи служив місцем мисливства і відпочинку. З ціллю збереження тису ягідного уже в 1914 році тут був заснований невеликий резерват, в якому тоді нараховувалось біля 230 тисяч екземплярів цього виду. Під час першої світової війни багато тиса було вирубано. В 1939 році Княж-Двірська дача була взята під охорону, а в 60-их роках peзерват республіканського значення. В резерваті тис мідний зустрічається в вигляді біогруп або окремих в ялицевих бучинах на багатих кальцієм ґрунтах. Максимальні його дерева мають діаметр 30 см і висоту 12-13 м. Крім тиса в резерваті ростуть інші рідкісні види: лілія лісна, арум плямистий, шафран Гефеля. Резерват має і сільськогосподарське значення. Тут можна вести збиране насіння тиса і вирощувати посадочний матеріал з ціллю наступного застосування цієї цінної породи в відповідні типи лісу, а також для озеленення. Екологічні умови району повністю сприятливі для його широкого користування [17].
Серед заповідних урочищ найбільш цікавими є Шепарівський ліс-діброва - площею 38 га, урочище Стайки 45 га з насадженнями - дугласії і секвої. Найбільший за площею заказник Хотимир площею 137 га. Це мисливське господарство, де є дикі кабани, європейська косуля, лосі і завезені з Словаччини 3 сім'ї муфлонів. Цікавим є найменший за площею резерват - Торговицьке болото - 3,7 га з сфагновими мохами.
У Коломиї є два парки - пам'ятники садово-парового мистецтва місцевого значення. Це парк ім. Т.Г.Шевченка і міський парк, які були засновані ще в минулому столітті. У парку Т.Г.Шевченка є 8 екземплярів тиса ягідного, 2 чотирьохсотлітні дуби.
Згідно прийнятому рішенню про охорону природи необхідно сприяти збереженню ландшафтів, водних екосистем, рослинного і тваринного світу, об'єктів неживої природи, a також пам'ятників історії і культури в наукових, рекреаційних і виховних цілях: створювати необхідні умови для відпочинку і туризму, для ознайомлення з природними багатствами, а також культурними і історичними пам'ятками. У районі і є заповідні урочища: Старий Гвіздець (сіножаття), Вскресінецька гора, Печеніжин, Ланчин та інші. Тут знаходяться ботанічні рослини, які занесені в Червону книгу: башмачок дійсний, шиверенія подільська, рябчик [19].
Взаємовідносини людини і навколишнього середовища та використання природних ресурсів визначається рівнем продуктивних силі типом виробничих відносин. В районі біля Ковалівки, Мишина ведуться протиоползневі роботи, по запобіганню забруднення басейну вод Пруту, атмосферного повітря. Найбільші водоочисні споруди розміщені у Коломиї, так як там сконцентровані промислові, заводи району. В наш час необхідна і їх реконструкція та будівництво нових в зв'язку з зростанням заводів і фабрик, їх розширенням. Постає питання забезпечення заходів по захисту від забруднення повітря і води: влаштовуються спеціальні пристрої для вловлювання газів, диму, токсичних речовин і запобіганню попадання технічної води У відкриті водойми і спеціальної обробки її фізичними, хімічними та біологічними засобами. Ділянки для розміщення промислових підприємств, життєвих будинків відводиться лише в місцях непридатних і малопридатних для сільськогосподарського користування, вилучені круті схили річкових долин Пруту та його приток, а також ярів. На них забороною випасати худобу, вести оранку, рубати ліси і чагарники. Серед природоохоронних заходів у межах району найбільшого значення надається і охороні ґрунтів від водної ерозії. Нa території налічується 10 тис. га ерозованих і земель пошкоджених водою. Особливо природоохоронного втручання потребує відтворення ґрунтового покрову на ерозованих схилах Карпат. У галузі і тваринництва заборонене пряме викидання відходів у річки. Біля Печеніжина, в передгір'ї гір, охороною відновлюються корінні типи лісів, створюються стійкі лісонасадження. Багаті Українські Карпати різноманітністю флори і фауни, цінними лікарськими, кормовими, технічними рослинами, мисливськими тваринами. Але найбільшу цінність представляють - лісові ресурси.
Великий запит на будівельник ліс і деревну сировину для лісохімічної промисловості, а також залізної дорога приводило до того, що ліси району постійновирубувались. Впродовж до 40-років XX століття лісоексплуатація була ведучою галуззю народного господарства. Ялина та тис вирубувались не тільки в ялиновому поясі, але і на місцях букових і навіть дубових лісів. Це привело до різкого зниження динамічної рівноваги екосистеми. Також велику кількість деревини було заготовлено в післявоєнні роки в зв'язку з необхідністю відбудови промисловості, сільського господарства, житлового будівництва. В 1999 році вирубано більше 19 тис. м3 деревини в основному цінних хвойних порід, також дуба, бука, який в основному був відправлений на експорт. Прибуток господарств становив біля 490 тис. гривень. Ліс цінний не тільки в зв'язку з тим, що в ньому накопичені значні запаси деревини і що вони високопродуктивні. Їх функція і в тому, що на територію району в передгір'ї випадає щорічно від 1000 до 1200 мм опадів. При первинному рослинному покрові, коли лісистість трансформувалась біогеоцинотичним покровом; 27,3% затримувалась кронами і випаровувалась в атмосферу: 19,3% просочувалась в грунт і поступово живила річки: 7,1 % випаровувалась з поверхні ґрунту, а 41,1% повертались в атмосферу при транспірації рослин. Лише колю 5,2% опадів стікало із непокритої лісом площі по поверхні схилів в русла річок.
При сучасному рослинному покрові, коли лісистість складає всього на південному заході 30%, на північному сході 15%, тобто 22,4 тис. га, решта орні землі, луги та інші непокриті лісом площі, водний режим погіршився. Поверхневий стік виріс в 4 рази. Результати дослідів показують, що в наслідок антропогенних перетворень рослинного покриву на території району губиться безповоротно біля 5,5% сонячної енергії, яка сюди надходить. При активізації господарської діяльності на гірських схилах
Loading...

 
 

Цікаве