WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Правила ведення польових журналів при нівелюванні І, ІІ, ІІІ, IV класів - Реферат

Правила ведення польових журналів при нівелюванні І, ІІ, ІІІ, IV класів - Реферат

Красовського показали, що при встановленні рейки на костиль або башмак відбувається їх осідання. Особливо інтенсивно воно проходить на протязі перших 20 секунд, потім сповільнюється і стабілізується через 4-5 хвилин. При цьому башмак осідає в 3-5 раз сильніше, ніж костиль.
Після того, як рейка знімається з костиля чи башмака, відбувається випирання костиля або башмака з ґрунту, але початкового положення він не досягає. При наступному встановленні рейки на костиль чи башмак знову відбувається їх осідання, але вже в 2-3 рази слабше. Таким чином, протягом усього періоду спостережень костиль або башмак змінює своє вертикальне положення, здійснюючи систематичний вплив на перевищення на кожній станції, яке накопичуючись з одним знаком, приводить до систематичної помилки в перевищенні секції.
Послабити вплив цього джерела помилок в нівелюванні І і ІІ класів можна прокладанням прямого і зворотного ходу. Середнє перевищення буде в певній мірі вільне від впливу осідання костилів чи башмаків. В результатах нівелювання IV класу, яке прокладається лише в одному напрямку, ця помилка буде присутньою.
Помилка за вплив вертикальних переміщень штатива
Після встановлення штатива з нівеліром на місцевості має місце процес випирання ніжок штатива поверхнею ґрунту. Впродовж перших 5 хвилин величина випирання пропорційна часу, потім процес сповільнюється і лише через 10-15 хвилин положення штатива врешті стабілізується. Особливо процес випирання помітний при нівелюванні на ріллі або на трав'янистому лузі. На грунтах середньої щільності (ґрунтова дорога, узбіччя шосе) випирання штативу досягає незначної величини (0.010-0.015 мм). В зв'язку з тим, що в процесі спостережень вертикальне положення візирної осі змінюється в часі, виникає помилка в перевищенні на станції. Вона носить систематичний характер, здійснюючи на кожній станції вплив з одним і тим же знаком.
Для послаблення впливу за вертикальне переміщення штативу застосовується методика симетричних в часі спостережень настанції: відлік по чорній стороні (основній шкалі, якщо рейки інварні) задньої рейки, те ж для передньої рейки, потім - по червоній стороні (додатковій шкалі, якщо рейки інварні) передньої; те ж для задньої рейки. В цьому випадку помилки, викликані вертикальним переміщенням штативу в часі в певній мірі компенсуються при обчисленні середнього перевищення з відліків по чорній і червоній сторонах (основній і додаткових шкалах).
Для того, щоб більш впевнено гарантувати при нівелюванні І-ІІІ класів максимального ослаблення впливу вертикальних переміщень костилів (башмаків) і нівеліра необхідно додатково дотримуватися ще таких вимог:
1) ходи нівелювання слід прокладувати на ґрунтах середньої щільності;
2) кількість станцій в прямому і зворотньому ході по можливості має бути парною і однаковою;
3) користуватися краще костилями, ніж башмаками;
4) відліки по рейці брати не раніше ніж через 30 сек. після її встановлення на костилі або башмаку;
5) в І і ІІ класі нівелювання спостереження на суміжних станціях слід розпочинати : на непарній - з задньої, на парній - з передньої рейки.
Помилка за тепловий вплив на нівелір
Від зміни теплової дії в нівелірі відбуваються складні деформації, що приводять до зміни величини кута і, що в свою чергу впливає на точність визначення перевищення на станції. Для послаблення теплового впливу на нівелір останній повинен бути захищений від сонця при спостереженнях - геодезичною парасолею, а при перенесенні зі станції на станцію - чохлом. Спостереження треба розпочинати не раніше, ніж через 45 хв. після винесення його на повітря і встановлення на штатив. Прямий і зворотний ходи необхідно прокладувати в різні періоди дня і бажано "вісімками", наприклад, зранку: 2 секції - прямий хід, і ввечері для цих же 2 секцій - зворотний хід.
Помилка за тепловий вплив на рейки
В зв'язку зі зміною температури рейок виникає помилка у перевищенні на станції. Для послаблення її впливу при нівелюванні І і ІІ класів вимірюється температура задньої і передньої рейок з допомогою спеціальних температурних датчиків. В перевищення в секції вводиться поправка, яка обчислюється за формулою [2]
,
(5.34)
де h - перевищення в секції,
- коефіцієнт лінійного розширення рейок, який прймають 2 10-6 (якщо не виконано його спеціального визначення),
t3 і tп - середня температура інварної смуги задньої і передньої рейок, відповідно, tкомп - температура рейок при їх компаруванні,
П - сума відліків в секції по основній шкалі передньої рейки, в м.
Випадкові помилки
Помилки дециметрових (метрових) інтервалів
Під час досліджень рейок визначається величина випадкової помилки дециметрових інтервалів шашкових рейок. Інструкцією [2] їх граничні значення допускаються 0.5 мм для ІІІ класу та 1.0 мм для ІV класу нівелювання. Для інварних рейок визначають граничні помилки метрових інтервалів. Згідно з [2] їх значення допускають 0.1 мм для І класу і 0.2 мм для ІІ класу нівелювання.
Вплив конвекційних потоків повітря
Якщо температурний градієнт dT/dh перевищує величину , має місце нестійкий стан атмосфери, при якому відбувається конвекція повітря, при якій верхні, більш важкі шари спускаються вниз, а нижчі, більш легкі - піднімаються вверх. Конвекційні потоки повітря викликають коливання зображень рейки в трубі, викривлюють форму зображень ділень, що створює труднощі при взятті відліків.
Для послаблення впливу цього джерела спостереження необхідно виконувати при спокійних і чітких зображеннях рейки.
Список рекомендованої літератури
1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.
2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. - М.: "Недра", 1990.
3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА - 2.01,
02-01-93). - К.: ГУГКіК, 1994.
4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844.
5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. - М.: "Недра", 1976.
6. Селиханович В.Г. Геодезия. - М.: "Недра", 1981.
7. Справочник геодезиста (в двух книгах). - М.: "Недра", 1975.
Loading...

 
 

Цікаве