WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вимірювання сторін в полігонометричних ходах - Реферат

Вимірювання сторін в полігонометричних ходах - Реферат


Реферат на тему:
Вимірювання сторін в полігонометричних ходах
В практиці прокладання полігонометричних ходів на різних етапах розвитку геодезії застосовувалися різні методи вимірювання ліній, основою яких було використання:
підвісних мірних приладів;
базисних жезлів;
оптичних віддалемірів;
радіовіддалемірів;
світловіддалемірів або електронних тахеометрів.
Перші чотири групи приладів відіграли в свій час важливу роль при виконанні лінійних вимірів. На сучасному етапі їх використання в полігонометрії, зокрема при створенні мереж згущення (4 класу, 1 і 2 розряду), можливе (при забезпеченні необхідної точності вимірювання ліній) [1], але недоцільне.
Геодезичне виробництво сьогодні забезпечене достатньою кількістю сучасних світловіддалемірів та електронних тахеометрів, які є основними засобами при лінійних вимірах полігонометрії.
Світловіддалеміри та електронні тахеометри - це прилади, в яких вимірювання віддалей здійснюється за допомогою світлових сигналів. Електронними тахеометрами, крім того, вимірюють горизонтальні і вертикальні кути або зенітні віддалі.
Детально світловіддалеміри, електронні тахеометри та методика вимірювання відстаней ними вивчаються в курсах "Геодезичні прилади" та "Електрооптичні та радіогеодезичні вимірювання".
Тут ми лише коротко зупинимося на питаннях їх точності, в зв'язку з використанням їх у полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів.
Згідно з інструкцією [1], при вимірюванні сторін полігонометричних ходів 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися таких вимог (див. табл. 3.1):
середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони
до 500 м - 10 мм,
від 500 до 1000 м - 20 мм,
понад 1000 м - 25 мм·S км.
Вказаної точності можна досягнути при використанні тих чи інших типів світловіддалемірів чи електронних тахеометрів.
Інструкція [1] рекомендує для вимірювання сторін використовувати сучасні світловіддалеміри типів СТ5, 2СТ10, електронні тахеометри Та3М, ТС1010 (Lejca), Elta 50.
Це не виключає можливості використання найсучасніших електронних тахеометрів, які з'явилися в останні роки на світовому ринку, зокрема SOKKI? та інші.
Слід відмітити також, що на виробництві сьогодні використовують також інші типи приладів, які були випущені в попередні роки різними фірмами, зокрема, світловіддалеміри: ЕОК 2000, СМ5, 2СМ2, 3СМ2, електронні тахеометри Та5, Та3 ("Агат"), ЕОТ 2000, RECOTA та інші.
Кожен з названих приладів знаходить своє використання в залежності від його далекосяжності та точності вимірів відстаней.
У більшості світловіддалемірів (ТА3М, ТС1010, Elta 50, RECOTA та інших) середня квадратична помилка вимірювання відстаней залежить від довжини ліній і виражається формулою
,
(3.53)
де a і b - постійні величини для даного типу світлрвіддалеміра.
У деяких світловіддалемірів (СМ5, ЕОК 2000), тахеометрів (Та5, ЕОТ 2000) ця помилка від відстані не залежить і виражається величиною
(3.54)
де const - постійна величина для даного типу приладу.
В табл 3.7 наведені технічні характеристики деяких типів світловіддалемірів та електронних тахеометрів, які застосовуються в геодезичному виробництві.
Таблиця 3.7
Технічні характеристики світловіддалемірів та електронних тахеометрів
Тип приладу Країна, що випустила прилад Далекосяжність, м Середня квадратична помилка вимірювання відстані
Світловіддалеміри
СТ5 Росія 5000
2СТ10 Росія 10000
ЕОК 2000 НДР 2500
СМ5 СРСР 500
2СМ2 СРСР 5000
3СМ2 СРСР 5000
Електронні тахеометри
ТаЗМ Росія 2500
ТС1010 "Leica" Німеччина 2000
Elta 50 НДР 800
Та3 "Агат" СРСР 5000
Та5 СРСР 2000
ЕОТ 2000 НДР 2000
RECOTA НДР 3000
Дані табл. 3.7 використовуються при виборі типу світловіддалеміра для забезпечення далекосяжності та необхідної точності вимірювання ліній в запроектованих полігонометричних ходах.
Прив'язка полігонометричних мереж до пунктів державної геодезичної мережі
