WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Природно-ресурсний комплекс Коломийського району (науковий реферат) - Реферат

Природно-ресурсний комплекс Коломийського району (науковий реферат) - Реферат

комплекс
Заслуговують па увагу невеликі і забуті нафтові промисли Сдободи, Рунгорської та буро-вугільні родовища Ковалівки, приурочені до Зовнішньої зони прогину. З метасоматичними вапняками тираської свити (верхній тортон) пов'язані промислові поклади: самородної сірки Назірної, які залягають, в покрівлі гіпсів та ангідридів або переверствуються ними. Є поклади газу. В достатній кількості є будівельні матеріали (пісковики, гравій, галечник), в багатьох місцях виходять глини, придатні для виробництва цегли та черепиці. Під час глибоких розвідкових пошуків нафти та газу на території с. Коршів виявлено сірководневі води близькі до Мацестинського родовища на Кавказі. Є кухонна сіль, торф, озокерит.
В східній рівнинній частині району в пониззях річок, де на поверхню підходять підгрунтові води сформувались на низинних болотах торф'яники. Родовища, які використовувались з початку минулого століття як джерело палива знаходяться в районі сіл Торговиця та Велика Кам'янка Особливо значний видобуток торфу і виробництво торф'яних брикетів проводилось в 30-70 роках XX століття і зрешечувалось паливом місцеві села. Після 1980 року видобуток торфу як палива припинився, підприємства були ліквідовані і обладнання передане місцевим колгоспам, які частково розробляли родовища використовуючи торф для виготовлення добрив-компосту.
Відроджується видобуток нафти і газу в районі. Так з 1997 році в Слободі поновили 5 нафтових колодязів (№319, №308, "Казимір", "Леванківська", Дельта-І), які дають високоякісну високофракційну нафту без домішок сірки і парафінів. В середньому один колодязь дає 5 тон нафти в місяць. Буруються глибинні свердловини, які на І квартал 2000 року досягли глибини 1200 метрів. Проте, найбільша перспектива мінерально-ресурсного комплексу пов'язана з видобутком газу. Його розпочато в 1995 році, а в кінці 1997 року перший природний газ надійшов до споживачів. Це Дебесловецьке родовище в передгір'ї, де зараз діють 3 свердловини з видобутком природного газу більше 16 тис. M3 на добу в літні період і біля 50 тис м3 на добу в зимовий період. Це дало можливість забезпечити природним газом 17 населених пунктів Корницької зони. Ще потужніше родовище знаходиться на рівнинній східній частині району - Коршівське (Черемхово-Струпківське родовище). Перша черга свердловин в 1999 році давала в літній період 11 тис. м3, а зимою біля 70 тис. м3 природного газу на добу. З пуском в II кварталі 2000 року другої черга родовищ збільшиться видобуток газу літом ще на 16 тис. м3 в рік. Коршівське родовище забезпечуй газом 19 сіл Коршівської і Отинійської зони. В цілому за 1999 рік газові родовища Коломийського району дали 48 млн. м3 газу.
Проводиться дослідження запасів газу в селах: Джурків, Спас, Богоридичин.
Зупинка шахт в Ковалівці в 1963 році пов'язана не тільки з нерентабельністю виробництва, як з "гігантоманією" в ті часи в СРСР. Перспективи поновлення видобутку бурого вугілля можливе при зацікавленості інвесторів до даного проекту, а також більш глибоких досліджень вугільних пластів, які до речі в районі сіл Спас та Микитинці (Косівський район) виходять на поверхню.
Територія плити та Зовнішньої зони складена породами неогенового періоду кайнозойської ери (верхній міоцен): глини, пісковики, гіпси, ангідрити, солі, алевраліти. Внутрішньої зони - породами неогенового періоду (нижній і середній міоцен): конгломерати, пісковики, глини, солі, ангідрити, аргіліти [8].
В кінці палеогену (25 ± 2 млн. років тому) почалося підняття Карпат.