Як відомо з класифікації планових геодезичних мереж, мережі 1, 2 і 3 класів відносяться до державних, а мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів до мереж згущення. Мережі згущення повинні бути прив'язані до державних. Прив'язка полігонометричних ходів 4 класу, 1 і 2 розрядів до державних передбачає передачу на них координат з пунктів державних мереж та орієнтацію полігонометричного ходу відносно істинного меридіану.
Інструкція [1] передбачає такі варіанти прив'язки полігонометричних ходів 4 класу, 1 і 2 розрядів до пунктів державних геодезичних мереж.
1. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти вищого класу, на кожному з яких є видимість як мінімум на один пункт цього ж або вищого класу, а отже є два вихідних дирекційних кути апоч і акінц (рис. 3.11). На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути ?1 і ?n+1
Рис. 3.11 Варіант 1
2. Окремий хід полігонометрії опирається на два вихідні пункти вищого класу, на одному з яких відсутня видимість на пункти цього ж або вищого класу і отже є лише один вихідний дирекційний кут і вимірюється один прилеглий кут ?1 (рис. 3.12).
Рис. 3.12 Варіант 2
В цьому випадку на пункті Ткінц для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти, які є на пункті Ткінц. або вимірюють дирекційний кут сторони Sn, астрономічними методами або гіротеодолітами.
3. Окремий хід полігонометрії опирається на два вихідних пункти вищого класу, на яких відсутня видимість на пункти цього ж або вищого класу, отже є лише координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі вищого класу
(рис. 3.13).
Рис. 3.13. Варіант 3
В цьому випадку для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на пунктах Тпоч. і Ткінц. на орієнтирні пункти або дирекційнні кути сторін S1 і Sn, отримані з астрономічних вимірів або вимірів гіротеодолітами.
4. Окремий хід полігонометрії прокладається у вигляді замкненого, який опирається на пункт вищого класу, на якому існує видимість на пункт того ж або вищого класу (рис. 3.14).
Рис. 3.14 Варіант 4
В цьому випадку вимірюються прилеглі кути ?1 і ?n+1 та визначається дирекційний кут сторони Si, що знаходиться приблизно на середині ходу, астрономічним або гіроскопічним методом.
5. Окремий хід полігонометії прокладається у вигляді замкненого ходу, що опирається на пункт вищого класу, на якому відсутня видимість на пункти того ж або вищого класу. В цьому випадку для контролю кутових вимірів на пункті Тпоч. вимірюється дирекційний кут на орієнтирний пункт або визначається дирекційний кут сторони S1 астрономічним чи гіроскопічним методом. Крім того, необхідно визначити астрономічним чи гіроскопічним методом дирекційний кут сторони Si, що знаходиться приблизно на середині ходу (рис. 3.15).
Рис. 3.15 Варіант 5
Прокладання висячих ходів не допускається.
Попередня обробка результатів польових спостережень
Попередня обробка -це проміжний етап робіт, який виконується між польовими вимірами і вирівнювальними обчисленнями. Метою попередньої обробки є оцінка якості польових матеріалів та підготовка їх до вирівнювання. Попередня обробка полігонометричних ходів складається з таких процесів:
перевірка і обробка польових журналів;
обчислення ліній, приведених на площу в проекції Гаусса-Крюгера і на рівень моря;
складання робочої схеми полігонометричного ходу;
обчислення кутової нев'язки ходу та порівняння її з допустимим значенням;
обчислення нев'язок координат fx та fy, абсолютної fабс, та відносної fвідн нев'язок та порівняння їх з допустимими значеннями;
визначення поздовжнього і поперечного зміщень кінцевої точки ходу;
оцінка точності кутових вимірів;
оцінка точності лінійних вимірів.
Перевірка та обробка польових журналів
Польові журнали повинні бути належним чином оформлені і перевірені. Усі обчислення, в т.ч. контрольні, виконують у дві руки. Якщо при кутових та лінійних вимірюваннях використовувалися електронні геодезичні прилади та персональні комп'ютери, то виконують обробку результатів вимірювань, знятих з реєстраторів чи накопичувачів інформації.
Обчислення ліній, приведених на рівень моря і на площину в проекції Гаусса-Крюгера
В довжини ліній, які приведені до горизонту, вводять поправку за приведення на рівень моря за формулою
,
(3.55)
де Hm - середня висота лінії над рівнем моря, яка обчислюється як середнє арифметичне з висот кінців лінії
(3.56)
Rm - радіус кривизни земного еліпсоїда в точці
Loading...

 
 

Цікаве