Одночасно відбувалось опускання Передкарпатського крайового протану, що почав заповнюватися потужними товщами (5-7 км) осадочних порід, які називаються маласами. Це продукти руйнування гір, складені конгломератами, пісковиками, мергелями, що виносились у прилеглий морський басейн. Опускань разом з Прикарпатським крайовим прогином зазнавала і Волино-Подільська плита, частина якої відкололась і утворила Зовнішню зону названого прогину. Море, що затопило в неогені згаданий простір, називають Сарматським, яке в зв'язку з підняттям Поділля і Карпат поступово перетворилось у вузьку лагуну і почало відступати у південно-східному напрямку (19-14 млн. років тому). Вслід за відступаючим морем побігли паралельно одна до одної річки. Кінець неогену ознаменувався і другою фазою карпатської складчатості, утворенням розломів у Внутрішніх Карпатах. У результаті горизонтальних стиснень Зовнішня антиклінальна зона Карпат була зірвана по поздовжніх розломах і насунута на внутрішню зону крайового прогину. Насуви в окремих випадках сягають 16-20 км (південний захід району).
В четвертинному періоді відбулося кілька етапів материкового зледеніння, що позначилось на розвитку рельєфу регіону. Тектонічні рухи приведи до зміни напрямків річкових угловин карпатських річок. В даний час Карпати продовжують рости, зазнаючи вертикальних піднять (до 5-11 мм в рік) і горизонтальних переміщень у північно-західному напрямку. Про молодість Карпат свідчать і землетруси, епіцентри яких розміщені далеко за межами України у масиві Вранча (Румунія). Останні сильні землетруси відчувались у межах Коломийського району в 1977, 1986, 1990 та 2000 роках [9].
Рельєф Коломийського району генетично та історично дуже різноманітний і входить до складу таких геоморфологічних областей і районів (за К.І.Геренчуком):
I. Область Придністровського Покуття, де панує рівнинно-пластовий рельєф з поширенням долинно-балочних форм.
1. Отиня-Коршівський акумулятивний район з поширенням терас середнього рівня (п'ята і четверта тераси) з долинно-балочними формами.
2. Прутський (Коломийсько-Снятинський район, який представлений терасами нижнього ярусу, акумулятивний, рівнинний).
II. Підкарпатська область. Тут є акумулятивний тип рельєфу різного ступеня і глибини ерозійного розчленування на Передкарпатському передовому прогині.
3. Печеніжин-Рожнівський район зі скульптурно-зсувними та ерозійними формами на глинисто-піщаних відкладах Дашавської свити Зовнішньої зони прогину.
III. Підгірська область структурно-ерозійних низькогір'їв, які утворені на піднятих складках внутрішньої зони прогину.
4. Слободо-Рунгурське структурно-ерозійне низькогір'я.
Коли на рівнинній частині переважають нерудні корисні копалини (торф, глини, сірка), то в гірській частині - це горючі корисні копалини (нафта, природний газ, буре вугілля) а також кухонна сіль. В долині р. Пістинька є незначні непромислові запаси золота-піску [10].
Водно-ресурсний комплекс.
На клімат району найбільше впливає географічна широта, а також абсолютна висота над рівнем моря, віддаленість від океану,рельєф, що оточує територію області, характер підстилаючої поверхні.
Район одержує 100-105 ккал/см2 сонячної радіації в рік і лежить в двох кліматичних зонах - теплій (східна рівнинна частина) і помірній (західна, північна, південна передкарпатська частина).
Середні температури січня -5°С, липня + 18-19°С. Середньорічна кількість опадів на сході - до 700 мм в рік, на решті території 700-800 мм (крім південного заходу в підгірській області, де кількість опадів максимальна і становить 800-1000 мм). Мінімальні і максимальні температури для Коломиї відповідно - 36°С і +38°С .
Переважаючі вітри - північно-західні і східні. Вітри переважно слабкі і помірні зі швидкістю 0-5 м/с, взимку інколи 6-10 м/с. В окремі роки

 
 

Цікаве

Загрузка...